8.Електропровідність напівпровідника- Здатність твердих тіл пропускати електричний струм характеризується їх
електричною провідністю або електропровідністю. Величина обернена електропровідності називаеться питомим опором.
Чим більше в твердому тілі електронів, тим більшою є його електронна провідність. Чим більше в твердому тіле дірок, тем більшою є його
діркова провідність. Однак, на величину електропровідності впливає не
тільки концентрація вільних носіїв заряду, але і їх
рухливість.
Рухливість формально можна ввести як деякий коефіцієнт пропорційності
між середнньою швидкістю дрейфу носіїв заряду в електричному полі та величиною самого електричного поля: V=?E .
Як видно з формули, ?E маэ розмырнысть [см2/(В*с)]. Рухливість є тим вищою, чим рідше електрони або дірки зіштовхуються з атомами решітки, домішок чи дефектами. Співвідношення (5) лежить в основеі закона Ома, який встановлює пропорційність між струмом через взірець та напругою, прикладеною до нього:
Індекс i відноситься до окремих типів носіїв заряду. Це можуть бути і електрони, і дірки чи іони.
В твердому тілі, яке поміщене в електричне поле, електрон бере участь в двох типах руху: хаотичному тепловому та напрямленому дрейфі під дією електричного поля (див. рисунок).
Як видно з цього рисунка, середня швидкість і, відповідно, рухливість тим вища, чим є більшою довжина вільного пробігу і чем меньша ефективна маса носіїв заряду (зменшення ефективної маси призводить до збільшення нахилу ліній на лівому рисунку).
Рухливість слабо залежить від температури. Для нелегованих напівпровідників вона зменшується зі збільшенням температури пропорційно T-3/2. Тому електропровідність для нелегованих матеріалів визначається змінною концентрації, яка експоненційно зростає при зростанні температури. Залежність електропровідності від температури показана на правому рисунку. Як видно з графіків, чим є більшою ширина забороненої зони, тем менше абсолютне значення провідності, однак, тим сильніше провідність залежить від температури (більший нахил).
Власна і домішкова провідність-
9. Напівпровіднико́вий діо́д — це напівпровідниковий прилад з одним випрямним електричним переходом і двома зовнішніми виводами.
10. Взаємодія провідників зі струмом-Якщо близько один до іншого розташовані провідники зі струмами одного напрямку, то магнітні лінії цих провідників, що охоплюють обидва провідники, володіючи властивістю поздовжнього натягу і прагнучи скоротитися, будуть змушувати провідники притягуватися.
11.Сила Ампера-це одна із сил яка діє в магнітному полі.Якщо провідник не закріплений,то під дією сил Амперу він буде рухатись.
Fа=
12.Індукція магн поля-
13. Магнітний потік — потік вектора магнітної індукції.
Магнітний потік позначається зазвичай грецькою літерою Φ, вимірюється у системі СІ у веберах, у системі СГСМ одиницею вимірювання магнітного потоку є максвел: магнітний потік поля величиною 1 гаус через сантиметр квадратний площі.
Магнітний потік через нескінченно маленьку площадку dS визначається як
14. Си́ла Ло́ренца — сила, що діє на електричний заряд, який перебуває у електромагнітному полі.
.
Тут 
—
сила, 
—
величина заряду, 
— напруженість
електричного поля, 
— швидкість руху
заряду, 
— вектор
магнітної індукції[1].
Іноді силою Лоренца називають лише
другу складову цього виразу — силу, яка
діє на заряд, що рухається, з боку
магнітного поля (
)
15.Магнітні властивості речовини- Феромагнетиками називають тверді тіла, які можуть мати спонтанну намагніченість, тобто намагнічені вже у відсутності магнітного поля. У цьому відношенні вони аналогічні сегнетоелектрикам. Перехідні метали: залізо, кобальт, нікель та їх сплави.
1. Характерною…особливістю…феромагнетиків
є складна нелінійна залежність між 
та 
,
або між 
та
(уперше
для Fe (заліза)
увів А.
Столєтов).
2. Друга особливість феромагнетиків – магнітний гістерезис В(Н).
3. Для кожного феромагнетика існує певна ТºТк, яка називається температурою Кюрі, при переході через яку у речовині феромагнетика відбувається фазовий перехід (другого роду). Нижче точки Кюрі магнетик зберігає феромагнітні властивості, вище цієї точки стає парамагнетиком.
16. Ел.магнітна індукція-це виникнення ел.струму в замкненому контурі під дією зміного магн.поля.
Закони ел.магн.індукції:
Стрілка гальванометра відхиляється і фіксує наявність ел.струму у контурі.
Якщо у первиній котушці проходить ел.струм,то у вторинній котушці теж буде індуктуватися ел.струм і лампочка буде горіти.
17. Індуктивність — фізична величина, що характеризує здатність провідника нагромаджувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм.
Позначається здебільшого латинською літерою L, в системі СІ вимірюється в Генрі.
Дорівнює відношенню магнітного потоку Φ через контур, визначений електричним колом, до величини струму І в колі , тобто
Явище самоіндукції підтверджує дію закону збереження і перетворення енергії в електромагнітних явищах. Унаслідок явища самоіндукції при замиканні електричного кола з'являється ЕРС самоіндукції Esi, яка за правилом Ленца мала б компенсувати ЕРС джерела струму і, тим самим, унеможливити встановлення струму певного значення в електричному колі. Насправді такого не спостерігається. Хоча й протягом певного часу, але в колі врешті-решт встановлюється струм, значення якого визначається лише законом Ома для повного кола: