35. Облік відрахувань на соціальні заходи.

З процесом нарахування і виплати заробітної плати пов’язано необхідність нарахування сум на соціальні заходи, які підприємство розраховує виходячи із загального розміру виплат відповідних категорій працівн і самост перераховує у виді податків та обов’язкових платежів.

Перелік таких податків та обов’язкових платежів надано у Законі України “Про систему оподаткування”. До них відносяться:

• збір на обов’язкове державне пенсійне страхування (збір у Пенсійний фонд);

• збір на обов’язкове соціальне страхування (збір у фонд соціального страхування);

• збір на обов’язкове соціальне страхув на випадок безробіття (збір у фонд безробіття);

• збір на обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків.

Ставка збору у Пенсійний фонд складає 32,3 % від нарах виплат, що входять до фонду оплати праці працівн та 1-2 % утримань від совокупного оподатков доходу кожного працівн (1 % утрим, якщо доход складає 150 грн. та менш, 2 %- якщо доход перевищ 150 грн.)

Ставка збору до Фонду соціального страхування складає 2,9% від нарахованої основної та додаткової зарплати працівників та інших заохочувальних та компенсаційних виплат та 0,25%-0,5% утримань від совокупного оподаткованого доходу кожного працівника.

Ставка збору до Фонду безробіття складає 1,6% від вказаної вище бази обкладання та 0,5% утримань від совокупного доходу кожного працівника.

Облік відрахувань на соціальні заходи відповідно до П(С) БО 16 “Витрати” Плану рахунків та Інструкції з його використання ведеться на субрахунку № 65 “Розрахунки із страхування” та на інших субрахунках :№ 651 “За пенсійним забезпеченням” № 652 “За соціальним страхуванням”, № 653 “За страхуванням на випадок безробіття”

Нараховані суми зборів відображаються бухгалтерськими проводками:

Дт рах. № 23 “Виробництво” – від зарплати робітників;

Дт рах. № 91 “Загально-виробничі витрати” – від зарплати апарата управління цехами;

Дт рах. № 92 “Адміністративні витрати” – від зарплати апарата управління підприємства;

Дт рах. № 93 “Витрати на збут” – від зарплати робітників відділу збуту;

Кт рах. № 65 “Розрахунки із страхування” – за відповідними субрахунками;

Перерахування нарахованих зборів у місцеві фонди соціального захисту громадян України підприємства здійснюють самостійно у встановлені строки (в день виплати зарплати), про це звітуються щокварталу, складаючи відповідні звіти.

Перераховані кошти з поточного рахунку до фондів записують на рахунках:

Дт. рах. № 65 “Розрахунки із страхування” (за відповідними субрахунками);

Кт рах. № 311 “ Поточний рахунок”.

36.Поняття готов прод. Облік випуску готової продукції та її відвантаж (реалізації).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про готову продукцію визначені П(С)БО – 9 ”Запаси” та П(С)БО – 16 “Витрати”.

Готова продукція – це продукція (виріб, напівфабрикат, робота, послуга), що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування (якщо вимагають відповідні її особливості), відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

Готова продукція – це матеріальний результат виробничої діяльності підприємства. Крім випуску речовинної продукції (машин, взуття, одягу, хліба, цукерок тощо), підприємство може виконувати певні роботи для інших підприємств або надавати їм послуги. Наприклад, ремонтні роботи, перевезення вантажів своїм автотранспортом для інших підприємств та ін. На відміну від речовинної продукції, під якою розуміється вираз “Готова продукція”, цей вид продукції називають “виконані роботи та послуги”.

Усі елементи виробничого процесу – сировина, матеріали, паливо тощо, які перебувають на різних стадіях технолог процесу, утворюють незавершене виробництво.

Готова продукція на промисловому підприємстві проходить такі етапи:а) випуск продукції з виробництва і здача її на склад;б) зберігання продукції на складах підприємства;в) відпуск продукції на місці одногороднім і відправка іногороднім покупцям;г) відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів, для збуту продукції та ін. д) реалізація продукції.

Готова продукція оформл здавал накладною і передається на склад. На невеликих підприємствах готова продукція прямо з виробництва, проминувши склад, відвантажується покупцям. Виконані роботи та послуги оформляються приймально-здавальним актом.

На складі готова продукція обліковується в кількісному виразі за її видами на картках або в книгах складського обліку. В картці або книзі визначаються назва продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, розмір, марка, ціна за одиницю. Облік готової продукції на складі ведеться в міру її надходження на склад або відпуску зі складу. В картках або книгах складського обліку робляться записи про надходження та відпуск готової продукції і щоденно виводяться її залишки.

