- •1.Предмет і методи історії економіки та економічної думки як науки.
- •2. Первісне суспільство та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •3. Особливості розвитку господарської системи Єгипту, Вавилону, Індії, Китаю.
- •4.Економічна думка Стародавнього Сходу(Стародавні:Єгипет,Вавилон,Індія, Китай).
- •5. Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).
- •6. Особливості розвитку економіки Стародавньої Греції.
- •7. Особливості розвитку економіки Стародавнього Риму.
- •8. Економічна думка Стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Аристотель).
- •9. Економічна думка Стародавнього Риму (Катон, брати Гракхи, Варрон, Колумелла).
- •10. Причини занепаду та загибелі рабовласницької системи. Зародження феодальних відносин.
- •11. Етапи становлення і розвитку феодалізму в Європі (раннє та пізнє середньовіччя).
- •12. Феодальний лад та його основи у Франкській державі.
- •13. Особливості розвитку феодального господарства в Англії.
- •14.Розвиток феодального господарства та його форми і основні риси.
- •15. Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •16. Особливості економічного розвитку Франції, Англії, Німеччини в період формування централізованих національних держав (XIV-XV ст.)
- •17. Економічні погляди раннього християнства. Августин Блаженний.
- •18. Економічні погляди каноністів. Фома Аквінський.
- •19. Економічна думка України доби середньовіччя. “Руська правда”.
- •20. Формування передумов та зародження ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.).
- •21. Первісне нагромадження капіталу як вихідний пункт становлення капіталізму в Західній Європі.
- •22. Історичні умови виникнення і загальна характеристика меркантилізму.
- •23. Теорія грошового балансу раннього меркантилізму. В. Стаффорд (Англія).
- •24. Теорія торговельного балансу пізнього (мануфактурного) меркантилізму. Т. Мен (Англія), а. Монкретьєн (Франція).
- •25. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в Англії (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •26. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в Англії, Голандії (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •27. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в Німеччині, Франції (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •28. Становлення та розвиток капіталістичного виробництва в сша (друга половина XIX - перша половина XX ст.)
- •29. Особливості «Прусського» шляху розвитку капіталізму.
- •30. Економічне вчення фізіократів і його наукове значення. Ф.Кене, а. Тюрго.
- •32. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політекономії.
- •33. Економічне вчення а.Сміта.
- •34. Економічне вчення д.Рікардо.
- •35. Економічне вчення ж.Б. Сея і його вплив на подальший розвиток економічної теорії.
- •36.Політична економія в Англії. Економічне вчення т.Р. Мальтуса, Дж. С. Міля.
- •37. Особливості політичної економії в сша. Г.Ч. Кері.
- •38. Друга технологічна революція і розвиток світових продуктивних сил (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •39. Особливості становлення монополістичного капіталізму у сша, Німеччині.
- •40. Історичні умови зародження і формування марксистської політичної економії в 1840 – 1850 р.
- •41. Критичний напрям політичної економії та його значення. Економічне вчення с.Сисмонді.
- •42. Історичні умови виникнення та суть маржиналізму.
- •43.Австрійська школа граничної корисності.К.Менгер, ф.Візер, в. Зомбарт.
- •44. Формування неокласичної традиції в економічної теорії. Кембриджська школа. А. Маршалл.
- •45. Американська школа маржиналізму. Дж.Б. Кларк.
- •46. Основні наслідки та етапи промислового перевороту в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •47. Аграрні реформи та розвиток сільського господарства в Україні в 60 – роках XIX - на початку XX ст.).
- •48. Економічні проблеми у працях декабристів. Аграрні проекти п. Пестеля, м. Мурайова, м. Тургенєва.
- •49. Економічні погляди о.Герцена, м.Огарьова. Економічна система м.Чернишевського.
- •50 Антикріпосницькі ідеї в дореформений період в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •51 Економічні ідеї м. Драгоманова.
