
16.1. Як визначають розрахункові опори зварних стикових швів?
16.2.
Призначення поперечних ребер жорсткості,
які підкріпляють стінки балок. Коли їх
постановка є обов’язковою? Правила їх
розміщення, розрахункові перевірки.
16.3. Спроектувати опорну плиту бази центрально-стиснутої наскрізної колони з двох швелерів №40 при таких даних :N =3000 кН, Rf = 1,2 х Rб = 7,8 МПа, сталь С235. Відстань між гранями стінок швелерів – 420 мм.
17.1. Які фактори необхідно враховувати при розміщенні ребер жорсткості в балках? Яким чином розміщення ребер впливає на стійкість стінок (полиць)?
17.2. Накреслити 3-4 варіанти оголовків центрально-стиснутих колон і надати розрахунок їх деталей.
а. Суцільна колона.
б. Наскрізна колона.
17.3. Знайти розміри опорної плити бази суцільної центрально-стиснутої колони за такими даними:N = 2800 кН; Rф = 1,2 хRб=7,8 МПа. Сталь – С235. Переріз колони: hw х tw= 400х10; bf х tf= 400х20.
18.1. Поясніть природу коефіцієнтів надійності при розрахунку МК за граничними станами. Що враховують ці коефіцієнти?
18.2. Охарактеризуйте різні рішення центрально-стиснутих колон; типи їх перерізів, принципи їх розрахунку.
18.3. Розрахувати та сконструювати опорне ребро балки та вузол обпирання її на наскрізну колону. Розміри балки: hw х tw = 1400х10, bf х tf= 300х20. Опорна реакція – 2000 кН, матеріал балки і колони – С255.
Нилов стр 225
19.1. Поясніть суть граничних станів конструкцій. Чому розрахунок за І и П групою граничних станів ведуть відповідно за розрахунковими та нормативними навантаженнями.
19.2. Типи баз колон. Їх розрахунок і конструювання.
База
з траверсами.
площа
бази плити:
Беремо конструкцію бази з траверсами товщиною траверси tтр=12 мм. ширина плит з конструктивних міркувань.
Необхідна
довжина плити:
Беремо
плиту бази розміром …х…, при цьому
напруження під плитою
Для визначення товщини плити обчислимо згинальні моменти на різних ділянках:
Ділянка
1 оперта на 4 боки, відношення сторін
,
коефіцієнт
(
див.
табл. 5.6.Нілов), згинальний момент
Ділянка
2 оперта на 3 боки, відношення сторін
<0,5
тому
згинальний момент обчислюємо як для
консольної ділянки
Консольну ділянку не перевіряємо, бо вона має менший звіс
Визначимо
товщину плити
Приймаємо плиту товщиною tпл=…. мм. (з листа товщиною … мм мінус 2 мм на стругання).
Кріплення траверс до віток колони виконується напівавтоматичним зварюванням зварювальним дротом Св-08А з Rwf=180МПа, Rwz =0,45МПа , Run=0,45x370=166,5МПа, f=0,7; z=1,0. Відтоді як виконується умова:
,
обчислюємо тільки за металом шва.
При 4 швах необхідний мінімальний катет шва
Беремо
Знаходимо
висоту траверси:
Приймаємо висоту траверси htr=…. мм
Вважаємо
що торці колони і траверси, а також
поверхня плити стругані. В цьому випадку
навантаження від колони і траверс на
плиту передається через поверхні
контакту а їх прикріплення до плити
здійснюємо кутовими швами з мінімальним
катетом
.
19.3. Розрахувати та законструювати монтажний стик полок складеної балки на високоміцних болтах зі сталі 38ХС “селект2 (Rвh=945 Н/мм2)). Переріз балки : hw х tw=1400х10; bf х tf=480х20. М=5000 кНм. Сталь С345.
(21-22) 20.1. Принципи перевірок загальної стійкості колон і балок. Поясніть фізичну суть розрахункових формул.
