
- •1. Необхідність страхового захисту як важливого засобу економічної безпеки суб'єктів господарювання та життєдіяльності людей на випадок шкоди, зумовленої ризиковими обставинами.
- •2. Страхові фонди як матеріальна основа страхового захисту. Форми організації фондів страхового захисту.
- •3.Самострахування, його джерела й межі доцільного застосування.
- •4.Виникнення та етапи розвитку страхування. Сутність страхування.
- •5.Місце страхування в системі економічних категорій.
- •6.Функції страхування. Сфери застосування страхування.
- •7.Принципи страхування: економічні принципи функціонування системи страхування, принципи здійснення страхових правовідносин.
- •Поняття класифікації страхування, її наукове та практичне значення. Ознаки класифікації: історичні, економічні, юридичні.
- •Класифікація за об'єктами страхування. Галузі страхування: майнове, страхування відповідальності, особисте страхування.
- •11/ Види страхування.
- •12/ Класифікація страхування за родом небезпеки: страхування ризиків від вогню, інженерних, сільськогосподарських,транспортних,фінансово-кредитних та інших ризиків.
- •13/ Класифікація за ступенем свободи волевиявлення страхувальника. Обов'язкове страхування. Добровільне страхування.
- •14/ Класифікація страхування за статусом страхувальника. Страхування юридичних осіб усіх форм власності. Страхування громадян.
- •15/ Класифікація страхування за спеціалізацією страховика. Загальні види страхування. Страхування життя. Перестрахування.
- •16/ Поняття ризику. Основні характеристики ризику. Рівень ризику. Частота ризику та розмір шкоди.
- •17/ Управління ризиком. Роль ризик-менеджменту у виявленні, розпізнаванні ідентифікації та визначенні методів впливу на ризик. Виключення ризику. Активне й пасивне запобігання ризику.
- •18. Субєктивні та об'єктивні ризики. Матеріальні і нематеріальні ризики. Чисті і спекулятивні ризики. Фундаментальні і часткові ризики.
- •20. Визначення страхового ризику. Ознаки страхового ризику. Специфіка ризиків у страхуванні майна, відповідальності, в особовому страхуванні.
- •21. Оцінка ризику й визначення доцільності його страхування. Критерії визначення ціни страхування. Структура та основи розрахунку страхових тарифів.
- •22. Поняття страхового ринку. Об’єкти та суб'єкти страхового ринку.
- •22. Страхові послуги як об'єкти взаємовідносин страховиків і страхувальників.
- •23. Перспективи розвитку страхового ринку в Україні
- •24. Сутність і завдання маркетингу в страхуванні. План маркетингової діяльності. Інформаційне забезпечення маркетингових досліджень.
- •25. Реалізація страхового продукту. Страхові договори, порядок їх підготовки й укладання. Права й обов'язки сторін. Контроль за виконанням договорів.
- •26. Страхова компанія як основний суб’єкт страхового ринку, її організаційні форми.
- •27. Порядок створення, функціонування та ліквідації страхових компаній.
- •28. Ресурси страховика: фінансові, матеріальні, трудові, інформаційні.
- •Структура страхових компаній. Центральний офіс. Філіали й представництва. Управління страховою компанією. Страхові об'єднання.
- •Об’єктивна необхідність, зміст та межі державного регулювання страхової діяльності.
- •Органи нагляду за страховою діяльністю та їх функції. Реєстрація та ліцензування страховиків. Контроль за діяльністю страховиків.
- •Страхування життя і його основні види. Програми страхування життя.
- •Страхування пенсій (ренти).
- •Обов'язкові види страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування від нещасних випадків на транспорті, військовослужбовців і працівників ризикових професій.
- •Добровільне індивідуальне й колективне страхування від нещасних випадків.
- •36. Медичне страхування. Суб'єкти й об'єкти страхування. Умови обов'язкового медичного страхування. Добровільне медичне страхування.
- •37. Страхування майна юридичних осіб: суб'єкти й об'єкти страхування, страхові події, порядок укладання договорів, умови відшкодування збитків.
- •38. Особливості страхування сільськогосподарських підприємств: страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень, страхування тварин, страхування будівель та іншого майна.
- •39. Страхування технічних ризиків.
- •40. Страхування фінансово-кредитних ризиків.
- •41. Страхування транспортних засобів автомобільного та іншого наземного, морського, авіаційного транспорту. Страхування вантажів.
- •42. Страхування майна громадян: будівель і споруд, тварин, домашнього та іншого майна.
