- •1. Предмет та функції економічної теорії. Еволюція поглядів на предмет економічної теорії.
- •2. Метод та засоби економічного дослідження.
- •3. Економічні закони та категорії.
- •4. Економічна теорія та економічна політика. Завдання економічної теорії в умовах перехідної економіки України.
- •5. Потреби та споживчі блага. Класифікація потреб. Закон зростання потреб.
- •6. Економічні інтереси.
- •7. Закон спадної граничної корисності та його вплив на поведінку споживача.
- •8. Виробництво та його фактори. Розвиток факторів виробництва.
- •9. Виробничі ресурси, їх класифікація.
- •10. Обмеженість ресурсів та проблема економічного вибору. Крива виробничих можливостей.
- •11. Ресурсний потенціал України та проблеми його використання.
- •12. Закон спадної продуктивності факторів виробництва та його вплив на поведінку виробника.
- •13. Технологічний спосіб виробництва: сутність та еволюція. Характеристика сучасного тсв.
- •14. Продукт як результат втілення факторів виробництва.
- •15. Ефективність використання факторів виробництва: сутність, основні показники, стан в Україні.
- •16. Економічне зростання та його типи. Освіта як фактор економічного зростання.
- •17. Економічний зміст власності. Право власності
- •18. Типи, види і форми власності.
- •19. Реформування відносин власності в перехідній економіці України. Роздержавлення та приватизація економіки в Україні.
- •20. Сутність та принципи ринкової організації економіки. Функції ринку.
- •21. Загальні засади та модель адміністративно-командної економіки.
- •22. Змішана економіка розвинутих країн.
- •23. Економічна система сучасної України.
- •24. Товар та його властивості.
- •25. Вартість товару. Теорії вартості.
- •26. Суть і функції грошей. Теорії грошей.
- •27. Закон вартості.
- •28. Види грошей. Визначення кількості грошей в обігу. Конвертованість грошей.
- •29. Гроші в Україні. Грошова реформа 1996 року, її необхідність, механізм проведення та значення.
- •30. Попит. Закон попиту. Фактори попиту.
- •31. Пропозиція. Закон пропозиції. Фактори пропозиції.
- •32. Ринкова ціна. Явища дефіциту та надлишку товарів. Значення конкуренції у встановленні ринкової ціни. Антимонопольна діяльність держави.
- •33. Різні види ринків: підходи до класифікації, загальна характеристика.
- •34. Ринкова інфраструктура та її елементи.
- •35. Товарні біржі, їх роль у ринковій економіці.
- •36. Фондові біржі, їх роль у функціонуванні капіталу.
- •37. Акціонерні товариства. Акція. Види акцій. Ціна акції. Акціонерні товариства в Україні.
- •38. Банки та банківська система. Банківська система в Україні.
- •39. Біржі праці (служби зайнятості). Служби зайнятості в Україні.
- •40. Фінансово-кредитні посередники: інвестиційні фонди, страхові та довірчі компанії, пенсійні фонди.
- •41. Рента. Ціна землі.
- •42. Заробітна плата: сутність, форми. Номінальна та реальна заробітна плата. Заробітна плата в Україні.
- •43. Позичковий процент. Норма процента та фактори, що її визначають.
- •44. Економічна сутність прибутку. Норма прибутку та фактори, що її визначають.
- •45. Підприємство в ринковій економіці: суть, функції та види.
- •46. Підприємництво та його види. Підприємництво в Україні.
- •47. Малий і великий бізнес, необхідність їх поєднання. Проблема малого бізнесу в Україні.
- •48. Фермерські та колективні підприємства в сільському господарстві. Фермерство в Україні.
- •49. Державні підприємства в ринковій економіці. Державні підприємства в Україні.
- •50. Фонди підприємства, їх кругооборот та оборот.
- •51. Витрати виробництва та підприємницький дохід.
- •52. Домогосподарство як суб’єкт ринкової економіки. Доходи та витрати домогосподарств.Домогосподарства в Україні.
- •53. Зміст управлінської діяльності підприємства. Менеджмент.Еволюція теорій управління.
- •54. Функції управління фірмою. Організаційні структури управління підприємством.
- •55. Необхідність, суть та функції маркетингу.
- •56. Національна економіка як ціле. Поняття макроекономічної рівноваги.
- •57. Сукупні доходи та сукупні витрати, необхідність їх урівноваження.
- •58. Сукупний попит і сукупна пропозиція, їх урівноваження.
- •59. Класичний, кейнсіанський та неокласичні погляди на можливість досягнення макрорівноваги.
