- •1. Основні цілі, задачі та призначення системного аналізу об’єктів та процесів комп’ютеризації.
- •2. Що ви розумієте під поняттям „система”, „складна система”? Властивості та характерні особливості складних систем. Багатоаспектне визначення структури складних систем. Визначення границь системи.
- •3. Основні принципи системного підходу.
- •4. Основні види моделей, що застосовуються у системному аналізі. Модель системи типу "чорна скринька": місце застосування, стандартні вимоги до представлення, приклади.
- •5. Моделі потоків даних (dfd-моделі): призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •6. Діаграми прецедентів в концепції uml: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •7. Узагальнені структурно-часові схеми: сутність, область застосування, приклади.
- •8. Sadt – діаграми: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •9. Загальна характеристика етапів системного аналізу. Варіанти підходів до змісту і послідовності реалізації етапів са.
- •10. Діаграми стану: std-моделі: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •11. Поняття проблеми системи. Аналіз цільових установок розробки системи.
- •12. Дослідження діючої системи. Побудови моделей опису діючої системи.
- •14. Функціональні моделі інформаційних технологій в рамках структурного та об’єктно-орієнтованого підходу до са.
- •15. Поняття прецеденту системи. Класифікація прецедентів, документування опису прецедентів різних класифікаційних груп.
- •16. Специфікації процесів або постановки задач системи. Їх структура та вимоги до формування.
- •17. Аналіз прецедентів системи. Діаграма прецедентів.
- •18. Опис системних операцій.
- •19. Що включає інформаційне забезпечення системи? Логічне проектування інформаційного забезпечення як складової технічного проекту системи.
- •20. Системи класифікації та кодування інформації. Ієрархічна та фасетна системи класифікації.
- •21. Комбіновані системи класифікації.
- •22. Класифікаційні та некласифікаційні системи кодування інформації.
- •23. Форми документів як моделі представлення вхідної та вихідної інформації. Поняття реквізиту та показника. Зони проектування форм документів.
- •24. Діаграми „сутність-зв”язок”: призначення, місце застосування, правила побудови, erd-стандарти. Сутності, відношення та зв’язки в нотації Чена.
- •25. Концептуальні моделі предметного середовища при об’єктно-орієнтованому аналізі системи. Поняття, специфікації та опис понять. Атрибути та асоціації. Типи асоціацій.
- •26. Нормалізація схем відношень. Вимоги до 1нф, 2нф, 3нф. Предметного середовища.
- •27. Принципи побудови концептуальної моделі.
- •28. Моделі інформаційних потоків: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •29. Словник даних.
- •30. Формулювання вимог до запитів до бд: Правила вербального опису моделей запитів, приклади опису. Трансформація вербального опису запиту в sql –запит.
9. Загальна характеристика етапів системного аналізу. Варіанти підходів до змісту і послідовності реалізації етапів са.
Системний аналіз – методологія дослідження таких властивостей та відношень в обєктах, які важко спостерігаються і розуміються, за допомогою представлення цих обєктів у вигляді цілеспрямованих систем, та вивчення властивостей цих систем та взаємовідношень між цілями та засобами їх реалізації.
Під проблемою розуміють різницю між діючою системою і тою яку хочуть створити.
Більш деталізована послідовність етапів СА:
Обнаружение проблемы (задачи).
Оценка актуальности проблемы.
Формулировка целей, их приоритетов и проблем исследования.
Определение и уточнение ресурсов исследования.
Выделение системы (из окружающей среды) с помощью ресурсов.
Описание подсистем (вскрытие их структуры), их целостности (связей), элементов (вскрытие структуры системы), анализ взаимосвязей подсистем.
Построение (описание, формализация) структуры системы.
Установление (описание, формализация) функций системы и ее подсистем.
Согласование целей системы с целями подсистем.
Анализ (испытание) целостности системы.
Анализ и оценка эмерджентности системы.
Испытание, верификация системы (системной модели), ее функционирования.
Анализ обратных связей в результате испытаний системы.
Уточнение, корректировка результатов предыдущих пунктов.
(приклади в зошиті : Системний аналіз ОК, формування проблеми F1, аналіз діючої системи F1.1)
10. Діаграми стану: std-моделі: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
Діаграми станів (STD) відображають опис поведінки системи у часі з використанням опису станів системи. За допомогою цих діаграм моделюють поведінку системи; діаграми переходів станів, які окремими випадками мереж Петрі, тобто система, що моделюється в будь-який заданий момент часу знаходиться точно в одному з кінцевої множини станів. Далі ці стани змінюються, але переходи між цими станами повинні бути точно визначені.
STD складається з таких об'єктів:
1)СТАН, який може розглядатись як умова стійкості для системи. Знаходячись у визначеному стані, ми маємо достатньо інформації про історію поведінки системи для того, щоб визначити черговий стан в залежності від поточних вхідних подій. Ім'я стану повинно відображати реальну ситуацію, в якої знаходиться система, наприклад, ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ, ЗВІТНІСТЬ тощо.
2)ПОЧАТКОВИЙ СТАН – вузол STD, що є стартовою точкою для початкового системного переходу. STD має тільки один початковий стан.
3)Ім'я переходу ідентифікує подію, що є причиною переходу і яка управляє цим переходом. Ця подія звичайно складається з управляючого потоку (сигналу), що виникає як в зовнішньому середовищі, так і внутрішньому середовищі системи при виконанні деякої УМОВИ. Таким чином УМОВА представляє собою подію (або події), яка викликає перехід. Вона ідентифікується ім'ям переходу.
На схемі STD стани представляються вузлами, а переходи – дугами.
Рекомендовані правила побудови STD:
1) будувати STD на як можна більш високому рівні деталізації DFD;
2)будувати як можна більш простіші STD;
3)за можливістю деталізувати STD;
4)використовувати ті ж принципи іменування станів, подій та дій, що і при іменуванні процесів і потоків.
STD представляє собою специфікацію управління якщо кількість станів та/або переходів є великим, то для проектування специфікацій управління можуть бути використані таблиці та матриці переходів станів.
ПРИКЛАД. Таблиця переходів станів для задачі використання банкомату.
ПОТОЧНИЙ СТАН |
УМОВА |
ДІЯ |
НАСТУПНИЙ СТАН |
Початковий стан |
Активується кожний раз |
|
ЧЕКАННЯ |
ЧЕКАННЯ |
Введена кред. картка |
Отримати пароль |
ОБРОБКА |
ОБРОБКА |
Некоректний пароль |
Відправити кредитну картку |
ЧЕКАННЯ |
ОБРОБКА |
Коректний пароль |
Здійснити сервіс з повернення картки |
ЧЕКАННЯ |