- •52. Революційно – демократичний напрям в економічної думці України (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •53. Ліберально – народницька економічна думка в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •54 Розвиток політичної економії в Україні. М. Туган – Барановсьекий, і. Вернадський.
- •55. Державно – монополістичний розвиток країн Європейської цивілізації на початку XX ст.
- •56. Економічна криза 1929 – 1933 рр. «Новий курс» ф. Рузвельта.
- •57. Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
- •58.Особливості розвитку кейнсіанства в сша, Франції, Швеції.
- •59. Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •60. Посткейнсіанство. Дж. Робінсон т. Сраффа.
- •61. Інтеграційні процеси в економіці.
- •62. Економічний розвиток Англії, Франції, Німеччині наприкінці XX ст.
- •63. Теорія «стадій економічного зростання» у. Ростоу.
- •64. Теорії «конвергенції. «нове індустріальне суспільство» д. Гелбрейта.
- •65.Політика воєнного комунізму та специфіка її здійснення в Україні.
- •-Російський шовінізм (українська мова оголошувалась котрреволюціоною - незаконною)
- •66. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України у 1920-х роках.
- •67. Формування сталінської командно-адміністративної системи управління.
- •68. Директивний характер народногосподарського планування.
- •69. Західноукраїнські землі в 1920-30-х роках.
- •70. Характеристика промислового розвитку і будівництва в Україні в роки довоєнних п’ятирічок (1928-1941рр.).
- •71. Економіка України в роки другої світової війни та повоєнної відбудови (1939-1950 рр.).
- •72. Господарський розвиток України в 1950-80 рр.
- •73. Другий етап науково-технічної революції – створення та запровадження елктронно-обчислювальних машин четвертого покоління (1970-ті роки).
- •74. Розбудова національної економіки, її ринкова трансформація. Тяжким і довгим був шлях України до незалежності, нелегкими є становлення і розбудова її державності, особливо ринкової економіки
- •75. Соціально-економічна криза та пошук шляхів її подолання.
- •76. Інтеграція економіки України у світовий економічний простір.
- •77. Роль держави у становленні цивілізованих ринкових відносин.
- •78. Роль і місце господарства України у світовому економічному розвитку.
- •79.Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку. Соціально-психологічний інституціоналізм т.Веблена.
- •80. Соціально-правовий інституціоналізм Дж.Р.Коммонса. Кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм у.Мітчелла.
76. Інтеграція економіки України у світовий економічний простір.
Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформацією усіх країн світу до нового якісного стану, нового типу цивілізації третього тисячоліття . Розв`язання цих нагальних завдань здійснюється на різних рівнях та у різноманітних сферах суспільства .Світові проблеми обговорюються вивчаються й вирішуються певною мірою в Організації Об`єднаних Націй та її підрозділах, регіональні питання - у межах сучасних інтеграційних об`єднань, економіка окремих країн - державними та іншими установами ,науково-дослідними інституціями . За такого великого розмаїття неабиякого значення набувають наукове узагальнення , синтез існуючих теорій і концепцій та їх адаптація до потреб і реалій економіки України .
I. Об`єктивна необхідність вимагає поступового , але неухильного включення економіки України до системи міжнародного поділу праці (МПП) , світових інтеграційних процесів, треба враховувати усі вихідні, визначальні умови, що складаються у світовій економічній системі.
по-перше ,вона дедалі більша стає глобальною цілісністю , в якій посилюється взаємозалежність національних економік на основі поглиблення транснаціоналізації виробництва та обігу , всього господарського життя .
по-друге , зростає інтенсивність регіональних інтеграційних процесів , що веде , з одного боку , до виникнення великих економічних просторів та вилучення відповідного ефекту за рахунок зростання масштабів виробництва , а з іншого - до сегментації світового ринку , до секторизації єдиного світового господарства внаслідок створення відносно замкнутих торгово-економічних блоків та інтеграційних угрупувань .
