- •Чинність кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність) в просторі.
- •2. Чинність кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність) щодо осіб.
- •3. Набрання і втрата чинності кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність).
- •4. Зворотна дія кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність).
- •Встановлення злочинності діяння (його криміналізація) може бути досягнуте шляхом:
- •При посиленні санкції норми Особливої частини кк новий закон може:
- •Поняття і ознаки злочину.
- •Той факт, що злочином є лише діяння, означає, що злочином не можуть бути визнані самі по собі:
- •Суспільна небезпечність як ознака злочину означає об'єктивну його особливу шкідливість, яка розкривається у ч. 2 ст. 11 кк через:
- •6.Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення.
- •7. Поняття і ознаки складу злочину. Злочин і склад злочину.
- •Поняття і значення об'єкта злочину. Класифікація об'єктів злочину, її критерії і значення
- •9. Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони злочину.
- •4. Злочинні наслідки. Поняття, види і значення злочинних наслідків. Матеріальні і формальні склади злочинів.
- •2. Поняття спеціального субєкта злочину. Ознаки, що характеризують спеціального субєкта злочину. Види (класифікація) спеціальних субєктів злочину.
- •11. Поняття і критерії неосудності.
- •Процес встановлення неосудності особи має певні послідовні складові:
- •13. Примусові заходи медичного характеру.
- •14. Відповідальність за злочин, вчинений у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, і їх обґрунтування в теорії кримінального права.
- •16. Поняття, ознаки і значення суб'єктивної сторони злочину.
- •17. Умисел і його види.
- •18. Необережність і її види.
- •19. Поняття і види стадій вчинення злочину
- •20. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця: поняття, ознаки і кримінально-правове значення. Відмінність добровільної відмови від доведення злочину до кінця від дійового каяття.
- •21. Поняття співучасті у злочині, її об'єктиві і суб'єктивні ознаки.
- •До об’єктивних ознак відносяться:
- •Суб’єктивні ознаки співучасті включають:
- •22. Види співучасників злочину, критерії і значення їх виділення. Види співучасників:
- •Дії організатора полягають:
- •За суб’єктивними ознаками:
- •Відповідальність співучасників:
- •Співучасть у злочинах з спеціальним суб'єктом:
- •Види ексцесу:
- •23. Поняття, ознаки і види множинності злочинів.
- •Обов’язковими ознаками множинності злочинів є наступні:
- •Множинність має місце в таких випадках:
- •Злочин зберігає своє кримінально-правове значення у межах:
- •Повторність злочинів:
- •Стаття 33. Сукупність злочинів
- •Стаття 34. Рецидив злочинів
- •24. Поняття, види і значення повторності злочинів. Відмінність повторності злочинів від продовжуваного злочину
- •25. Поняття і ознаки обставин, що виключають злочинність діяння
- •26. Необхідна оборона: поняття та умови її правомірності. Перевищення меж необхідної оборони.
- •1) Суспільно небезпечного посягання
- •2) Необхідності в його негайному відверненні чи припиненні.
- •27. Необхідна оборона і уявна оборона.
- •28. Затримання особи, що вчинила злочин.
- •29. Крайня необхідність: поняття і умови її правомірності
- •30. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •31. Фізичний або психічний примус. Відповідальність за шкоду, заподіяну від впливом фізичного або психічного примусу.
- •32. Виконання законного наказу або розпорядження. Кримінально-правові наслідки виконання і невиконання явно злочинного наказу або розпорядження.
- •33. Діяння, пов'язане з виправданим ризиком.
- •34. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •35. Поняття, підстави і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності.
- •36. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
- •37. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •38.Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •2). У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин".
- •39. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки.
- •40. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку закінченням строків давності.
1) Суспільно небезпечного посягання
2) Необхідності в його негайному відверненні чи припиненні.
Ознаки необхідної оборони, визначені в ст. 36 КК, характеризують:
1) мету оборони;
2) спрямованість (об'єкт) заподіяння шкоди;
3) характер дій того, хто захищається;
4) своєчасність
5) спів-розмірність оборони.
Елемент, що характеризує підставу необхідної оборони, - це наявність у того, хто захищається, потреби в негайному відверненні чи припиненні наявного суспільна небезпечного посягання. Така потреба виникає тоді, коли зволікання з боку того, хто захищається, в заподіянні шкоди тому, хто посягає, загрожує негайною і явною шкодою правоохоронюваним інтересам. Таким чином, надаючи громадянам право на необхідну оборону, закон має на увазі лише такі випадки захисту, за яких громадянин змушений невідкладно заподіяти шкоду тому, хто посягає, з тим, щоб відвернути чи припинити посягання та ефективно здійснити захист. Якщо ж така невідкладна потреба ще не виникла або, навпаки, вже минула, то й стан необхідної оборони або ще не виник, або, виникнувши, вже закінчився. І перший, і другий випадки свідчать про відсутність стану необхідної оборони.
Таким чином, слід мати на увазі, що заподіяння шкоди тому, хто посягає, за відсутності зазначених двох елементів або хоча б за наявності лише одного з них свідчить про неправомірність дій громадянина, тому що він не знаходиться в стані необхідної оборони. Відповідальність за заподіяння такої шкоди повинна наступати на загальних підставах. І, навпаки, наявність законної підстави означає виникнення в громадянина права на необхідну оборону, яка характеризується низкою ознак.
Мета необхідної оборони. Відповідно до ч. 1 ст. 36 КК метою необхідної оборони є захист охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання.
Характер дій особи, яка захищається. Поведінка того, хто захищається, при необхідній обороні може бути тільки активною, тобто може виражатися лише в діях, на що прямо вказується в ч.1 ст. 36 КК. Такими діями можуть бути як фізичні зусилля особи, яка захищається (наприклад, нанесення ударів кулаком), так і використання різних знарядь, предметів, механізмів, пристроїв тощо, причому не тільки тих, що підібрані, виявлені або захоплені на місці захисту, але й тих, що були при особі, яка захищається, або навіть спеціально приготовлених нею для захисту (наприклад, використання складаного ножа або вогнепальної зброї, заздалегідь узятих для оборони, тощо).
Своєчасність оборони. Дії особи, яка захищається, визнаються правомірними лише у разі, якщо вони були вчинені протягом усього часу здійснення посягання. Інакше кажучи, захист визнається виправданим лише протягом часу існування стану необхідної оборони, що визначається тривалістю суспільно небезпечного посягання, що потребує свого негайного відвернення чи припинення. Тому заподіяння шкоди до виникнення такого стану визнається так званою "передчасною" обороною, відповідальність за яку настає на загальних підставах.