- •1. Суб’єкти й об’єкти економічних відносин на макрорівні, особливості їх поведінки та механізму прийняття рішень
- •Граничні величини та їх роль у мікроекономічному аналізі.
- •3. Економічна раціональність як базовий принцип поведінки мікросистем.
- •4. Закон попиту та обґрунтування його дії базовими положеннями теорії споживчого вибору.
- •5.Аналіз змін у попиті й величині попиту. Чинники попиту. Понятт методи, обчислення та сфери застосування.
- •6. Цінова еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери застосування.
- •7. Вплив цінової еластичності попиту на виторг виробника.
- •8. Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери використання.
- •9. Вплив різноманітних ефектів(моди, снобу, доходу тощо) на ринковий попит та структуру споживання благ.
- •10.Закон пропозиції та обґрунтування його дії.
- •11. Аналіз змін у пропозиції і у величині (обсязі) пропозиції. Чинники пропозиції.
- •12.Взаємодія попиту а пропозиції. Ринкова рівновага.
- •13. Концепція “надлишку” споживача та “надлишку” виробника як теоретичне обґрунтування взаємовигідності ринкового обміну.
- •14. Сукупна та гранична корисність блага. Принцип спадної граничної корисності та його роль у виборі споживача.
- •15.Закони Госсена, як теоретичне обґрунтування досягнення споживачем рівноваги.
- •16.Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівноваги споживача.
- •17. Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з кардиналістських позицій.
- •18.Крива байдужості та як інструменти мікроекономічного аналізу .
- •19.Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з ординалістських позицій.
- •20. Залежність споживання благ від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля .
- •21. Залежність споживання від варіацій цін на блага. Побудова лінії “ціна - споживання” та лінії попиту.
- •22. Ефекти доходу та заміщення благ як обґрунтування закону попиту.
- •23Технологічна та економічна ефективність
- •24. Виробнича функція: поняття і параметри Сукупний, середній та граничний продукт.
- •25. Спадна віддача (продуктивність) змінного фактора виробництва та її роль у технологічному виборі товаровиробника.
- •26. Ізокватна варіація факторів виробництва.
- •27. Технічне заміщення факторів виробництва: допустимі межі, норма заміщення.
- •28. Ефект збільшення масштабу виробництва та його відображення в характері виробництва та витрат.
- •29. Альтернативність напрямків використання обмежених ресурсів у поясненні економічної природи витрат виробництва.
- •30. “Економічний” та “бухгалтерський” підходи до визначення витрат і прибутку підприємства.
- •31. Типовий характер зміни витрат виробництва у короткостроковому періоді.
- •32. Принцип неухильного зростання граничних витрат: сутність, графічна інтерпретація, значення в діяльності підприємства.
- •33. Ізокоста: поняття, графічна побудова, зміна положення під впливом зміни варіації цін виробничих факторів.
- •34.Обґрунтування рівноваги виробника на основі спільного аналізу виробничої функції та функції витрат.
- •35.Типовий характер зміни витрат виробництва у довгостроковому періоді.
- •36.Концепція мінімально ефективного випуску та її прикладні аспекти.
- •37.Поняття “нормальний прибуток”, “чистий економічний прибуток”. Вплив зміни їх кількісних значень на ділову активність підприємців.
- •38.Віддача від збільшення масштабів виробництва і структура галузі.
- •39.Розширення обсягів випуску продукції. Графічна побудова ліній “експансії” та їх види.
- •40.Сутність і взаємозв’язок показників середньої і граничної виручки з ціною продукції за умов досконалої конкуренції.
- •41 Визначення оптимальних обсягів випуску за умов досконалої конкуренції. Два підходи до максимізації прибутку
- •42.Поведінка конкурентної фірми за певних витрат виробництва та варіаціях ринкових цін на її продукцію.
- •43. Досягнення рівноваги конкурентною фірмою у короткостроковому періоді
- •44. Рівновага фірми, галузі, ринку в довгостроковому періоді за умов досконалої конкуренції, її рухливість та механізм відновлення.
- •45.Економічний прибуток як чинник ринкової самоорганізації.
- •46. Поняття і види монополій.
- •47. Ринкова (монопольна) влада товаровиробників: поняття, джерела, методи діагностування та стримування.
- •48. Вибір підприємством-монополістовм ціни та обсягів виробництва
- •49. Моделі цінової дискримінації та практика їх використання.
- •50. Вхідні та вихідні бар’єри, їх вплив на економічний стан виробника-учасника ринку.
- •51. Моделі поведінки монополістичного конкурента у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •52. Цінова і нецінова конкуренція: сфери раціонального використання у поведінці учасників ринку.