Втрата
загальної стійкості балок виявляється
в порушені плоскої ферми згину і
виникненні крутил. деформ. Наявність
вязів, перешкоджаючих гориз. переміщ.
стисненого поясу балки, тобто виникненню
крутил. деформ., підвищує загальну
стійкість балки. Загальна стійкість
балок, матеріал яких працює в області
пружних деформ., завжди буде забезпечена
і не потребує перевірки, якщо: 1.Навантаження
передається через суцільний настил, що
безперервно опир. на стиснен. пояс балки
і також безперервно з ним пов'язаний.
2.При
закріп. стисненого поясу від горизонтал.
перем. В окремих точках, якщо відношення
розрахункової довжини балки
до
ширини стисненого поясу
не
перевищує значень, визначених у табл.
2.3.для симетрич. двотаврів.
У
разі не виконання вказаних вимог п.1,2,
які на практиці найчастіше викон.,
розрах. на загал. стійкість балок, при
пруж. роботі сталі викон. за форм.:
,
де
-
момент опору стисненого поясу. Коеф.
обчислюють
за вказівками, наведеними в СНиП П-23-81*
залежно від статичн. схеми балки.
Перевірка загальної стійкості елементів,
що згинаються дозволяється не викон.,
якщо задовольняються наступні умови:
;
;
-
відстань між осями
;
Для
забез. загал. стійкості балок, матеріал
яких працює за межами пружних деформ.,
необх., щоб або були виконанні умови
п.1, або за максим. значень
,
граничні віднош.
за табл. 2.3 слід зменшити, помноживши на
.
Втрата стійкості спостеріг. у позацентрово-стисн. та стис.-згинан. елемент. Причому порівняно з центр.-стис. елемент. втрата стійкості відбувається при нижчих рівнях напружень(за рахунок згин. моментів).За реком. норматив. документ. крит. напруж. обчисл., викор. значення розрахун. опору матеріалу:
Звідси
умова перевірки стійкості:
,
де
-
коефіцієнт, яким розрахун. опір приводиться
до значення критич. напружень(табл.2
дод.8)
Його
в залежності від зведеного ексцентриситету
і умов. гнучкості.
,
-коеф.
впливу форми перерізу;
- відносний ексцентриситет;
;
;
Значення умовної гнучкості
;
с- коефіцієнт, що враховує вплив згинал.
моменту на втрату стійкості із площини
згину.
при
Параметри
і
визначаються
пунктом
5.15 СНиП;
-за
додатком 7,СНиП;
-коефіцієнт
поздовжнього згину при централ. стиску,
що обчислюється по табл. 72 у залежності
від гнучкості
.
Треба зазначити, що при однак. гнучк. коеф. для стисн.-згинан. стержнів є меншим, ніж у випадку центрового стиску стержня.
Перевірка стійкості центрально-стиснених елементів виконується за формулою:
,
А-площа перерізу брутто,
-
коеф. повздовжнього згину при центральному
стиску. Визначається в залежності від
,
(55) 20.2. Вузли сполучення балок. Накресліть 3 варіанти і наведіть порядок розрахунку.
Розрізняють три типи сполучень:
1.Поверхове; 2.В одному рівні; 3.Занижене;
Поверховий тип потребує значної висоти будівлі, що призводить до більших витрат на огорож. конструкт. і опалення. При поверховому сполученні балок у стінці голов. балки виникають значні місцеві напруж.- стінка усил. попереч. ребрами жорсткості.
Поверховий тип потребує значної висоти будівлі, що призводить до більших витрат на огорож. конструкт. і опалення.
При поверховому сполученні балок у стінці голов. балки виникають значні місцеві напруж.- стінка усил. попереч. ребрами жорсткості.
Приклад розрах. сполучення балок в 1 рівні:
Підбираємо
болт.- площа перерізу болта
=…
Розрах.