- •60. Валовий внутрішній (національний) продукт та інші макроекономічні показники.
- •61. Циклічність як форма руху ринкової економіки.
- •62. Безробіття, його рівень та наслідки.
- •63. Види і причини безробіття. Засоби держави по обмеженню безробіття. Стан ринку праці і безробіття в Україні.
- •64. Інфляція: суть, причини, рівень.
- •65. Антиінфляційне регулювання економіки в розвинутих країнах. Інфляція в Україні в 90-х роках (хх ст) та в сучасних умовах.
- •66. Податки: сутність, види, роль в макроекономічному регулюванні.
- •67. Оподаткування в Україні.
- •68. Державний бюджет. Структура надходжень та видатків.
- •69. Державний бюджет України на поточний рік.
- •70. Кредитно-грошове регулювання та кредитно-грошова політика держави.
- •71. Міжнародний поділ праці та фактори, що його визначають. Світове господарство.
- •72. Форми міжнародних економічних відносин.
- •73. Міжнародна торгівля. Світова ціна. Протекціонізм і лібералізм у міжнародній торгівлі. Світова організація торгівлі (сот).
- •74. Платіжний баланс країни: сутність, структура. Платіжний баланс України.
- •75. Міжнародна валютна система.
- •76. Форми міжнародного підприємництва.
- •77. Міжнародні фінансово-кредитні установи.
- •78. Входження України у сучасне світове господарство: сутність проблеми, особливості.
6. Економічні інтереси.
Економічні інтереси - рушійна сила соціально-економічного розвитку
Економічний інтерес - це реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення динамічних систем індивідуальних потреб. Економічний інтерес є породженням і соціальним проявом потреби. Інтерес виникає, коли задоволення потреби усвідомлюється як конкретна мета (максимізація прибутку, привласнення товару, користування або володіння певним товаром тощо). Отже, економічні інтереси - це усвідомлені потреби існування різних суб'єктів господарювання. Генезис інтересу полягає у відборі свідомістю найважливіших потреб для задоволення, реалізації їх.
Економічні інтереси близькі до економічних потреб, і в той же час відмінні від них. Можна вважати, що економічні інтереси це суспільна форма прояву і розвитку економічних потреб. Інтереси безпосередньо пов'язані з психологією, зі звичаями, з культурним рівнем. Економіка не може функціонувати і розвиватись поза інтересами людей.
Економічні інтереси можна класифікувати за різними критеріями:
за ознакою суб’єктивності : особисті, колективні і суспільні інтереси.
за ступенем важливості: головні та другорядні
за часовою ознакою: поточні, перспективні
за об’єктом інтересів: майнові, фінансові, інтелектуальні,режиму праці та вільного часу
за ступенем усвідомлення: дійсні та помилкові
7. Закон спадної граничної корисності та його вплив на поведінку споживача.
Здатність споживчих благ задовольняти потреби людей називають корисністю. Термін "корисність" використовується для позначення того задоволення, яке отримують люди від споживання товарів або послуг.
Корисність - поняття суб'єктивне, тому практично не піддається точному кількісному виміру. За одиницю корисності приймають умовні одиниці - ютіли (від англ. utility - корисність). Корисність можна визначити як суб'єктивну (індивідуальну) цінність, яку споживач приписує певному продукту. Це пов'язано з тим, що кожна людина має свою структуру споживання, притаманну тільки їй. Наприклад, для людей зі 100%-ним зором корисність окулярів практично нульова, як і цигарки для тих, хто не палить.
Представники маржиналізму Джевонс, Менгер і Вальрас вважали, що корисність має кількісний вимір і є функцією від загальної кількості спожитих благ, розрізняли граничну і загальну корисність. Гранична корисність (МU) - це зміна загальної корисності набору споживчих при зміні певного блага на одиницю: Загальна корисність (ТU) - це сукупна корисність, яку отримує споживач від усіх спожитих благ. її можна підрахувати як суму граничної корисності, отриманої споживачем від усіх спожитих благ. Якщо споживання додаткового блага приносить споживачеві шкоду, то загальна корисність, зрозуміло, зменшується.
У 1854 р. німецький вчений Херман Госсен довів дію закону спадної граничної корисності: чим більше споживання деякого блага, тим менший приріст корисності від кожної наступної одиниці спожитого блага. Цей закон (його називають першим законом Госсена) показує, як змінюється ступінь задоволення одним і тим же товаром у процесі споживання кожної наступної одиниці товару. Бажання споживача поступово насичуються і необхідність у споживанні зменшується. Споживання наступної одиниці приносить все менше задоволення.