Видатки окремих статей Державного бюджету на підтримку аграрної сфери у 2007- 2010рр., млн. Грн.

Стаття видатків	Роки
	2007	2008	2009	2010
Міністерство аграрної політики України,з них	8235	12161	6366	5754
Селекція в тваринництві і птахівництві на підприємствах АПК	125	125	30	80
Дотація на продукцію тваринництва і підтримка продукції рослинництва	2333	3072	500	-
Фінансова підтримка фермерських господарств	38	60	20	-
Підтримка підприємств АПК через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів.	667	1650	300	-
Попередження розповсюдження збудників інфекційних захворювань тварин	40	35	2	20
Державний департамент ветиринарної медицини	748	956	1119	1255

Прогнозуючи потребу в продукції птахівництва слід враховувати потенціальний попит, рівень цін, структуру витрат фізичних осіб як споживачів товарного ринку. При всіх існуючих концепціях побудови ціни

витрати неодмінно вступають як нижча межа ціни. Вони поряд із вивченням співвідношення попиту і пропозиції також потребують ґрунтовного дослідження. Співвідношення ціни товару з існуючими витратами підприємства є реальним індикатором ефективності його діяльності.

Впродовж п’яти останніх років в результаті реалізації заходів щодо стабілізації та нарощування обсягів виробництва продукції птахівництва галузь стійко і динамічно розвивається. Серед основних факторів, які забезпечили зростання обсягів виробництва, варто згадати значні приватні інвестиції нових власників в технічне переоснащення і розширення виробничих потужностей птахівничих підприємств, якісне поліпшення племінних ресурсів, сучасний менеджмент і державну підтримку галузі.

Щодо останнього, то підтримка з боку держави була такою:

- запроваджено спеціальні режими оподаткування податком на додану вартість та введено фіксований сільськогосподарський податок;

- здійснюються доплати сільськогосподарським підприємствам за проданих на забій кондиційних курчат-бройлерів;

- введено часткове фінансування програми селекції в птахівництві – 10-12 % від фактичної потреби;

- здійснюється фінансова підтримка підприємств через механізм здешевлення коротко- і довгострокових кредитів;

- частково компенсується 30 % вартість складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва.

Приватні інвестиції і державна підтримка галузі сприяли значному росту обсягів виробництва продукції птахівництва на великих промислових птахо підприємствах.

Продовольча система України, як і будь-яка інша, - це єдине економічне формування, що складається з окремих взаємопов’язаних частин, кожна з яких виконує свої специфічні функції, направленні на вирішення загального завдання: забезпечення населення високоякісними продуктами харчування за доступними цінами.

У реальних умовах можуть бути два підходи до організації взаємовідносин усіх складових продовольчої системи: при першому – всі елементи її працюють за принципом виробничої автономії, тобто кожна з них має свій план, який не коригується з попередньою чи наступною ланкою, а зв’язки будуються в міру надходження готової до реалізації продукції, а тому визначальною ланкою залишається сільське господарство.

Другий підхід будується на чисто ринкових відносинах – визначальним є не виробництво взагалі, а реальний платоспроможний попит, який формує цю систему у зворотному напрямі: від споживача до виробництва.

Тому саме за схемою: птахівництво – переробка – торгівля – споживання і розглядатиметься процес формування ринку продукції птахівництва в Україні. Структура та особливості розвитку національного птахопродуктового підкомплексу мають суттєві відмінності від регіонального, що зумовлені специфічними особливостями розвитку кожного регіону, природнокліматичними та іншими чинниками. Регіональні птахопродуктові під комплекси є головними компонентами національного, а їх територіальні межі, як правило, збігаються з межами одиниць політико- адміністративного поділу.

Останнім часом зусилля вчених та виробничників значною мірою зосереджені на розробці та впровадженні ресурсозберігаючих технологій у виробництві м’яса птиці, головна мета яких – зниження витрат у розрахунку

на одиницю продукції. Вказана мета досягається, з одного боку, шляхом збільшення виробництва продукції, підвищення продуктивності та збереженості птиці, а з іншого – застосуванням науково обґрунтованих технологій вирощування, які дозволяють більш раціонально витрачати трудові та матеріально-грошові ресурси.

12