2.3.Стаціонарна гра «Лідер самоврядування»

В цілому станційна гра являє собою декілька станцій, на кожній з яких вчитель чи уповноважений на це лідер самоврядування проводить окрему рольову гру із заздалегідь визначеними правилами. Для аналізу в цій статті обрано ігри, які автор проводив разом з колективом загальноосвітньої школи " 85, ліцею "Голосіївський" № 241 м. Києва та Будинку дитячої та юнацької творчості. Декілька ігор дозволяють підвищити вірогідність визначення лідера самоврядування. В грі беруть участь декілька команд з різних навчальних закладів одного району, в даному випадкові - Голосіївського. Кожна команда складається з 10-15 гравців. Декілька команд одночасно починають гру. Варто розробити окрему схему руху для кожної з команд, так, щоб вони не заважали одна одній, не сходилися одночасно на одній станції. Для цього є найпростіше рішення: команди починають кожна зі своєї станції і проходять весь маршрут по етапах в порядку своїх номерів.

Етап 1 - "Будівельники".

Місце проведення: спортивна зала.

Як і в попередній методиці, не варто заздалегідь попереджувати учасників - дітей про мету проведення. Така станційна гра цікава сама по собі і не вимагає додаткової мотивації.

На цьому етапі команді дають завдання побудувати міст за допомогою будівельних матеріалів - спортивного інвентарю. В хід ідуть хула-хупи, м^чячі, пригалки, - коротше кажучи, все, що знайдеться у залі. Під час проведення необхідно уважно слідкувати за тим, хто саме з гравців візьме на себе обов'язок організації будівництва. Фіксувати таку ініціативу має спеціальне журі у відповідному протоколі. Зрозуміло, що журі має вести два протоколи: один офіційний, який фіксує швидкість дій, якість та злагодженість команди, другий ініціативу кожного з гравців і знову ж таки злагодженість дій команди. Методика дозволяє визначити не тільки лідера, але й рівень

розвитку колективу учнів, які грають

Етап 2- "Режисери".

На цьому етапі команда отримує завдання: інсценізувати якусь учнівську мініатюру. В даному випадкові запропоновано було показати

батьківські збори. Саме по собі завдання було дуже цікавим, учні із задоволенням представляли, як саме будуть поводитися батьки та

класний керівник в такій ситуації. Однак, крім того, що тут мало оцінюватися акторська майстерність учасників, протоколом мало

фіксуватися також і те, хто саме ініціював розробку сценарію та сам процес постановки короткої п'єси.

Етап 3. «Інтелектуали».

Проводиться за методикою «Брейн-рингу» чи «Що? Де? Коли?». Пропонуються інтелектуальні завдання на загальний рівень. Для відповіді

дається одна хвилина. Знову ж таки ведуться два протоколи. В одному фіксуються правильні чи неправильні відповіді. В другому -

ініціативі того чи іншого гравця: хто саме візьме на себе відповідальність капітана, в обов'язки якого входить організація обговорення і

визначення, версія кого з гравців є правильною.

Деталізуємо цей етап. У всій команді, як вже визначалося, 15-20 гравців. Однак, згідно із загальним регламентом, в команді інтелектуалів

може бути тільки шестеро. Ведучий пропонує комусь визначити, хто саме буде грати на цьому етапі. Зазвичай один з команди бере на себе

ініціативу. Фіксуємо в закритому протоколі цей факт. Далі пропонуємо команді обрати капітана. Вибори проходять по-різному, але

обирають, що зрозуміло, найавторитетнішого з команди. Фіксуємо в протоколі, кого саме обрали. Далі можна оцінити ефективність

вибору - наскільки капітан справляється зі своїми обов'язками.