по-третє , глобальна економіка як міжнародна господарська система характеризується циклічністю розвитку , яка впливає на динаміку , темпи та пропорції економічного поступу окремих країн як її елементів та ланок .
по-четверте , домінуючими факторами і світового , і національного економічного розвитку стають інтелектуально-інформаційні складові, які отримують могутній поштовх внаслідок науково-технологічної революції .
по-п`яте , поступово змінюється економічна основа сучасної цивілізації . Індустріальна модель розвитку визначається пріоритетом знань , людського капіталу , формування «економіки розуму» , «економіки думки» .
ІІ. Одним з найважливіших етапів в інтеграції України у світовий простір є входження України до ЄС .
ІІІ. Україна не є самотньою у своїх намаганнях вирішувати нагальні завдання економічних відносин з ЄС . Історична для нашої держави подія відбулася 9 листопада 1995 р., коли Комітет Міністрів Ради Європи юридично затвердив рішення Парламентської Асамблеї РЄ про вступ України до цієї авторитетної міжнародної організації. Ця подія стала актом юридичного визнання авторитету України, її права на входження в усі європейські структури , що створює на континенті нову політичну ситуацію, дає Україні шанс на поглиблення демократичних перетворень .
77. Роль держави у становленні цивілізованих ринкових відносин.
Ефективна ринкова економіка може бути створена в Україні тільки на підставі стабільно функціонуючої національної грошової системи з чітко діючим механізмом регулювання банківських і фінансових структур. Ось чому надзвичайно важливим заходом стало здійснення восени 1996 р. так довго очікуваної грошової реформи із запровадженням стабільної грошової одиниці — гривні. Проте щоб ефективно виконувати свою роль, грошова одиниця має базуватися на міцному валютному резерві і наявних товарних ресурсах, конкурентоспроможних на внутрішньому і зовнішньому ринках. Тільки стабільні гроші можуть надійно стимулювати зростання, структурне і якісне оновлення економіки держави.
Подолати тяжкий грошовий і фінансовий хаос, кризу неплатежів, зубожіння основної маси населення України держава може тільки за умови жорсткого регулювання та контролювання діяльності всієї валютно-фінансової системи. Визначальним завданням державної політики є максимальна концентрація зусиль усіх гілок влади на комплексному здійсненні радикальних економічних, правових, організаційних та силових заходів для рішучого обмеження корупції та тіньової економічної діяльності. За експертними оцінками, нині частка тіньової економіки фактично зрівнялася з офіційною. Зростають масштаби нелегального експорту капіталу та позабанківського грошового обігу: якщо в 1994 р. частка неконтрольованої грошової маси становила 24,7%, то нині — 44,4%.
Тіньова економіка призводить до значних утрат бюджетних ресурсів, глибокого розмежування людей за рівнем доходів, унеможливлює створення сприятливого інвестиційного середовища, дестабілізує грошовий обіг, керованість соціально-економічними процесами.
Найнебезпечнішим є зрощування тіньового капіталу з державним апаратом, зростання корумпованості останнього. Посилюється вплив тіньового капіталу на різні сфери політичного життя, зокрема на діяльність партій, народних депутатів, регіональних владних структур та органів місцевого самоврядування, на засоби масової інформації. Усе це підриває авторитет системних перетворень, міжнародний імідж держави, загрожує національній безпеці.
Проблему подолання тінізації економіки та її корумпованості не можна розв’язати разовими, епізодичними заходами. Це має бути цілісна система дій, спрямована передусім на викорінення причин та передумов цих явищ та процесів. Не можна також покладатися виключно на силові методи, які дають лише тимчасовий ефект .
За умов надзвичайно глибокої кризи в Україні особливого значення набуває такий напрямок економічної політики, як управління економічними реформами. Глибоке реформування структури державного управління, рішуче підвищення рівня керованості всіма ланками економічного процесу — одне з найважливіших завдань органів законодавчої та виконавчої влади.