опір зрізуванню
;
Розрах. опір при зминанні
-
СНиП;
Несуча
здатність одного болта на зріз:
-СНиП;
Несуча
здатність одного болта на зминан.:
-СНиП;(
)
Необхідна кількість болтів:
;
Діаметр отворів для болтів:
;
Мінімальна висота зєднувал. елем.:
;
Перевірка перерізу зєднув. елем. за
умовою зрізування:
;
20.3. Запроектувати базу наскрізної колони двох швелерів 36. Відстань між зовнішніми гранями стінок швелерів – 400 мм. Поздовжня сила – 4000 кН, сталь – С245 Rф =7,2МПа.
21.1. Як формулюються умови переходу в пластичний стан при різних напружених станах.
21.2.
Які перевірки треба виконати для
складеної балки? Поясніть кожну з них.
21.3. Знайти і перевірити переріз наскрізної колони (відстань між гранями швелерів задана – 400 мм). Зусилля в колонні – 2000 кН. Сталь С235. lef,x = lef,y = 6 м.
22.1. Як забезпечується місцева стійкість елементів перерізу балки та суцільної колони? Чому в балках граничні гнучкості елементів перерізів не залежать від прольоту, а в колонах – залежать від їх довжини.
22.2. Типи баз колон. Накресліть варіанти і наведіть порядок розрахунку.
База з траверсами. площа бази плити: Беремо конструкцію бази з траверсами товщиною траверси tтр=12 мм. ширина плит з конструктивних міркувань.
Необхідна довжина плити:
Беремо плиту бази розміром …х…, при цьому напруження під плитою
Для визначення товщини плити обчислимо згинальні моменти на різних ділянках: Ділянка 1 оперта на 4 боки, відношення сторін , коефіцієнт ( див. табл. 5.6.Нілов), згинальний момент
Ділянка 2 оперта на 3 боки, відношення сторін <0,5 тому згинальний момент обчислюємо як для консольної ділянки
Консольну ділянку не перевіряємо, бо вона має менший звіс . Визначимо товщину плити Приймаємо плиту товщиною tпл=…. мм. (з листа товщиною … мм мінус 2 мм на стругання).
Кріплення траверс до віток колони виконується напівавтоматичним зварюванням зварювальним дротом Св-08А з Rwf=180МПа, Rwz =0,45МПа , Run=0,45x370=166,5МПа, f=0,7; z=1,0. Відтоді як виконується умова:
, обчислюємо тільки за металом шва. При 4 швах необхідний мінімальний катет шва
Беремо Знаходимо висоту траверси:
Приймаємо висоту траверси htr=…. мм
Вважаємо що торці колони і траверси, а також поверхня плити стругані. В цьому випадку навантаження від колони і траверс на плиту передається через поверхні контакту а їх прикріплення до плити здійснюємо кутовими швами з мінімальним катетом .
22.3. Розрахувати та сконструювати зварне з’єднання кутика розміром 160х10 до фасонки товщиною 12 мм. Сталь - С255.
23.1. Чому гнучкість відносно головних осей наскрізної колони визначають по різному? Як це робиться?
23.2. Стики балок (навести креслення). Розрахунок монтажного стику балок на високоміцних болтах.
Нилов стр. 234-238
23.3. Скомпонувати схему балочної клітки (розміри перекриття 8х14м) при таких умовах : навантаження : нормативне – 27 кН/м2, розрахункове – 32 кН/м2. Сталь С235. Підібрати переріз балки настилу.
2
4.1.
Чому в СниП означена необхідність
постановки поперечних ребер жорсткості
при умовній гнучкості стінки балки, що
перевищує 3,2, а повздовжніх – більш ніж
6. Доведіть це.
Стійкість стінок балок. Непідкріплені стінки балок являють собою довгі пластини, які пружньо сполучаються з поясами по довгих сторонах. Під впливом зовнішнього навантаження в них можуть виникати напруження трьох видів – нормальні , дотичні та місцеві нормальні loc. Ці напруження, діючи сумісно або окремо (по одинці), можуть спричинити місцеву втрату стійкості стінки.
