61. Формування збалансованого страхового портфеля. Відбір ризиків. Тарифна політика. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності.

З метою формування збалансованого с. портфелю у процесі андеррайтингу необхідно слідкувати за тим, щоб не відбувалось кумуляції ризику, щоб забезпечувалась диверсифікація ризиків, та недопущення підвищення рівня збитковості, або взагалі перевищення можливих виплат над надходженням с. премій.

Відбір ризиків — операція, яку здійснює страхова компанія при укладанні договору страхування для вирішення проблеми в кожному конкретному випадку: приймати або відхиляти ризик, поданий до страхового забезпечення. Страховик при цьому керується власними критеріями і нормами укладання договорів. Існують різні методи відбору ризиків, але основа цієї операції — достовірна і своєчасна інформація про об'єкт страхування і ризики, пов'язані з ним.

Найнижчий рівень мають збитки, що відрізняються невеликим розміром, але високою частотою. Такі характеристики визначають їх відносну передбачуваність. Середній рівень — це збитки менш часті, але більш серйозні за розмірами. Верхній шар — збитки катастрофічні. Вони трапляються рідко, але серйозність їх така, що ставить під загрозу життєздатність підприємства Звичайно кількісну оцінку ризику здійснюють на основі методів математичної статистики. їх використання залежить від сфери, галузі, виду підприємницької діяльності. Коли ризикоцінено, можна зробити перехід до процесу управління ризиком.

Тарифна політика страховика — цілеспрямована діяльність страховика щодо встановлення, впорядкування й уточнення страхових тарифів в інтересах розвитку страхування та забезпечення прибутковості.

Формуючи тарифну політику, страховик прагне вирішити подвійне завдання: при мінімальних тарифах, досяжних для широкого кола страхувальників, забезпечити достатній обсяг страхової відповідальності. Це зумовлює дотримання страховиком таких принципів формування тарифної політики, як:

— еквівалентність страхових відносин, тобто нетто-ставки повинні максимально відповідати ймовірності шкоди;

— доступність тарифів для широкого кола страхувальників;

— стабільність тарифів протягом певного періоду;

— розширення обсягу страхової відповідальності в межах чинних тарифів;

— самоокупність і рентабельність страхових операцій.

Процес передачі ризику в перестрахування називається перестрахувальною цесією. Страховик (страхова компанія), який бере на себе ризик за договором страхування і передає його у перестрахування, іменується перестрахувальником, а приймаючий – перестраховиком.

Законодавство допускає послідовне укладання двох або кількох договорів перестрахування: взявши на себе ризик першого страховика – перестрахувальника, перестраховик у свою чергу може передати його іншому перестраховику і далі по ланцюжку.

62. Фінансові методи забезпечення надійності страхових компаній.

Фінансова надійність страховика — це спроможність страховика виконати

страхові зобов'язання, прийняті за договорами страхування та

перестрахування у випадку впливу несприятливих чинників. Тому стійка

фінансова надійність страхових операцій дає змогу страховикові виконати усі

зобов'язання за будь-яких несприятливих обставин.

Статутний фонд — головний елемент функціонування будь-якого суб'єкта господарської діяльності незалежно від форми власності. Він є сумою вкладів засновників для забезпечення життєдіяльності компанії.

Основними вимогами до створення українських страхових компаній є наявність мінімального розміру статутного фонду — 1 млн. євро для страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, а страховика, який займається страхуванням життя, — 1,5 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України.

Страховик у ході діяльності повинен мати не тільки статутний фонд, а й

значний обсяг власних коштів, вільних від зобов'язань. Такими коштами є

гарантійний фонд та вільні резерви. До гарантійного фонду страховика

належать спеціальні та резервні фонди, а також сума нерозподіленого

прибутку. Вільні резерви — це частка власних коштів страховика, яка

резервується з метою додаткового забезпечення фінансової надійності.

Фінансова надійність страховика залежить від правильного розрахунку

тарифних ставок, які є ціною за страхову послугу. Цей розрахунок не може

бути зроблений без урахування збитковості страхової суми страховиком.

За добровільними видами страхування

страховик самостійно розраховує страхові тарифи і затверджує їх в уповноваженому органі зі страхової діяльності. Крім того, існує розвинута

система знижок до базових тарифів, яка застосовується для поновлення договору страхування при закінченні його дії, та для корпоративних клієнтів.

Відхилення страхового тарифу від об'єктивних обґрунтувань може призвести до зниження фінансової надійності страховика та невиконання страховиком своїх зобов'язань перед страхувальниками.

Ще один критерій фінансової надійності страховика — достатність

страхових резервів, які відображають обсяг страхових зобов'язань за

укладеними договорами страхування. Розмір страхових резервів має бути

адекватний прийнятим страховим зобов'язанням.

Акумульовані у страхові резерви премії деякий час перебувають у

розпорядженні страховика і можуть бути інвестовані з метою одержання

додаткового доходу.

Фінансова надійність страховика забезпечується і таким інструментом,

як перестрахування. Висока вартість об'єктів, які можуть бути прийняті на

страхування, незбалансований страховий портфель, коливання результатів

діяльності страховика можуть негативно вплинути на його фінансову

надійність. Проте при перестрахуванні страховик, приймаючи на страхування

крупний ризик, не тільки передає його частку перестраховику, а й продовжує

нести відповідальність перед страхувальником у повному обсязі.

Розмір власного утримання має бути залежним від галузі страхування, а також від характеру та ймовірності ризику, ступеня схильності до нього, можливого максимального розміру збитку, обсягу власних коштів страхової компанії.

Дотримання страховиком перелічених критеріїв фінансової надійності є гарантією для страхувальників, які в обмін на сплачені гроші отримують від страховика запевнення щодо страхового захисту.