16. Особливості економічного розвитку Франції, Англії, Німеччини в період формування централізованих національних держав (XIV-XV ст.)

Франкське королівство розпалося в 9 ст. на окремі держави (Німеччина, Франція, ...), а ті, в свою чергу, на дрібніші. Тому цей період 11-15 ст. наз. періодом феодальної роздробленості.

В 14-15 ст. появилися фактори, які сприяли виникненню централізованих держав в Зах. Європі.

Фактори:

         великі селянські повстання, які не могли придушити окремі феодали, вимагали появи централізованої військової сили (феодали були зацікавлені у створення централізованої держави);

         купці були зацікавлені в появі централізованої держави (вони сплачували податки, проїжджаючи через землю феодала);

         міста були зацікавлені в єдиній централізованій державі і підтримували короля грошима, військом, вимагаючи від нього надання місту магдебурзького права;

         війни (столітня війна) вимагали появи централізованих держав.

У кінці 14-15 ст. з'явились централізовані держави: Франція, Англія, Італія (за винятком до 19 ст. Німеччини).

Францію часто наз. класичною країною феодалізму. Це стосується не лише економіки, а й її держ. устрою. Саме тут набула закінченого виразу притаманна феодальній с-мі ієрархія у вигляді васалітету, економ. зріст якого полягає у перерозподілі феод. ренти між пануючими верстами населення. Очолював держ. король, королівськими васалами були найбільші феодали – герцоги, графи, їх васали, у свою чергу, вважалися середні або дрібні феодали – лицарі. Васали підпорядковувалися лише своєму сюзерену, за його наказом вони за свій рахунок збирали ополчення, яке й охороняло володіння сюзерена від зовн. ворогів, а також було апаратом позаеконом. примусу селянства. Проте ця с-ма нерідко порушувалася, в результаті чого територія Франції ставала театром руйнівних внутр. и внеш. війн, в т.ч. Столітньої війни. Проте Сторічна війна об'єктивно прискорила звільнення франц. селян від феод. залежності. Для звільнення країни необх. були матер. ресурси, які могли дати лише вільні селяни, тому королівська влада всіляко підтримувала звільнення селян за плату, і до кінця 15 ст. більшість населення Півночі Франції вже складалася з особисто вільних землеробів. але економ. стан зовсім не поліпшився, адже викупні платежі та податки з успіхом замінили феод. ренту.

Головна особливість економіки феодальної Англії полягала в:

         більшій, ніж у Франції, централізації управління. Причиною цього було завоювання країни франц. феодалами під керівництвом герцога Нормандії, який зайняв англ. престол.

         Створення феод. маєтків (манорів), які обслуговувалися працею залежних селян, у країні вже завершилось, але власники англ. маєтків були васалами не великих феодалів, а безпосередньо короля.

         Інакше було організовано й госп-во феодала: тут процвітало вівчарство та вироблялась вел. кіл-ть вовни-сирцю. Найбільший попит на цю вовну був у містах Фландрії, тому протистояння Англії Франції за ці землі стали однією з причин Столітньої війни.

         Торгівля вовною, яку вели не лише феодали, а й селяни, підривала кріпосне госп-во: до кінця 13 ст. панщина та натур. повинності все більше замінюються грошовим оброком, а праця кріпаків – найманою працею. Середні та дрібні феодали стали перетворюватися у вел. сільських господарів. Після пошесті чуми, яка забрала менше 1/3 населення Англії, лорди, бажаючи закріпити за собою робочі руки, стали повертатися до панщини, що призвело до повстання.

         Після повстання в англ. селі настає майже повна комутація ренти, а потім і викуп селянами феод. повинностей. У 15 ст. майже всі селяни стали особисто вільними – копігольдерами або фрігольдерами, які були повністю вільними утримувачами землі.

         У 15 ст. виникає нове дворянство – джентрі, котре застосовує у своєму госп-ві лише найману працю. Але при зростанні попиту на вовну джентрі почали захоплювати землі копігольдерів, щоб розширити свої пасовища (16 ст.)

Особливості феод. економіки Німеччини формувалися насамперед під впливом того, що становлення феод. с-ми тут відбувалося пізніше, ніж в Англії або Франції. Крім того, Німеччина, до складу якої входили франц., слов'янські, італійські регіони, не була національним комплексом, а окремі частини країни економічно були відірвані одна від одної. Дуже вел. значення мало також просування німецьких феодалів на Схід, де вони захопили землі зах. слов'ян, які жили по річці Ельбі. Це дало значне прирощення територій на схід від Ельби. Але у 15 ст. почався масовий вивіз хліба через балтійські порти у Голландію та Англію. І феодали Німеччини змогли прибрати його до своїх рук. відбувається повне закріпачення селян, створюються величезні масиви панської оранки, селян зганяють з їхніх земель та переводять на панщину. це явище набуло масового хар-ру в 16 ст., а пізніше воно поширилось і на інші країни Сх. Європи. Це викликало Велику селянську війну. Після її придушення по всій Німеччині запанували найжорстокіші форми кріпацтва.