94. Обєкти та суб’єкти окремих видів права власності.

Правомочності власника містяться у визначенні права власності як суб’єктивного цивільного права. Цими правомочностями звичайно називаються володіння, користування і розпоряджання. Право володіння— право фактичного, фізичного та господарського панування особи над річчю, воно полягає у можливості особи безпосередньо тримати належну їй річ у себе. Право користування — це право на ви- добуття з речі її корисних властивостей, привласнення плодів і прибутків, що приносяться річчю. Право розпоряджання — право власника визначити юридичну частку майна — встановити різні конкретні правовідносини з третіми особами з приводу майна, що йому належить, припинити чи обмежити своє право власності. Суб’єктами права власності є суб’єкти приватного права (приватні фізичні та юридичні особи) і суб’єкти публічного права, які поділяються на публічно-правові утворення (держава Україна, АРК, територіальні громади, іноземні держави) та юридичні особи публічного права (державні підприємства, казенні підприємства, державні установи, комунальні підприємства, комунальні установи). Крім того, таким суб’єктом є Український народ. Суб’єктами права приватної власності — фізичних осіб є: громадяни України, інших республік, іноземні громадяни, особи без громадянства. Як суб’єкти права власності, юридичні особи недержавної та не- комунальної форми власності, незалежно від їх організаційно- правової форми. мають певні права щодо формування, володіння, користування, розпорядження майном. Об’єкти права власності. Поняття майна не ототожнюється з товаром, хоча до об’єктів права власності, за загальним правилом, відносять все, що є товаром. Взагалі майно розглядається як ширше за речі поняття, до складу якого входять як речі, так і права, а також акції й інші цінні папери. Об’єктами права приватної власності ЦК визнає власниками всіх приватних осіб — як фізичних, так і юридичних. Об’єктом права власності є майно, склад якого гл. 23 ЦК не деталізується, тобто у власності може бути будь-яке майно. Для суб’єктів права приватної власності ст. 325 ЦК передбачає можливість встановлення законом окремих видів майна, які не можуть їм належати. Обмеження містяться в постанові Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. «Про право власності на окремі види майна». ЦК України у ст. 324 зазначає об’єкти права власності Українського народу. Об’єктами права державної власності є майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток, а також підприємства та інше майно, яке використовується як для здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Особливістю об’єктів права державної власності є те, що державне майно за своїм правовим режимом поділяється на два різновиди, а саме: закріплене за державними юридичними особами на особливих майнових правах, які регулюються ГК; незакріпленим за державними юридичними особами. Це земля, надра, інші природні ресурси (оскільки власність на них є матеріальною основою суверенітету України), а також кошти державного і місцевих бюджетів, золотий запас, алмазний і валютний фонди. % Об’єкти права комунальної власності. Територіальна громада має у власності певні об’єкти, які, як правило, закріплюються за комунальними юридичними особами публічного права. Здійснення права комунальної власності відбувається на підставі ст. 143 Конституції України безпосередньо або через утворені територіальними громадами органи місцевого самоврядування, які управляють майном, що є в комунальній власності.