
- •1 Теоретичні засади моделювання емс
- •1.1 Математичне моделювання двигунів постійного струму (дпс)
- •1.2 Моделювання дпс при регулюванні потоку
- •1.3 Математичне моделювання асинхронних двигунів
- •1.4 Практичні рівняння математичних моделей ад
- •1.5 Структурна схема математичної моделі узагальненої машини
- •1.6 Теоретичні особливості сдр синхронних двигунів (сд)
- •2 Лабораторні роботи
- •2.1 Лабораторна робота №1 “Моделювання двигуна постійного струму (дпс) послідовного збудження”
- •2.2 Лабораторна робота №2. “Моделювання асинхронного двигуна (ад) (система ,)”
- •2.3 Лабораторна робота №3 “Моделювання асинхронного двигуна в
- •2.4 Лабораторна робота №4. “Моделювання двигуна постійного струму (дпс) (паралельне збудження)”
- •2.6 Лабораторна робота №6. “Моделювання синхронного двигуна (сд)”
- •Список використаних джерел
- •Навчальне видання
- •51918, М.Дніпродзержинськ, вул.Дніпробудівська, 2 рецензія на методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу
2.6 Лабораторна робота №6. “Моделювання синхронного двигуна (сд)”
Мета роботи:
а) складати рівняння Горєва-Парка для СД;
б) розраховувати реєстр параметрів та постійних часу обмоток СД на підставі паспортних даних машини;
в) підраховувати коефіцієнти диференційних рівнянь у найбільш приємлевому вигляді математичної моделі для розрахунку перехідних процесів;
г) записувати систему модельних рівнянь СД;
д) складати структурну схему для використання програми SIAM;
е) набирати складену структуру на екрані дисплея;
є) заносити цифрові дані;
ж) виконувати моделювання диференційних рівнянь за допомогою ПЕОМ.
Порядок виконання роботи:
а) одержати у викладача паспортні дані СД;
б) визначити необхідні параметри та постійні часу обмоток СД;
в) ознайомитись з системою диференційних рівнянь (Горєва-Парка) в модельному вигляді;
г) виконати складання структурної схеми математичної моделі СД;
д) виконати набір структури моделі СД на екрані дисплея згідно з програмою SIAM;
е) занести числові значення коефіцієнтів в набрану структуру заздалегідь перевіривши схему з викладачем;
є) аналогічно вибрати метод моделювання як для ДПС або АД;
ж) підібрати практично крок інтегрування та час перехідного процесу, аналізуючи розрахункові криві на екрані ПЕОМ;
з) провести остаточні розрахунки перехідних режимів асинхронного пуску СД та “втягування” в синхронізм;
и) промоделювати режим “накиду” навантаження аналогічно як і режим пуску.
Список використаних джерел
Беспалов В.Я. Лекции по математической теории электрических машин.-М.: Энергия. 1987.
Соколов М.М. и др. Электромеханические переходные процессы в асинхронном электроприводе.-М.: Энергия, 1967.
Навчальне видання
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу «Моделювання електромеханічних перетворювачів” для студентів спеціальностей 7.092203 “Електромеханічні системи автоматизації та електропривод” та 7.092201 “Електричні системи і комплекси транспортних засобів”.
Укладач: Сторожко Станіслав Петрович
Підписано до друку _____________2008р.
Формат __________. Обсяг _______ др.арк.
Тираж ___________ екз. Замовлення _________
51918, М.Дніпродзержинськ, вул.Дніпробудівська, 2 рецензія на методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу
“Моделювання електромеханічних систем”
В методичних вказівках, що складаються з двох частин: теоретичної та практичної, розглянуто теоретичні засади створення математичних моделей двигунів постійного та змінного струму. Причому, математичні моделі стосуються найбільш поширених електродвигунів в автоматизованих системах електропривода названого роду струму. Крім того, розглянуті теоретичні засади перетворення координат машин змінного струму, що дозволяє моделювати їх за допомогою програми SIAM.
Розглянуті питання створення математичної моделі синхронного двигуна (СД) на підставі теорії перетворення координат. Показано методику запису модельних рівнянь СД (Горєва-Парка) в іменованих одиницях, та їх зв’язок з загальною теорією електричних машин.
В практичній частині наведені рекомендації з проведення 6-ти лабораторних робіт: моделювання двигунів незалежного та послідовного збудження. також, з моделювання асинхронних двигунів в 3-х (інваріантних щодо момента) системах координатних осей. Висвітлені вимоги до звіту та сформульовано перелік питань з виконання відповідних лабораторних робіт.
Методичні вказівки можуть бути корисними також студентам при виконанні ними дипломних і курсових проектів споріднених дисциплін.
На підставі вищенаведеного рекомендую дані методичні вказівки до розмноження і практичного використання.
Експерт методичної ради,
доцент кафедри ЕО С.В.Количев