4. Область использования серной кислоты.

Діоксид сірки застосовують у різних галузях промисловості. Найбільші його кількості йдуть на виробництво сульфатної кислоти. Діоксид сірки має здатність убивати різні мікроби, тому ним обкурюють складські приміщення, підвали, винні бочки тощо, а також овочі і фрукти, щоб запобігти їх загниванню.

Діоксид сірки знебарвлює різні органічні барвники і застосовується для відбілювання вовняних і шовкових тканин, соломи тощо. Але його відбілююча дія має інший характер, ніж кисню і хлору. Кисень і хлор руйнують забарвлюючі речовини, а SO₂ утворює з ними безбарвні речовини. Деякі з них з часом можуть поступово розкладатися. Наприклад, відбілена сульфітним газом солома, з якої роблять капелюхи, під впливом сонячного світла поступово жовтіє, повертаючи свій попередній колір.

Застосування сірчаної кислоти

- виробництво мінеральних добрив - найбільша область застосування;

- електроліт у свинцевих акумуляторах;

- виробництво синтетичних миючих засобів, барвників, пластмас, фтороводню та інших реактивів;

- збагачення руд в гірничодобувній промисловості;

- очищення нафтопродуктів;

- металообробна, текстильна, шкіряна і інші галузі промисловості;

- виробництво лікарських препаратів;

- у харчовій промисловості зареєстрована в якості харчової добавки

E-513;

- промисловий органічний синтез;

- промислове сушіння газів.

5. Процесы окисления сырья, которое содержт серу в псевдорозреженном шаре.

6. Окисление диоксида серы.

Сульфітний газ утворюється при спалюванні сірки в повітрі або в кисні:

S + O₂ = SO₂

Але в промисловості для одержання SO2 використовують звичайно більш дешеву сировину, головним чином залізний колчедан (пірит) FeS2. Горіння піриту відбувається за реакцією:

4Fe₂+S1-2 + 11O₂₀ = 2Fe₂₃+O₃₂- + 8S₄+O₂₂- ↑

4

44

11

Значні кількості SO2 одержують як побічний продукт у кольоровій металургії при випалюванні сульфідних руд, наприклад цинкової обманки:

2ZnS + 3O₂ = 2ZnO + 2SO₂ ↑

У лабораторних умовах діоксид сірки одержують звичайно при дії на гідросульфіт натрію NaHSO3 сульфатною кислотою (або хлоридною), або шляхом розчинення міді в сульфатній кислоті при нагріванні:

NaHSO₃ + HCl = SO₂ ↑ + NaCl + H₂O

Cu + 2H₂SO₄ = CuSO₄ + SO₂ ↑ + 2Н₂О

7. Абсорбция триоксида сероводорода.

Триоксид сірки (сірчаний ангідрид) SО3 має відносну молекулярну масу 80,062. Це безбарвний газ, що миттєво взаємодіє з парами води з утворенням туману сірчаної кислоти. При температурі 44 °С триоксид сірки перетворюються в безбарвну рідину; у твердому стані він може існувати в трьох модифікаціях: α-, ß- і у- з температурами плавлення 16,8, 31,5 і 62,2 °С відповідно. Модифікація α-SО₃ є мономером; ß- і у-SО₃ — полімерні модифікації. Сірчаний ангідрид α- форми є сильним окислювачем, його полімерні форми менш активні. Рідкий триоксид сірки змішується в будь-яких співвідношеннях з SО₂.

Газоподібний SО₃, реагуючи з HCl, утворює хлорсульфанову кислоту SО₂(ОН)Cl.

Теоретичні основи процесу абсорбції. Процес абсорбція SО₃ із отриманням сірчаної кислоти протікає по рівнянню:

nSO₃ + Н₂О = H₂SO₄ + (n - 1)SО₃