
- •1.Функція багатьох змінних. Границя функції багатьох змінних.
- •2. Неперервність ф-ї багатьох змінних.
- •3.Частинні похідні. Диференцируємость ф-ї багатьох змінних.
- •4.Повний диференціал ф-ї багатьох змінних. Диференціали вищих порядків.
- •5. Похідні складної ф-ї багатьох змінних. Диференціал складної ф-ї багатьох змінних.
- •6. Екстремум ф-ї 2 змінних. Необхідні і достатні умови.
- •7. Невласні інтеграли 1 роду. Приклади.
- •8. Невласні інтеграли 2-го роду.
- •9.Числові ряди Найпростіші властивості.
- •10.Ознаки порівняння додатніх числових рядів.Приклади.
- •11. Знакоочередні ряди. Ознака Лейбніца. Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжності.
- •Теорема2(Абелья) Якщо ряд (1) розбіжний в точці то він буде розбіжним для всіх
- •14.Ряд Тейлора
- •14.2Разложение элементарн. Функций в ряд Макларена
- •15 Тригонометрический ряд Фурье.
2. Неперервність ф-ї багатьох змінних.
Означення:
нехай ф-я z=f(x,y)=f(М)
визначена на деякій множині D,
точка М0D
і довільний -окіл
точки М0
містить
точки множини D,
ф-я z=f(М)
називається неперервною, якщо
(1).
Означення: точки, в яких ф-я неперервна, називаються точками неперервності ф-ї, а точки в яких неперервність порушується називаються точками розриву ф-ї.
(кроме
1 і 2). Точка (1,2) є точкою розриву ф-ї,
оскільки
,
f(1,2)=1.
В умові
(1) неперервності ф-ї можна надати іншого
вигляду. Позначимо через х=х-х0,
у=у-у0,
z=f(x,y)-f(x0,y0).
Величини х
і у
називають приростами аргумента, а
величину z
повним приростом ф-ї f(x,y)
в т. М0(х0,
у0)з
(1) сліду., що
або
(2)
таким чином рівність (2) дає ще одне
рівносильне озн-я непер-ті ф-ї.
1*)Оз-я: Нехай ф-я z=f(М) визначена на D і точка M0D і довільне ОМ0 містить т. множ Р , ф-я z=f(м) наз-я неперервною в точці M0 , якщо її повний приріст в цій точці прямує до 0 коли х, у прямують до 0.
Приклад: z= х2+у2 неперервна в будь-якій точці М0(х0, у0)R2 z=(х0+х)2+(у0+у)2--(х02+у02)=2х0х+х2+2у0у+у20 когда х0 і у0. Тобто .
Зауваження: Використовуючи означення неперервності ф-ї та границі ф-ї багатьох змінних можна довести, що арифметичні операції над неперервними ф-ями та побудова складної ф-ї з неперервної ф-ї багатьох змінних приводять до неперервних ф-й.
Означення: D R2 називаються связною, якщо будь-які 2 точки даної множини можна сполучити неперервною лінією, яка цілком належить множині D.
Приклад: Якщо розглянути множину, що складається з 2 кругів, які не мають спільних точок, то дана множина не є связною.
Означення: Точка М – внутрішня точка D R2, якщо (М) який цілком належить D.
Означення: D R2 – відкрита, якщо кожна її точка – внутрішня.
Приклад: х2+у21 – відкрита множина.
Означення: Областю (або відкритою областю) називають связну відкриту в R2 множину.
Приклад: х2+у21 – відкрита область в R2.
Означення: Точка МD – межовою точкою множини, якщо кожен окіл точки М містить точки які належать D так і точки, які D не належать.
Множина всіх межових точок утворює межу області D.
Приклад: Для множини х2+у21 межею є лінія х2+у2=1.
Означення: Область разом з її межею називають замкненою областю.
Означення: Область обмежена, якщо вона цілком міститься у деякому крузі скінченого радіуса.
Приклад: необмежена связна множина яка не має внутрішніх точок в R2.
Сформулюємо властивості неперервних ф-й багатьох змінних (2 змінних) заданих в замкнений обмеженій області.
Зауваження: Замкнена обмежена область для ф-ї 2 змінних є аналогом відрізка для ф-ї 1 змінної, тому властивості аналогічні властивостям неперервної на відрізку ф-ї 1 змінної.
Теорема 1: z=f(М), задана у замкненій обмеженій області, обмежена у цій області.
Теорема 2: Неперервна z=f(М), задана у замкненій обмеженій області D R2 набуває в області D найбільшого і найменьшого значення.
Теорема 3: Нехай ф-я z=f(М) неперервна в замкненій обмеженій області D, що R2 і, якщо
f(М1) f(М2), де М1 і М2 D, то іспользуя т. M0D, така що f(М0)=, зокрема, якщо f(М1)0, а f(М2)0, іспользуя т. M0D така, що D, f(М0)=0.