
- •Загальна характеристика неметалів. Положення в пс. Будова атомів неметалів.
- •Загальна характеристика галогенів. Валентність та ступінь окиснення атомів.
- •Поширення в природі.
- •Фізичні,хімічні властивості олово, плюмбума.
- •Загальна характеристика елементів 6 групи головної підгрупи. Їх розташування в пс та будова атомів.Валентність,ступені окислення. Змінення властивостей по группі.
- •Алотропні модифікації Сульфуру. Характеристика фізичних та хімічних властивостей Сульфуру. Використання сульфуру.
- •Ферум в природі,добування,використання.Властивості Феруму. Сполуки. Якісні реакції.
- •Сірководень, його одержання,використання. Фіз. І хім..Властивості.
- •Оксиди сульфуру(4 і 6 валентного)Одержання і використання. Фізичні та хімічні властивості.
- •Сульфітна кислота.Сульфіти. Одержання.Властивості.Використання.
- •Сульфана кислота.Одержання.Використання
- •Сульфати.Одержання,використання, властивості.
- •Амоніак, його добування, властивості.
- •Нітроген в природі, фізичні хімічні властивості, сполуки.
- •Сполуки азоту
- •Нітратна кислота
- •Властивості кальцію і магнію
Сполуки азоту
Оксиди азоту
Азот утворює кілька оксидів (N2O, NO, N2O3, NO2, N2O4, N2O5). З них найбільше значення мають монооксид азоту NO і діоксид азоту NO2, оскільки це продукти при виробництві нітратної кислоти. Закис азоту N2O відомий як дурманний газ і використовується для наркозу.
Похідні аміаку
Разом із трьома атомами гідрогену атом нітрогену утворює молекулу аміаку NH3. Аміак реагує з кислотами, утворюючи солі амонію. Заміщення одного з атомів гідрорену аміаку атомом металу дає аміди (NaNH2, …). Похідні цієї речовини називаються амінами, а у випадку з двома амінними групи входять до складу сечовини.
Інша сполука нітрогену з гідрогеном — гідразин (H2N-NH2).
Кислоти
Нітроген утворює нітратну (HNO3) та нітритну (HNO2) кислоти, солі яких називаються, відповідно, нітратами та нітритами.
Некисневі кислоти азоту (атоми азоту входять до складу псевдогалогенного угрупування):
азотисто-воднева кислота HN3 (солі називають азидами), (атоми азоту (нітрогену) моють різну валентність (N-=N+=N-))
Синильна кислота (HCN) є сильною отрутою, так само, як і більшість її солей (ціанідів) та деякі з органічних похідних (нітрилів)
Ізоціанова кислота, HNC
Тіоціанінова кислота, HSCN (солі — роданіди)
Сполуки з металами
Нітриди лужних та інших активних металів (Na3N, Mg3N2)- солеподібні речовини, що при контакті з водою виділяють аміак. Перехідні метали утворюють нітриди з металічним типом зв'язку (TiN, CrN, нітриди ванадію). Відомі також ковалентні нітриди (BN, Si3N4).
Нітратна кислота
Азотна кислота, нітратна кислота (HNO3) — сильна одноосновна кислота.Висококорозійна кислота, реагує з більшістю металів, сильний окислюючий агент. Має тенденцію набувати жовтого відтіноку через накопичення оксидів азоту, при довгому зберіганні.Зазвичай азотна кислота має концентрацію 68%.[1] Якщо ж більше 86%, то вона називається димною кислотою. В залежності від кольору "диму" концентрована кислота поділяється на білу та червону в концентраціїї більшій за 95 %.
Азотна кислота отримується шляхом реакції діоксиду азоту (NO2) з водою.
3NO2 + H2 → 2HNO3 + NO
Як правило, монооксид азоту який отримується в результаті реакціїї, знову окислюється киснем повітря та може бути використаний для отримання додаткового діоксиду азоту. Майже чиста азотна кислота може бути утворена шляхом реакції сірчаної кислотою з з натрієвою сіллю.
2 NaNO3 + H2SO4 → 2 HNO3 + Na2SO4
Промислова нітратна кислота містить як правило 52% - 68% азотної кислоти. У сучасній хімічній промисловості нітратну кислоту добувають шляхом каталітичного окиснення аміаку до монооксиду азоту з наступним окисненням NO киснем [повітря] при 700—900 °C до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту і поглинанням останнього водою. Каталізатор — платинова сітка.
