99. Емфітевзіз.

Эмфитевсис - это долгосрочная аренда невозделываемой земли. Как отметил исследователь римского права П.Н. Галанза, «эмфитевсис по собственной юридической природе совсем близок к сдаче земли в вечную аренду, но различался от нее тем, что на арендатора возлагалась обязанность подвергнуть землю обработке. ... Арендатор обязан Был платит собственнику земли ежегодный оброк ». Права собственника при этом выражались в обязанности эмфитевты раз в год вносит тот самый оброк, преимущественно правое на покупку участка вот эмфитевты, а также в правое на 2% от суммы сделки при отчуждения участка третьему лицу. Пренебрежение Этими обязанностями (к примеру, неуплата оброка более трех лет) оставляло эмфитевту прав на участок. Значение эмфитевсиса в основном усилилось только в средние века, когда его конструкция Была взята за базу феодальной принадлежности (права сеньора описаны как явная собственность, а права вассала уподоблены принадлежности).

100. Володіння та право володіння

Владение - это возможность владельца удерживать вещь, которая на законных основаниях ему принадлежит. Одна из правопидстав права собственности. Право владения. Это право фактического обладания вещью, фактического содержания. Это право могло возникать как у собственника, так и у не владельца. Например владелец мог передать вещь в залог. В этом случае право владения переходило к залогодержателя. Владелец при этом оставался собственником, но был лишен права владения.

101. Поняття іпотекі як права на чужі речі.

Іпотекою визнається застава землі, нерухомого майна, при якому земля і (чи) майно, що складають предмет застави, залишаються в заставника чи третьої особи.

Предметом іпотеки може бути майно, зв'язане з землею, — будівля, спорудження, квартира, підприємство (його структурні підрозділи) як цілісний майновий комплекс, а також інше майно, віднесене законодавством до нерухомого.

Відповідно до законодавства України предметом іпотеки можуть бути також приналежним громадянам на праві приватної власності земельні ділянки і багаторічні насадження.

Договір про іпотеку повинний бути нотаріально засвідчений.

Іпотечний заставоутримувач, якщо інше не передбачено законом чи договором, вправі:

-перевіряти документально і фактично наявність, розмір, стан і умови збереження предмета застави;

-жадати від заставника вживання заходів, необхідних для збереження предмета застави;

-жадати від будь-якої особи припинення зазіхання на предмет застави, що загрожує втратою чи ушкодженням його. Якщо предмет застави втрачений не з вини заставоутримувача і заставник його не відновив за згодою заставоутримувача не замінив іншим майном такої ж вартості, заставоутримувач має право вимагати дострокового виконання забезпеченого заставою зобов'язання.

Іпотечний заставник, якщо інше не передбачено договором чи законом, вправі:

· володіти і користуватися предметом застави відповідно до його призначення;

· достроково виконати основне зобов'язання, якщо це не суперечить змісту зобов'язання;

· реалізувати з письмової згоди заставоутримувача предмет застави з перекладомна набувача основного боргу, забезпеченого заставою;

· передавати з письмової згоди заставоутримувача предмет застави в оренду.