- •53. Олігополістична структура ринку і взаємообумовленість дій партнерів. Причини і механізм “цінових війн”.
- •54. Ціноутворення за олігополії: загальна характеристика.
- •55.Картельні угоди: визначення квот, умови реалізації, протиріччя, ефективність.
- •56.Порівняння ефективності різних моделей ринку.
- •58. Правило залучення факторів виробництва для максимізації прибутку підприємства.
- •59.Праця як фактор виробництва. Формування ціни праці у різних ринкових ситуаціях.
- •60.Капітал як ресурс тривалого використання.
- •61.Інвестування. Визначення поточної (дисконтованої) вартості активу довгострокового і безстрокового (довічного) володіння.
- •62.Земля як фактор виробництва. Економічна та земельна рента.
- •63.Часткова та загальна рівновага ринкової системи.
- •64.Аналіз загальної рівноваги. Ефект зворотного зв’язку.
- •65.Парето-ефективний розподіл ресурсів.
- •1. Суб’єкти й об’єкти економічних відносин на макрорівні, особливості їх поведінки та механізму прийняття рішень
7. Вплив цінової еластичності попиту на виторг виробника.
Еластичність попиту за ціною – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару: .
Величина цінової еластичності попиту, як правило, виражається від’ємним числом, тому що відображає різноспрямовані зміни: коли ціна зростає, обсяг попиту зменшується, і навпаки. В аналізі часто знак “мінус” відкидають і порівнюють лише абсолютні значення показника (за модулем). Наприклад, якщо підвищення ціни на взуття на 20% викликало зменшення обсягу попиту на 5%, то цінова еластичність попиту на взуття становить:
Застосовують два способи обчислення показника еластичності.
Показник
лінійної еластичності визначає процентну
зміну обсягу попиту у точці. Він
обчислюється для випадку лінійної
кривої попиту, заданої рівнянням , або
у випадку незначної зміни ціни для
нелінійної кривої попиту:
Еластичність пропонування
Еластичність пропонування характеризує чутливість продавців (виробників) до зміни ціни на продукцію.
Цінова еластичність пропонування – це процентна зміна обсягу пропонування, обумовлена однопроцентною зміною ціни товару:
Оскільки крива пропонування має позитивний нахил, то значення коефіцієнта еластичності пропонування завжди є додатним, : зміни цін і обсягів пропонування відбуваються в одному напрямку.
Для пропонування, як і для попиту, розрізняють декілька випадків еластичності: еластичне пропонування , нееластичне пропонування , пропонування з одиничною еластичністю . Абсолютно нееластичне пропонування означає, що обсяг пропонування не реагує на зміни ціни. Крива пропонування є вертикальною прямою, 0. Абсолютно еластичне пропонування має місце, коли пропонування зовсім відсутнє доти, доки ціна не досягне певного рівня, за якого продавці готові продати будь-яку кількість продукції. В цьому випадку крива пропонування є горизонтальною лінією, а .
Продавці також можуть переключатись з виробництва одного товару на виробництво іншого, тому і для пропонування застосовується показник перехресної еластичності, значення якого є від’ємним.
Основним фактором еластичності пропонування є фактор часу.
8. Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери використання.
Еластичність попиту за доходом показує ступінь зміни попиту на товар, зумовлений зрушенням доходу споживача.
Дослідження еластичності попиту за доходом потребує аналізу структури товарів з позиції поділу їх на нормальні (попит на які зростає у міру збільшення доходів споживачів) та нижчі (попит на які зменшується у міру зростання доходів споживачів).
Коефіцієнт еластичності попиту за доходом визначається як відношення відсоткового зрушення розміру попиту на товар до відсоткової зміни обсягу доходу споживача.
- зміна обсягу попиту;
Для
лінійної еластичності
.
Для нормальних товарів коефіцієнт
еластичності додатній , а для нижчих –
від’ємний. Поділ товарів на нормальні
та нижчі спричиняється поведінкою
споживача як реакцією попиту, зумовлену
зміною доходу.
Перехресна еластичність попиту - це чутливість споживчого попиту на товар А до змін, що відбулися в ціні спорідненого товару В.
Коефіцієнт перехресної еластичності попиту – відношення відсоткової модифікації обсягу попиту на товар А до відсоткової зміни товару В.
Практичне значення перехресної еластичності
Перехресна еластичність за ціною має важливе значення для виявлення щільності зв'язку між спорідненими товарами та для визначення меж галузі (групи підприємств, що виробляють подібну продукцію).
Для
товарів-субститутів обсяг
попиту на товар А змінюється прямо
пропорційно зміні ціни на товар В:
>0
.
Для товарів комплементів обсяг попиту на товар А перебуває в оберненій залежності від зміни ціни на товар В: < 0.
