- •1.Вклад учених України
- •2.Влияние размеров хелатного цикла
- •4. Правило циклов Чугаева
- •5. Гипотеза Кузнецова
- •6. Классификация по Кульбергу
- •7.Классификация.Орг. Реагентов по природе донорных атомов
- •8.Характеристика комплексообразования ионов металлов с кислородсодержащими орг. Реагентами
- •9.Характеристика комплексообразования ионов металлов с азотсодержащими орг. Реагентами
- •10.Характеристика комплексообразования ионов металлов с серосодержащими орг. Реагентами
- •11.Ионные асоциаты.
- •12.Внутрикомплесные соединения.
- •15.Аор в спектроскопии
- •18.Использование аналит.Орг.Реаг.В электрохимических методах
- •21. Хелатный эффект. Причины его возникновения.Использование.
- •23.Использование маскирования мешающих ионов.
- •24.Класификация пав
- •27.Использование хим.Аналит.Реакций и основные требования
- •29.Материалы и среда,используемые в тест-определениях
- •30. Способи модифікування сорбентів
- •31.Физическая иммобилизация ферментов
- •35.Хелатообразующие сорбенты
- •36. Каталитические реакции
- •37. Индикаторные бумаги для погружения в жидкость
- •38.Основные требования к подбору реагента.Примеры.
- •39. Индикаторные порошки
- •40.Способ определения концентрацій с помощью индикаторных трубок 40.Способ определения концентрацій с помощью индикаторных трубок
- •40.Способ определения концентрацій с помощью индикаторных трубок
- •41. Требования к аналитическим реагентам для изготовления индикаторных порошков
- •42. Тест-методы с использованием пенополиуритана и других полимерных матриц
- •43. Требования к системе регистрации и их классификация
- •44.Визуально-колориметрические методы.
- •45.Цветометрия.Характеристики цветометрии.
- •46.Метроллогические характеристики тест-определений.
- •47. Области определения тест-систем.
- •48. Влияние природы матрицы на свойства нековалентно закрепленных на поверхности носителя органических реагентов.
- •49. Влияние природы матрицы на свойства орг. Реагентов, химически связанных с поверхностью носителя.
- •50.Химическое модифицирование поверхности кремнеземов молекулами орг. Реагентами
18.Использование аналит.Орг.Реаг.В электрохимических методах
Широкое практическое применение в качестве титрующих реагентов при амперометрическом определении тех или иных элементов находят различные органические вещества. К органическим веществам, наиболее часто применяемым в амперометрическом титровании, относятся серосодержащие соединения, поскольку они дают возможность использовать различные типы химических реакций между определяемым и титрующим веществами. Типичными представителями этих соединений могут служить тиокарбамид и тиооксин (8-меркаптохинолин).
Реакции образования устойчивых воднорастворимых комплексных соединений часто используют в амперометрическом титровании для определения различных элементов. В качестве комплексообразующего реагента-титранта наиболее широкое применение получил ЭДТА, который с ионами многих металлов образует прочные комплексы постоянного состава с отношением комплексообразователя к лиганду 1:1. Образование и устойчивость комплексонатов зависят от природы катиона металла и кислотности раствора.
Из других комплексообразующих реагентов все большее применение находят различные органические серосодержащие соединения. Характерной особенностью этих реагентов является то, что образованию растворимых комплексов часто предшествуют образование осадка или протекание окислительно-восстановительного взаимодействия.Комплексные соединения с опредю ионами металлов имеют иные стандартные электродные потенциалы чем свободные катионы, что широко используется при потенциометр титровании.
21. Хелатный эффект. Причины его возникновения.Использование.
Поняття хелатного ефекту належать до комплексних сполук іонів металів з органічними лігандами(реагентами) другої – третьої груп. Взагалі органічні реагенти відіграють важливу роль в аналітичній хімії завдяки високій стійкості утворюваних сполук та можливості змінювати їх хіміко-аналітичні властивості для одержання необхідного ефекту високої селективності.
Цілий ряд комплексних сполук іонів металів з органічними лігандами мають як електровалентні, так і донорно-акцепторні зв’язки. Для них характерно утворення замкнутих циклів. Такі комплексні сполуки називають халатами, а ліганди, які їх утворюють, хелатотвірними
Хелати – дуже стійкі сполуки. Халатним ефектом називають підвищенням стійкості халату в порівнянні з простими комплексними сполуками, які мають однакові донорні атоми. Кількісно він оцінюється різницею в константах стійкості: ХЕ = рβK - рβМl
Стійкість халату залежить від кількості циклів, її розміру, розташування халатних циклів, просторових факторів. Вона тим вища, чим більше циклів у хелаті. Але кількість циклів обмежена координаційним числом іона металу. Якщо потрібно, вона може бути підвищена введенням додаткових замісників у лігандів, які також утворюють замкнені цикли.
Найбільш стійкі хелати з 5-ти та 6-ти членними циклами. Таким чином, чим більша кількість циклів та їх розмір, тим стійкіші хелати.
Таким чином ,органічні реагенти, особливо хелатотвірні, мають великі переваги перед неорганічними: 1) утворюють стійкі хелати; 2) іх властивості можна змінювати введенням замісників. Останнє дозволяє міняти розчинність хелатів, їх селективність.
Використнання: Нівелювання впливу заважаючих іонів, розділення суміші іонів, підвищення стійкості комплексів. Використання в електрохімічних методах аналізу, закріплення на матрицю при використанні тест методів аналізу, екстракційно-фотометр аналіз.