Хімічні процеси, що відбуваються при виробництві нітратної кислоти, можна представити рядом реакцій: Суміш аміаку з повітрям у певному співвідношенні спалюють у спеціальному приладі на платиновій сітці, яка служить каталізатором (без каталізатора аміак окиснюється до вільного азоту):
4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O
Одержуваний монооксид азоту охолоджують і окиснюють киснем повітря до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту:
2NO + O2 = 2NO2
Суміш діоксиду і гемітетраоксиду поглинають водою і одержують розчин суміші нітратної і нітритної кислот:
N2O4 + H2O = HNO3 + HNO2
Нітритна кислота нестійка, особливо при деякому нагріванні, і легко розкладається на монооксид і діоксид азоту і воду:
2HNO2 = NO + NO2 + H2O
Процес поглинання оксидів азоту водою проводять при надлишку кисню. Тому утворюваний за останньою реакцією монооксид азоту відразу перетворюється в діоксид азоту і знову вступає в процес утворення нітратної кислоти. В результаті утворюється лише нітратна кислота.
Фізичні властивості
Нітратна кислота являє собою безбарвну димучу рідину з їдким запахом, легко розкладається, забарвлюючись у жовтий колір. Густина 1,53 г/см³. Кипить при 86°С, замерзає при — 41°С. На повітрі HNO3 «димить» внаслідок притягання її парами вологого повітря і утворення дрібненьких крапельок туману.
Нітратна кислота нестійка і вже під впливом сонячного світла поступово розкладається:
4HNO3 = 4NO2 + O2 + 2H2O
При нагріванні розклад її значно прискорюється. Утворюваний діоксид азоту розчиняється в HNO3 і надає їй жовтуватого кольору. У водних розчинах нітратна кислота значно стійкіша. З водою HNO3 змішується в будь-яких співвідношеннях.
Нітратна
кислота належить до сильних кислот, у
водних розчинах вона практично повністю
дисоціює:
У продаж нітратна кислота звичайно поступає у вигляді 68%-ного розчину з густиною 1,4 г/см³.
Хімічні властивості
Нітратна кислота — дуже сильний окисник. Окислює сірку (до H2SO4), фосфор (до фосфорної кислоти), руйнує органічні речовини. Ступінь відновлення HNO3 залежить від її концентрації і активності відновника. Концентрована HNO3 відновлюється до NO2, а розведена — звичайно до NO. Нітратна кислота взаємодіє майже зі всіма металами, за винятком золота, платини і деяких інших, утворюючи солі — нітрати. Так, при дії концентрованої нітратної кислоти на мідь утворюється нітрат міді, діоксид азоту і вода:
Cu + 4HNO3 = Cu(NO3)2 + 2NO2↑ + 2H2O
При дії ж розведеної нітратної кислоти на мідь утворюється нітрат міді, монооксид азоту (а не діоксид; як при дії концентрованої HNO3) і вода:
3CuO + 2HNO3 + 6HNO3 = 3Cu(NO3)2 + 2NO ^| + 4H2O
При взаємодії нітратної кислоти з металами водень не виділяється, як, наприклад, при взаємодії з металами хлоридної і розведеної сульфатної кислот. Водень не виділяється з HNO3 навіть активними металами. Так, при дії розведеної HNO3 на магній вона відновлюється до геміоксиду азоту:
4Mg + 2HNO3 + 8HNO3 = 4Mg(NO3)2 + N2O↑ + 5H2O
При взаємодії нітратної кислоти з ще активнішими металами вона може відновлюватися навіть до аміаку.
Розведена нітратна кислота легко реагує з алюмінієм і залізом, а концентрована без нагрівання з ними не реагує. Це пояснюється тим, що під дією концентрованої HNO3 на поверхні цих металів утворюється міцний, нерозчинний в HNO3 шар оксиду, який ізолює метал від кислоти і тим запобігає його руйнуванню. Завдяки цьому концентровану нітратну кислоту можна зберігати і транспортувати в алюмінієвій і залізній тарі.
Нітратна кислота легко окиснює не тільки метали, а й неметали. Наприклад, вона легко при нагріванні окиснює сірку і фосфор до сульфатної і фосфатної кислот:
S + 2HNO3 = H2SO4 + 2NO
3P + 5HNO3 + 2H2O = 3H3PO4 + 5NO
Деякі речовини можуть запалюватись нітратною кислотою і горіти в ній. Так, коли кусочок розжареного вугілля вкинути в концентровану HNO3, він буде горіти у ній яскравим полум'ям, а скипідар спалахує при дотику з нею. Тому концентрована кислота в пожежному відношенні дуже небезпечна.
Азотна кислота взаємодіє з багатьма органічними сполуками, утворюючи нітросполуки (азотування).