57.Торгівельна діяльність, особливості плану рахунків у торгівлі.

Торговельна діяльність - це ініціативна самостійна діяльність юридичних осіб і громадян із здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою одержання прибутку.

Вона може здійснюв у сферах роздрібної й оптової торгівлі, а також у торг-виробн сфері.

Визначеність і чіткість понять різних видів торговельної діяльності має велике значення для суб'єктів для одержання ними відповідних ліцензій, патентів, сплатою податків, для організації і ведення бухгалтерського обліку їх діяльності.

Оптова торгівля, як відомо, має посередн хар, пов'яз між собою виробників і споживачів.

Роздрібна ж є кінцевою ланкою у торгівлі товарами і завершує цикл обміну їх на гроші.

Оптова торгівля — це діяльність з придбання і відповідного перетворення товарів для подальшої реалізації їх підприємствам роздрібної торгівлі та іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Роздрібна торгівля — це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Отже, слід пам'ятати основні ознаки роздрібної торгівлі:

• вона є самостійна, ініціативна, що здійснюється на власний ризик, діяльність юридичних осіб і громадян з метою одержання прибутку;

• основний зміст торговельної діяльності — продаж товарів;

• товари реалізуються безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для їхнього особистого некомерційного використання;

• товари в разі роздрібної торгівлі можуть реалізовуватися тільки за готівкові платіжні засоби (включаючи іноді кредитні картки, розрахункові чеки, платіжні доручення).

Роздрібна торгівля може здійснюватися в різних формах.

Залежно від місця здійснення її поділяють на:• стаціонарну (універмаги, універсами, магазини);• дрібнороздрібну (кіоски, палатки, лотки, автомати...);• громадське харчування (їдальні, кафе, ресторани...).

Залежно від форми обслуговування населення виділяють торгівлю:• за формою обслуговування;• за попередніми замовленнями, зразками, каталогами;• у кредит.

Залежно від виду товарів, що продають, торгівля буває:• комісійна; • фірмова.

Залежно від форми платежів розрізняють торгівлю:• готівкою;• кредитними картками;• розрахунковими чеками банківських установ;• платіжними дорученнями.

У бухгалтерському обліку торговельної діяльності використовують такі особисті рахунки:

Рахунок 28 “Товари”, призначений для обліку руху товарів в торгівлі, має субрахунки:

281 ”Товари на складі”,282 “Товари в торгівлі”,283 “Товари на комісії”,284 “Товари на комісії”,285 ”Торгова націнка”

Цей рахунок за класифікацією є основний, інвентарний, по відношенню до балансу - активний. На відміну від цього, субрахунок 285 “Торгова націнка” є регулюючим, пасивним рахунком.

58.Торговельні знижки і націнки.

У комерційній діяльності завжди використовувалися та використовуються різні види торговельних знижок і націнок на товари, які встановлюють під-тва для збільшення обсягу товарообороту, його прискор, скороч витрат на збут, збільшення прибутку від реалізації.

Заглянемо в історію цього питання. Раніше у Росії мали місце такі знижки, як:• привіс (втрата маси товару при розважуванні);• куляж (втрата маси товару при випаровуванні);• беземшон (втрата маси товару, який пристає до упаковки);• реракція (часткове пошкодження товару);• фусті (знижки на товар, який має домішки) та інші.

Пізніше окремі види знижок перетворилися в категорію природних збитків, на які держава встановлює норми. Ці норми збитків віднос до витрат обігу на збут або інших операц витрат.

У світ практиці комерц діяльності використовується понад двадцять різних торговельних знижок: • знижки за кількість придбаного товару (знижки покупцям, які придбають велику партію товарів); •сезонні знижки (знижки покупцям, які придб несезонні товари); • спец знижки (знижки покупцям, в яких зацікавлений продавець) та інші.

Широко використовується практика надання знижок при скороченні строків платежу за товари. Вона проводиться за умовами «2/10/30». Тобто покупцю надається знижка на товари в розмірі 2% на умові оплати протягом 10 днів, інакше повна вартість товарів повинна бути сплачена протягом 30 днів. Це має велике значення для підприємства (продавця) в умовах інфляції, коли з кожним днем існує загроза отримати реально лише частину вартості товарів. За допомогою торгових націнок, які входять до державних (фіксованих) та вільних цін, торговельні підприємства покривають свої витрати діяльності та одержують прибутки.

Вільні відпускні ціни встановлюють виробники продукції за угодою з покупцями. Оптово-збутові підприємства для відшкодування витрат обігу й отримання прибутку додають націнку на відпуск товарів, які вони придбають у постачальників.

Вільні роздрібні ціни формують роздрібні торговельні підприємства, виходячи з вільних відпускних цін (які включають оптову націнку) з додатком торговельних націнок, призначених для покриття їх витрат обігу та отримання прибутку.

До ціни товарів обов'язково додається ПДВ (податок на додану вартість).

Розмір націнок, які входять до вільних цін, підприємства встановлюють самостійно, виходячи з планових (або фактичних) витрат обігу та прибутку (враховуючи податок на додану вартість).

Облік торгових націнок (надбавок та знижок) ведеться на субрах №285 "Торгова-націнка".

Підприємства, що здійснюють торговельно-посередницьку, оптово-збутову та роздрібну торговельну діяльність, бухгалтерський облік товарів ведуть у цінах продажу, на суму торговельних знижок та націнок, дебетують рахунок №28 «Товари» в кореспонденції з кредитом Субрахунку №285 «Торгова "націнка». На роздрібних торговельних підприємствах у кінці місяця сума торгових націнок розподіляється між реалізованими та нереалізованими товарами. За допомогою середнього відсотка торгових націнок, методику розрахунку якого визначено П(С)БО9 "Запаси". Суми товарних надбавок, що відносяться до реалізованих товарів, відображаються способом «сторно» за дебетом рахунку №902 "Собівартість реалізованих товарів" в кореспонденції з кредитом субрахунку № 285 "Торгова націнка".

ПОРЯДОК СПИСАННЯ СОБІВАРТОСТІ РЕАЛІЗОВАНИХ ТОВАРІВ І РЕАЛІЗОВАНИХ ТОРГОВИХ НАЦІНОК

№ опера-ції	Зміст господарської операції	Для підприємств, які для обліку витрат застосовують тільки рахунки класу 8		Для підприємств, які для обліку витрат застосовують тільки рахунки класу 9 або рахунки класів 8 і 9
		Д-т	К-т	Д-т	К-т
1	Спис продажної варт реаліз товарів	791 "Рез осн діяльності"	282 "Товари в торгівлі"	902 "Собіварт реалізованих товарів"	282 "Товари в торгівлі"
2	Спис реаліз торгових наці-нок	(791)"Результат осн діяльн"	(285)"Торгова націнка"	(902) "Собіварт реаліз товарів"	(285) "Торгова націнка"

РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОГО ВІДСОТКА ТОРГОВИХ НАЦІНОК

де: СВ т.н. - середній відсоток торгових націнок;

С т.н.п. - сальдо торгових націнок на початок місяця;

ТН м - торгова націнка, нарахована за місяць;

З тов.п. - залишок товарів на початок місяця;

Н тов - продажна вартість придбаних товарів за місяць.

Тобто, Сума торгової націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки.

Середній відсоток торгової націнки обчислюється діленням суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок у продажній вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної вартості залишку товарів на кінець звітного місяця і продажної вартості реалізованих у звітному місяці товарів.