
- •1. Необхідність страхового захисту як важливого засобу економічної безпеки суб'єктів господарювання та життєдіяльності людей на випадок шкоди, зумовленої ризиковими обставинами.
- •2. Страхові фонди як матеріальна основа страхового захисту. Форми організації фондів страхового захисту.
- •3.Самострахування, його джерела й межі доцільного застосування.
- •4.Виникнення та етапи розвитку страхування. Сутність страхування.
- •5.Місце страхування в системі економічних категорій.
- •6.Функції страхування. Сфери застосування страхування.
- •7.Принципи страхування: економічні принципи функціонування системи страхування, принципи здійснення страхових правовідносин.
- •Поняття класифікації страхування, її наукове та практичне значення. Ознаки класифікації: історичні, економічні, юридичні.
- •Класифікація за об'єктами страхування. Галузі страхування: майнове, страхування відповідальності, особисте страхування.
- •11/ Види страхування.
- •12/ Класифікація страхування за родом небезпеки: страхування ризиків від вогню, інженерних, сільськогосподарських,транспортних,фінансово-кредитних та інших ризиків.
- •13/ Класифікація за ступенем свободи волевиявлення страхувальника. Обов'язкове страхування. Добровільне страхування.
- •14/ Класифікація страхування за статусом страхувальника. Страхування юридичних осіб усіх форм власності. Страхування громадян.
- •15/ Класифікація страхування за спеціалізацією страховика. Загальні види страхування. Страхування життя. Перестрахування.
- •16/ Поняття ризику. Основні характеристики ризику. Рівень ризику. Частота ризику та розмір шкоди.
- •17/ Управління ризиком. Роль ризик-менеджменту у виявленні, розпізнаванні ідентифікації та визначенні методів впливу на ризик. Виключення ризику. Активне й пасивне запобігання ризику.
- •18. Субєктивні та об'єктивні ризики. Матеріальні і нематеріальні ризики. Чисті і спекулятивні ризики. Фундаментальні і часткові ризики.
- •20. Визначення страхового ризику. Ознаки страхового ризику. Специфіка ризиків у страхуванні майна, відповідальності, в особовому страхуванні.
- •21. Оцінка ризику й визначення доцільності його страхування. Критерії визначення ціни страхування. Структура та основи розрахунку страхових тарифів.
- •22. Поняття страхового ринку. Об’єкти та суб'єкти страхового ринку.
- •22. Страхові послуги як об'єкти взаємовідносин страховиків і страхувальників.
- •23. Перспективи розвитку страхового ринку в Україні
- •24. Сутність і завдання маркетингу в страхуванні. План маркетингової діяльності. Інформаційне забезпечення маркетингових досліджень.
- •25. Реалізація страхового продукту. Страхові договори, порядок їх підготовки й укладання. Права й обов'язки сторін. Контроль за виконанням договорів.
- •26. Страхова компанія як основний суб’єкт страхового ринку, її організаційні форми.
- •27. Порядок створення, функціонування та ліквідації страхових компаній.
- •28. Ресурси страховика: фінансові, матеріальні, трудові, інформаційні.
- •Структура страхових компаній. Центральний офіс. Філіали й представництва. Управління страховою компанією. Страхові об'єднання.
- •Об’єктивна необхідність, зміст та межі державного регулювання страхової діяльності.
- •Органи нагляду за страховою діяльністю та їх функції. Реєстрація та ліцензування страховиків. Контроль за діяльністю страховиків.
- •Страхування життя і його основні види. Програми страхування життя.
- •Страхування пенсій (ренти).
- •Обов'язкові види страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування від нещасних випадків на транспорті, військовослужбовців і працівників ризикових професій.
- •Добровільне індивідуальне й колективне страхування від нещасних випадків.
- •36. Медичне страхування. Суб'єкти й об'єкти страхування. Умови обов'язкового медичного страхування. Добровільне медичне страхування.
- •37. Страхування майна юридичних осіб: суб'єкти й об'єкти страхування, страхові події, порядок укладання договорів, умови відшкодування збитків.
- •38. Особливості страхування сільськогосподарських підприємств: страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень, страхування тварин, страхування будівель та іншого майна.
- •39. Страхування технічних ризиків.
- •40. Страхування фінансово-кредитних ризиків.
- •41. Страхування транспортних засобів автомобільного та іншого наземного, морського, авіаційного транспорту. Страхування вантажів.
- •42. Страхування майна громадян: будівель і споруд, тварин, домашнього та іншого майна.
- •43. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
- •44.Моторне (транспортне) страхове бюро і його функції. Міжнародна система "Зелена картка".
- •Страхування відповідальності роботодавців.
- •Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.
- •Страхування професійної відповідальності.
- •Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
- •50. Необхідність і сутність перестрахування, стан і перспективи його розвитку. Суб'єкти перестрахування. Ринки перестрахування. Вимоги, що ставляться до перестрахування ризиків у нерезидентів.
- •51.Методи перестрахування. Факультативне перестрахування. Облігаторне перестрахування. Порівняльний аналіз методів перестрахування.