- •43. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
- •44.Моторне (транспортне) страхове бюро і його функції. Міжнародна система "Зелена картка".
- •Страхування відповідальності роботодавців.
- •Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.
- •Страхування професійної відповідальності.
- •Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
- •50. Необхідність і сутність перестрахування, стан і перспективи його розвитку. Суб'єкти перестрахування. Ринки перестрахування. Вимоги, що ставляться до перестрахування ризиків у нерезидентів.
- •51.Методи перестрахування. Факультативне перестрахування. Облігаторне перестрахування. Порівняльний аналіз методів перестрахування.
- •52. Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування Квотні й ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика, переваги та недоліки.
- •53. Непропорційне перестрахування: на базі ексцеденту збитку, на базі ексцеденту збитковості.
- •Співстрахування й механізм його застосування.
- •Склад доходів страховика. Доходи від страхової діяльності. Зароблені страхові премії, порядок їх визначення. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
- •56.Витрати страховика: їх склад і економічний зміст. Собівартість страхової послуги
- •57. Виплата страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії.
- •58. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку.
- •59. Оподаткування страховиків.
- •60. Поняття фінансової надійності страховика та значення останньої.
- •61. Формування збалансованого страхового портфеля. Відбір ризиків. Тарифна політика. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності.
- •Фінансові методи забезпечення надійності страхових компаній.
- •63. Платоспроможність страховика, умови її забезпечення. Власні кошти страховика. Технічні резерви, їх склад.
- •64. Показники платоспроможності. Фактичний і нормативний запас платоспроможності, порядок їх обчислення.
Страхування відповідальності роботодавців.
Страхування відповідальності роботодавця — вид страхування, який забезпечує покриття фінансових втрат підприємства у зв’язку з компенсацією шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, працездатності працівників при виконанні ними службових обов’язків. Визначення відповідальності Роботодавець несе відповідальність перед службовцями в разі, коли:* він припустився особистої необережності (якщо роботодавець є фізичною особою);* не зміг забезпечити відповідного та безпечного обладнання, устаткувати безпечні робочі місця й підібрати кваліфікованих, компетентних службовців;* сталися порушення законодавчих актів, які можуть призвести до відповідальності роботодавця;* необережність одного зі службовців призвела до травми іншого службовця. Якщо працівникові було завдано шкоди під час виконання роботи в будь-якому місці, не пов'язаному з діяльністю роботодавця, останній жодної відповідальності за це не несе і компенсація не виплачується. Умови страхування. За договором страхування відповідальності роботодавця страховики відшкодовують збитки страхувальникові в разі притягнення його до відповідальності за шкоду, якої було заподіяно життю та здоров'ю службовця, і сталося це в період дії договору страхування, коли службовець працював на страхувальника, виконуючи службові обов'язки. Додатково страховики сплатять витрати страхувальника, понесені ним за згодою страхової компанії і пов'язані з розслідуванням, медичними та технічними звітами про обставини пригоди, а також із захистом у суді.
Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.
Досить складним у страхуванні відповідальності є страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції, яке досить поширене у світі і ґрунтується на нормах міжнародного права. В Україні такий вид страхування почав розвиватися недавно — після введення в дію Закону України "Про захист прав споживачів".Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції в Україні проводиться в добровільній формі та захищає інтереси страхувальників-товаровиробників у разі претензій, що їх висувають споживачі за шкоду, завдану їх життю, здоров'ю і майну внаслідок використання продукції з дефектами.Страхувальниками можуть бути: безпосередні виробники, постачальники, імпортери, продавці.Страховик відшкодовує всі суми за:1) випадкові пошкодження, спричинені здоров'ю особи, включаючи смерть;2) випадкові знищення та (або) пошкодження майна, що трапились у період строку страхування у визначених за договором географічних межах та причиною яких була продукція страхувальника (продана, надана, доставлена, встановлена, відремонтована, перероблена або перевірена ним).Страховик несе відповідальність тільки за прямі та ненавмисні збитки, що виникли протягом дії договору страхування. При цьому продукція повинна перебувати поза контролем страхувальника, у тому числі поза приміщеннями, що належать йому. Страхове покриття надається тільки за збитки, спричинені неякісними, дефектними товарами. Шкода, якої завдано самим товарам, не компенсується. Страховики у договорах конкретно визначають номенклатуру продукції та ризики, що страхуються. В окремих випадках можуть обмежуватися тільки ризиками, пов'язаними з дефектом виробничого характеру.