27)Інтонація та її складові.

Інтонація (лат. "голосно вимовляю") — рух, зміна, динаміка тону, що супроводжує висловлювання, ритміко-мелодійний малюнок мовлення. Інтонація складається з мелодики, інтенсивності, пауз, темпу і тембру мовлення. Мелодика мовлення – зміна частоти основного тону, його діапазонів, інтервалів, підвищень і понижень, напрямку його руху (вгору, вниз, рівно). Інтенсивність – підвищення і посилення голосу на слові, яке хочуть виділити ( логічний наголос).

Пауза – перерва у звучанні, зупинка в потоці мовлення. Паузи впливають на ритміку мовлення, сприяють виділенню певного змісту. Темп мовлення – швидкість мовлення, вимірювана кількістю виголошуваних за секунду складів. Темп мовлення передає ставлення мовця до висловлюваного: вагоме вимовляється повільніше, неважливе – швидше. Тембр мовлення – емоційне забарвлення (схвилюване, веселе, сумне, грайливе). Тембр мовлення не слід сплутувати з тембром голосу. Усі елементи інтонації взаємоповязані і становлять єдність. Загалом інтонація виконує такі функції: розрізняє комунікативні типи висловлювання (розповідь, запитання, спонукання), частини висловлювання за їх смисловою важливістю, ормлює висловлювання в єдине ціле, одночасно розчленовуючи його на ритмічні групи;

виражає конкретні емоції; розкриває підтекст висловлювання;

характеризує мовця і ситуацію спілкування.

28)Позиційні зміни звуків.

До позиційних змін належить редукція голосних, оглушення дзвінких приголосних в кінці слова і протеза. Редукція голосних (від лат. повернення, відведення назад") — ослаблення артикуляції ненаголошених звуків і зміна їхнього звучання. Наприклад, у словах кленок і клинок [е] в ненаголошеному складі своїм звучанням наближається до [и], а [и] до [е], так що ці слова звучать однаково: [клеинок].

Редукція голосних буває кількісною та якісною. КІЛЬКІСНА РЕДУКЦІЯ — редукція, за якої голосні ненаголошених складів утрачають силу і довготу, але зберігають характерний для них тембр. Так, якщо порівняти звучання голосного [у] в словах дуб, дубок, дубовик, то він у другому слові є слабшим та коротшим, а в третьому — ще слабшим і коротшим. ЯКІСНА РЕДУКЦІЯ — редукція, за якої голосні ненаголошених складів стають не тільки слабшими і коротшими, але й утрачають деякі ознаки свого тембру, тобто свою якість. Позиційні зміни приголосних зумовлені їх положенням в кінці слова. У багатьох мовах прикінцеві дзвінкі приголосні оглушуються. Такий процес спостерігається в російській, білоруській, польській, та інших мовах: рос. дед [д'эт], дуб [дуп], друг [друк].Для української та англійської мов цей процес не характерний. Виняток становлять деякі західноукраїнські говірки, в яких дзвінкі приголосні оглушуються, але це суперечить нормам літературної мови. Протеза— поява перед голосним, що стоїть на початку слова, приголосного для полегшення вимови.

Наприклад: острый — гострий, улиця — вулиця. Оскільки протеза — поява приголосного перед голосним, а не перед будь-яким звуком, то її можна розглядати і як комбінаторну зміну.

29)Комбінаторні зміни звуків.

До комбінаторних змін звуків належать акомодація, асиміляція, дисиміляція, діереза, епентеза, метатеза. Акомодація— зміна одного звука під впливом іншого, сусіднього; часткове пристосування сусідніх звуків. Акомодація стосується впливу голосних на приголосні і навпаки. Акомодація може бути консонантною і вокалічною, прогресивною (попередній звук упливає на наступний) і регресивною (наступний звук упливає на попередній). Асиміляція— артикуляційне уподібнення одного звука до іншого в мовленнєвому потоці в межах слова або словосполучення. Наприклад, у слові боротьба дзвінкий [б] впливає на попередній глухий [т'] і уподібнює його собі, тобто одзвінчує його: [бород'ба]. Розрізняють декілька різновидів асиміляції: 1) за результатами — повну і неповну (часткову); 2) за спрямуванням — прогресивну і регресивну; 3) за розташуванням звуків, які взаємодіють, — контактну (суміжну) і дистанційну (несуміжну). Дисиміляція — розподібнення артикуляції двох однакових або подібних звуків у межах слова, втрата ними спільних фонетичних ознак.Дисиміляція по суті зводиться до заміни в слові одного з двох однакових або подібних звуків менш подібним. Це протилежний асиміляції процес. Дієрєза - викидання звука чи складу в слові для зручності вимови.Наприклад: користний —≫ корисний, обвласть -≫ область, згибнути —> згинути, гляднути —> глянути. Метатеза - взаємна перестановка звуків або складів у межах слова. Наприклад, слово суворий виникло із суровий, намисто із монисто, бондар із боднар.