- •52. Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування Квотні й ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика, переваги та недоліки.
- •53. Непропорційне перестрахування: на базі ексцеденту збитку, на базі ексцеденту збитковості.
- •Співстрахування й механізм його застосування.
- •Склад доходів страховика. Доходи від страхової діяльності. Зароблені страхові премії, порядок їх визначення. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
- •56.Витрати страховика: їх склад і економічний зміст. Собівартість страхової послуги
- •57. Виплата страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії.
- •58. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку.
- •59. Оподаткування страховиків.
- •60. Поняття фінансової надійності страховика та значення останньої.
- •61. Формування збалансованого страхового портфеля. Відбір ризиків. Тарифна політика. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності.
- •Фінансові методи забезпечення надійності страхових компаній.
- •63. Платоспроможність страховика, умови її забезпечення. Власні кошти страховика. Технічні резерви, їх склад.
- •64. Показники платоспроможності. Фактичний і нормативний запас платоспроможності, порядок їх обчислення.
Добровільне індивідуальне й колективне страхування від нещасних випадків.
За організаційною формою добровільне страхування може бути індивідуальним або колективним. Індивідуальне страхування від нещасних випадків передбачає, що страхувальником виступає фізична особа, яка укладає договір страхування стосовно самої себе або іншої фізичної особи. Індивідуальне страхування від нещасних випадків може поширюватися лише на приватне життя або тільки на час виконання застрахованою особою професійних обов'язків, громадської діяльності, а може охоплювати й все це разом. У разі колективного страхування від нещасних випадків сплата страхових внесків здійснюється за рахунок самих страхувальників.
Договори колективного страхування укладаються юридичними особами на користь своїх працівників. Сплата страхових внесків під час проведення такого страхування покладається на роботодавців. Страховик може взяти на себе зобов'язання здійснити страхову виплату у разі завдання шкоди здоров'ю застрахованого або настання його смерті внаслідок нещасного випадку, який стався під час виконання професійних обов'язків, громадської діяльності або в приватному житті.
Страхова сума визначається за погодженням між страховиком і страхувальником. Під час визначенні розміру страхового внеску страховик враховує ступінь запропонованого йому ризику, на який впливають такі фактори, як професія страхувальника, його вік, умови праці й навчання тощо. Урахування чинників, що впливають на ступінь ризику, має важливе значення для визначення адекватного йому розміру страхової премії. Страхувальник має право сплатити страхову премію готівкою чи безготівково, за один раз або в декілька строків відповідно до договору страхування.
Страхування проводиться на випадок смерті застрахованої особи внаслідок нещасного випадку або впродовж 1 року з моменту настання нещасного випадку, що стався під час дії договору страхування, а також на випадок його загибелі внаслідок нещасного випадку; встановлення застрахованій особі первинної інвалідності внаслідок нещасного випадку або впродовж 1 року з моменту настання нещасного випадку, що стався під час дії договору страхування; тимчасового розладу здоров'я або тимчасової втрати працездатності внаслідок нещасного випадку.
Не можуть бути застрахованими особи, визнані у встановленому порядку недієздатними; непрацюючі інваліди І (і II, III) групи; хворі на нервові та психічні захворювання (наприклад, пухлини головного та спинного мозку, епілепсію), СНІД.
Індивідуальне страхування від нещасних випадків може поширюватися на дітей. Тоді страхувальниками виступають батьки, інші родичі дитини, з якими вона проживає, або опікуни (піклувальники). На страхування приймаються діти віком від 1 до 16 років (страховик може оговорити й інші вікові межі). Страхування проводиться на випадок смерті від нещасного випадку, встановлення застрахованому первинної інвалідності або розладу здоров'я внаслідок нещасного випадку.
Колективне страхування від нещасних випадків може поширюватися на туристів, спортсменів, школярів, працівників підприємств (організацій), пасажирів на транспорті. Таке страхування має свої особливості. Страхувальником за такого страхування є зазвичай юридична особа, яка зацікавлена в страховому захисті на випадок настання нещасного випадку щодо всіх або певних груп осіб. В свою чергу, це страхування зацікавлює й застрахованих осіб, умови життєдіяльності яких пов'язані з існуванням певного й навіть значного ризику. До таких видів страхування належить колективне страхування працівників за рахунок коштів підприємств. Загалом умови його проведення схожі з розглянутим вище індивідуальним страхуванням від нещасних випадків. Але колективне страхування має й певні особливості. Так, під час укладення договору страхування страхувальник повинен разом із заявою про страхування надати страховику й список осіб, які підлягають страхуванню із зазначенням розміру страхової суми для кожного застрахованого, підписаний керівником і засвідчений печаткою. За згодою між страховиком і страхувальником кожному застрахованому видається страховий поліс. Колективне страхування від нещасних випадків може проводитись щодо учнів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, коледжів, дітей у дошкільних дитячих закладах та оздоровчих таборах. Залежно від кількості застрахованих страхувальнику може надаватися групова знижка зі страхового платежу.