42.Облік розрахункових операцій пд, вимогами-дорученнями, чеками, акредитивами, векселями та ін.

В Україні безготівкові розрахунки можуть здійсню­ватися за такими формами:- платіжними дорученнями;- платіжними вимогами-дорученнями;- чеками; .- акредитивами;- векселями;- пластиковими картками та ін.

Під-тво самост обирає форму розрах з іншими під-твами, організаціями й устано­вами.

Банк на договірній основі здійснює касово-розрахункове обслуговування своїх клієнтів, списує грошові кошти з рахунків підприємств у черговості, яку визначає керівник підприємства згідно з Положенням "Про безготівкові розра­хунки в господарському обігу України".

Нині найбільш поширеним видом розрахунків є розрахунки за допомогою платіжних доручень. Платіжне доручення являє собою бланк вста­новленої форми, який підприємство подає до обслуговуючого банку для перерахування визначеної суми зі свого рахунка. Доручення прий­маються до виконання тільки на суму, яка може бути сплачена готівкою з рахунка підприємства або за рахунок кредиту. Доручення на перерахування грошових коштів у дохід бюджету або позабюджетних фондів приймаються банками незалежно від наявності грошових коштів на рахунку клієнта. У разі відсутності грошових коштів доручення обліковуються на позабалансовому рахунку.

Іншим платіжним документом, який обслуговує безготівко­вий обіг, є платіжна вимога-доручення. Це комбінова­ний документ: верхня частина – вимога постачальника (одержувача грошових коштів) покупцеві (платникові) спла­тити вартість поставленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, нижня – доручення платника своєму банкові перерахувати з його рахунка вказану суму. Зазначений документ разом з відвантаженим товаром або після надання послуг надсилається постачальником покупцеві, котрий у порядку акцепту рахунка-фактури (погодження на його опла­ту) заповнює другу частину документа (доручення) власними реквізитами і здає до свого банку для оплати, тобто доручає банкові списати визначену суму зі свого рахунка для оплати і перерахувати її постачальникові.

У безготівковому обігу широко використовуються також чеки. Чек - це письмове розпорядження чекодавця банку, який веде-його рахунок, сплатити "чекодавцю". Зазначену у чеку суму грошових коштів. В Україні розрахункові чеки .використовують юридичні особи при розрахунках між собою. Розрахунки чеками між фізичними особами не здійснюються.

Бланки чеків брошуруються в окремі чекові книжки, які банки видають - своїм клієнтам за їх заявами. Ця операція відображається проводкою:

Д-т рах.313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”;

К-т рах.311 “Поточні рахунки в національній валюті”.

Розрізняють чекові книжки двох видів: лімітовані й нелімітовані. Основна різниця між ними полягає в тому, що джерелом лімітованих чекових книжок є лімітований чековий рахунок, відкритий клієнтом у банку, на який зараховуються грошові кошти з поточного рахунку, відкритого у цьому ж банку клієнтом. Джерелом не лімітованих чекових книжок є позикові рахунки, на яких ведеться облік виданих клієнтові кредитів.

Оплата кредиторської заборгованості розрахунковим чеком відображується проводкою:

Д-т рах.631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;

К-т рах.313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”.

По закінченні терміну дії чекової книжки невикористана сума ліміту повертається на рахунок власника книжки. Ця операція відображується проводкою:

Д-т рах.311 “Поточні рахунки в національній валюті”;

К-т рах.313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”.

Менш поширеною в Україні, але загальноприйнятою у світовій практиці формою розрахунків є акредитивна. Акредитив являє собою грошове зобов'язання банкові, що видається за дорученням клієнта на користь контрагента останнього, відповідно до якого банк-емітент (той, що відкрив акредитив) може здійснювати платіж постачальникові або надавати ці повноваження іншому банкові. Акредитив відкрива­ється або за рахунок власних грошових коштів, або за рахунок кредиту банку й супроводжується депонуванням коштів.

Для відкриття акредитива платник подає обслугову­ючому банку заявку, в якій зазначає:– номер договору, за яким відкривається акредитив;– найменування постачальника і найменування банку, що виконує акредитив;– вид акредитива, тобто загальну назву товарів або послуг, що оплачуються за рахунок акредитива;– умови реалізації акредитива (документи, види товарів тощо);– суму акредитива.

Операція відкриття акредитиву відображується проводкою:

Д-т рах.313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”;

К-т рах.311 “Поточні рахунки в національній валюті”.

Операція використання коштів з акредитива відображається проводкою:

Д-т рах.631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;

К-т рах.313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”.

Операція закриття акредитива відображається проводкою:

Д-т рах.311 “Поточні рахунки в національній валюті”;

К-т рах.313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”.

На рахунку № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відображаються безготівкові розрахун­ки між підприємствами й організаціями за продукцію, товар­но-матеріальні цінності, роботи і послуги.

На дебеті цього рахунка відображаються суми сплачених рахунків, на кредиті обліковується сума акцептованих рахунків на матеріальні цінності, що надійшли, виконані роботи та послуги.

Аналітичний облік ведуть за окремими рахунками постачальників та підрядників, фактами надходження невід­фактурованих поставок або оплати матеріальних цінностей, що не надійшли, в розрізі постачальників і підрядників.

"На рахунку № 36 "Розрахунки з покупцями та замов­никами" відображають розрахунки за відвантажену продукцію, виконані роботи і послуги лише на тих підприємствах, у яких реалізація продукції планується в міру її відвантаження, здавання замовникам робіт та надання послуг. Тут обліковують також і заборгованість покупцям за одержану від них часткову оплату продукції, що знаходиться у відвантажених товарах або в платежах, що надійшли в оплату ще не відвантаженої продукції.

У бухг обліку всі розрахунки з бюдже­том відображають на рахунку № 64 "Розрахунки за податками й платежами". На кредиті цього рахунка нараховують суми платежів до бюджету, а на дебеті належні до відшкоду­вання бюджету податки, їх сплата, списання тощо. Кредитове сальдо показує заборгованість підприємства перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство має перерахувати до бюджету. Дебетове сальдо за рахунком №64 означає переплату бюджету (податковий кредит), тобто надлишково-перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати в рахунок чергових платежів або повернути підприємству.