На підставі здавальних накладних, що виписуються у двох примірниках, складається відомість випуску продукції. Оцінка у звітному періоді може здійснюватися за фактичною собівартістю і за обліковими цінами з деяким відхиленням від фактичної собівартості. Наприкінці місяця обов‘язковою умовою є облік готової продукції за фактичною собівартістю (визначається за даними аналітичного обліку затрат на виробництво).

Планом рахунків для обліку наявності та руху готової продукції, що має кількісні характеристики та складується, передбачено рахунок №26 “Готова продукція”. За своїми характеристиками та структурою він аналогічний рахунку 201 “Матеріали”.

У бухгалтерському обліку готова продукція має оцінюватися за фактичною собівартістю виготовлення. Але оскільки фактична собівартість може бути визначена лише після збирання всіх затрат та калькулювання її фактичної собівартості, постає потреба в щоденному обліку наявності та руху готової продукції в облікових цінах.

Залежно від виду випуск готової продукції з виробництва оформлюється та відображається в обліку по-різному. Якщо продукція має речовий характер (виріб), то це означає, що її потрібно передати на склад.

Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості готової продукції за обліковими цінами (при списанні з рахунку №26 “Готова продукція”) визначається як добуток рівня (відсотка) відхилень і вартості відпущеної зі складу готової продукції за обліковими цінами. Рівень (відсоток) відхилень визначається діленням суми відхилень на початок місяця з сумою відхилень з продукції, що надійшла на склад із виробництва за звітний місяць, на суму вартості залишку готової продукції за обліковими цінами на початок місяця та вартості оприбуткованої за звітний місяць з виробництва на склад готової продукції за обліковими цінами. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відносяться до реалізованої продукції, відображається записом:

Дебет рахунку 90 “Собівартість реалізації”.

Кредит рахунку №26 “Готова продукція”.

Зі складу до бухгалтерії передаються прибуткові та витратні документи за реєстром під розписку бухгалтеру.

Для синтетичного обліку готової продукції призначено активний рахунок №26 “Готова продукція”. На дебеті цього рахунку відображається надходження готової продукції власного виробництва на склад за фактичною виробничою собівартістю; на кредиті – відпуск готової продукції за фактичною виробничою собівартістю. Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну виробничу собівартість готової продукції на кінець звітного періоду.

Для правильного визначення фактичної виробничої собівартості готової продукції, виконання робіт та послуг доцільно на кінець звітного періоду визначити залишки незавершеного виробництва, тобто незакінчену обробкою продукцію в процесі виробництва.

37. Облік витрат на збут.

Рахунок №93 “Витрати на збут” призначений для обліку інформації про витрати, пов‘язані з реалізацією продукції (робіт, послуг).

До витрат на збут відносяться:

• витрати на здійснення складських, вантажно-розвантажувальних, пакувальних і страхових операцій постачальника, які включаються до ціни продукції відповідно до базису поставки, передбаченого договором;

• витрати на рекламу і попередню підготовку товарів;

• витрати на оплату транспортно-експедиційних, страхових і посередницьких послуг, вартість яких включається до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін, на оплату експортного мита і митних зборів та ін.

До витрат на рекламу відносяться:

• розробка й видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листівок

• реклама в засобах масової інформації (об‘яви в пресі, передачі по радіо і телебаченню), витрати на світову, комп‘ютерну та іншу зовнішню рекламу;

• розробка і виготовлення ескізів, етикеток, зразків фірмових пакетів і упаковки;

• придбання, виготовлення, копіювання, дублювання, демонстрація рекламних кіно-, відео-, і діафільмів;

• відшкодування витрат на участь у виставках, ярмарках, вартість безкоштовно переданих зразків і моделей на представницькі потреби, організація прийомів, конференцій та інших офіційних заходів(включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу)у розмірі до 2% від обсягу реалізації продукції(робіт, послуг) за оподатковуваний період і в цілому за рік.

Аналітичний облік витрат на збут ведеться за такими статтями:

• витрати на зберігання, завантаження, розвантаження і затарювання продукції;

• витрати, пов ‘язані з транспортуванням продукції;

• витрати на сплату мита;

• витрати на рекламу і передпродажну підготовку товарів;

• інші витрати, пов ‘язані з реалізацією продукції.

Витрати на збут відображаються в обліку в кореспонденції з такими рахунками:

Дебет рахунку №93 ”Витрати на збут”

Кредит рахунку №201 ”Сировина і матеріали”

Кредит рахунку №66 ”Розрахунки з оплаті праці”

Кредит рахунку №65 “Розрахунки з страхування”

Кредит субрахунку №372 “Розрахунки з підзвітними особами”

Кредит рахунку №68 “Розрахунки за іншими операціями” та ін.

Поза виробничі витрати, враховані на дебеті рахунка №93, щомісяця списуються у частці реалізації продукції в дебет рахунка №79 “Фінансові результати” записом:

Дебет рахунку №79 “Фінансові результати”

Кредит рахунку №93 “Витрати на збут”