Критичні
дотичні напруження в стінці балки,
обчислені як у нескінченно довгій
пластині, мають вираз:
де
- умовна
гнучкість стінки; hef
- розрахункова висота стінки.
За
розрахункову висоту стінки беруть в
зварних балках - повну висоту стінки
hw,
а в прокатних і зігнутих - відстань міх
початками внутрішніх заокруглень.
Прирівняємо cr
до
Rs
і отримаємо умовну гнучкість стінки
, за якої втрата стійкості стінки не
може статися раніше вичерпання міцності.
Тому, відповідно до норм проектування,
стійкість непідкріплених стінок буде
забезпечена за будь-якого напруженого
стану (,
loc,),
якщо
умовна гнучкість стінки
в разі відсутності рухомого навантаження
і
-
за наявності рухомого навантаження.
Відтоді як ефективність балок
підвищується із зростанням умовної
гнучкості стінки
, а дотичні напруження найчастіше не
лімітують її товщину, стійкості стінки
досягають звичайно не збільшенням її
товщини, а укріпленням її ребрами
жорсткості, які перетинають можливі
хвилі випинання. Місцева стійкість
стінки залежить від характеру напруженого
стану, ступеню підкріплення ребрами
жорсткості і умовної гнучкості стінки.
Відзначимо, що стійкість стінок може
бути забезпечена, тільки якщо
.
Якщо умовна гнучкість стінки вище
вказаних значень, то для забезпечення
місцевої стійкості її слід підкріплювати
ребрами жорсткості за однією з таких
схем: поперечними на всю висоту стінки
з кроном а
;
поперечними основними і поздовжнім
ребром в стисненій зоні; поперечними
основними, поздовжнім і коротким
поперечними ребрами, які розташовані
з кроком а1
<
а
між стисненим поясом і поздовжнім
ребром.
Ділянки
стінки, що знаходяться між поясами і
ребрами жорсткості, називають відсіками
і вони можуть втрачати стійкість
незалежно один від одного. За умовної
гнучкості стінки
і відсутності рухомого навантаження
стійкість може бути забезпечена
встановленням тільки основних поперечних
ребер. Таке вирішення найбільш доцільне
для балок висотою до 2 м.
У
випадку
,
крім основних поперечних ребер, необхідно
встановити поздовжнє ребро на відстані
h1
= /0,25...0,3/
h
від
стисненого
поясу балки з тим, щоб умовна гнучкість
стінки нижнього відсіку не перевищувала
6. Поздовжні ребра звичайно включають
у роботу балки на вигин. Підкреслимо,
що балки з гнучкістю стінки
відновить до класу балок з гнучкою
стінкою і розраховують відповідно до
вказівок підрозд. 4.3. Короткі поперечні
ребра жорсткості значно збільшують
трудомісткість виготовлення балок
і тому використовується, як правило,
тільки при рухомому навантаженні перш
за все в підкранових балках. Основні
поперечні ребра жорсткості встановлюються
звичайно з постійний кроком по довжині
балки, а відстань між ними не повинна
перевищувати
при
та
при
.
Розташовуючи ребра жорсткості, слід
враховувати, що їх слід розміщати під
великими зосередженими силами, а також
у місцях приминання допоміжних балок
до головних при сполученні їх в одному
рівні. Якщо матеріал балки працює в
межах пружних деформацій, то місцеве
стійкість стінки, укріпленої основними
поперечними ребрами жорсткості,
розставленими конструктивно, може не
перевірятися, коли умовна гнучкість
стінки
не перевищує: 3,5 - за відсутності місцевих
напружень loc
в балках з двосторонніми поясними
швами; 3,2 - те саме, в балках з односторонніми
поясними швами; 2,5 - за наявності місцевого
напруження в балках з двосторонніми
поясними швами.
В інших випадках залежно від фактичного напруженого стану місцева стійкість стінки перевіряється для кожного відсіку, розташованого між поясами балки і сусідніми ребрами жорсткості.