3. Тропічний пояс

В тропічному поясі Південної Америки лежить менша частина континенту. Крім того, краї материка різко припідняті, що обумовлює своєрідну конфігурацію поясу: розширення по меридіану приокеанічних частин і звуження внутріматерикової частини. Майже щезають характерні для інших південних материків внутрішньоматерикові пустелі. В межах поясу виділяють три природні зони: 1) зону напівпустель і пустель: 2) зону саван; 3) зону тропічних вологих лісів.

3.1. Зона тропічних напівпустель і пустель

Зона тропічних напівпустель і пустель представлена береговими напівпустелями і пустелями на тихоокеанському узбережжі материка і внутрішньоматериковими високогірними напівпустелями Центральних Анд.

Берегові напівпустелі і пустелі простягнулися вздовж узбережжя між 5 і 28⁰ пд. ш. Це прохолодні пустелі з одиничними представниками ксерофітно-сукулентної рослинності і тваринного світу. Для рослинності зони характерним є те, що вони живляться лише вологою туманів і роси. Тип рослинності прибережних пустель Південної Америки називають лома.

3.2. Зона тропічних саван, рідколісь і чагарників

Зона тропічних саван, рідколісь і чагарників поширена на рівнині Гран-Чако. Клімат цієї зони схожий з субекваторіальним, але відрізняється від нього значною континентальністю і більшими амплітудами сезонних температур. Саме тут знаходиться “полюс жари” Південної Америки – + 47⁰С. Тривалість сухого періоду складає 9-10 місяців, що обумовлює повне пересихання водойм в зимовий час. Грунти коричнево-червоні і навіть червоно-бурі. В рослинному покриві панують сухі рідколісся, представлені корявими деревами кебрачо та альгарробо, чаньяра та інших з домішкою сукулентів. Тваринний світ дуже бідний і схожий з тваринним світом саван субекваторіального поясу.

3.3. Зона тропічних вологих лісів

Зона вологих тропічних лісів розташована на східних навітряних схилах Бразильського плоскогір’я, які отримують 1500-2000 мм опадів на рік завдяки південно-східним пасатам. Рослинність представлена мішаними лісами, де поруч з вічнозеленими ростуть і листопадні види, які скидають листя під час сухого часу року.

4. Субтропічний пояс

В субтропічному поясі виділяють сім природних зон і одну висотну область

4.1. Зона субтропічних напівпустель

Зона субтропічних напівпустель розташована на тихоокеанському узбережжі між 28 і 32⁰ пд. ш.

4.2. Зона вічнозелених твердолистих середземноморських лісів і чагарників

Зона вічнозелених твердолистяних середземноморських лісів і чагарників розташована на тихоокеанському узбережжі між 32 і 38⁰ пд. ш. Рослинність зони представлена заростями твердолистих чагарників, що нагадують маквіс і сформувались на коричневих грунтах.

4.3. Зона гемігілей

Зона гемігілей розміщується на тихоокеанському узбережжі між 38 і 42⁰ пд. ш. і являє собою постійно-вологі мішані субтропічні ліси, що за багатством видів нагадують гілеї. Звідси і назва гемігілей, тобто напівгілеї. Грунти зони – гірсько-лісові бурі. У видовому складі дерев панують вічнозелені південні буки, чилійський “кедр”, чилійський “кипарис” і чилійська араукарія. У тваринному світі зони багато птахів, зустрічаються дрібні олені, видра, скунс.

4.4. Область висотної поясності

В області висотної поясності внизу розміщуються жорстколистяні чагарники, в середньому поясі – вічнозелені листяні ліси з домішкою хвойних. У верхньому розміщуються високогірні луки, що мають назву парамос, високогірні степи, що мають назву халка і складаються із пучків жорстких злаків.

4.5. Зона субтропічних напівпустель і пустель

Зона субтропічних напівпустель і пустель займає область Прекордільєр і Пампінських сьєрр. Вологе повітря з океанів туди майже не проникає, опадів випадає менше 300 мм на рік. Рослинність представлена розрідженими ксерофітними чагарниками на слаборозвинених сіроземах з солончаками в западинах.

4.6. Зона субтропічних степів

Зона субтропічних сухих степів займає центральну частину Пампи і представлена низькорослими злаками на сіро-коричневих грунтах. Сухі степи на рівнині Пампа називають пампас.

4.7. Зона субтропічних прерій і саван

Зона субтропічних прерій і саван займає межирічну частину Ла-Платської низовини між Парагваєм і Параною і Південну Пампу. Первинна рослинність була представлена високотравними саванами. Зараз територія зони розорана і природна рослинність майже не збереглася. Це район інтенсивного землеробства і тваринництва. Грунти – черноземоподібні і червонувато-чорні.

4.8. Зона субтропічних вологих мішаних лісів

Зона субтропічних вологих мішаних лісів займає крайню південну частину Бразильського плоскогір’я, південніше річки Уругвай. Рослинність представлена розрідженими вологими субтропічними лісами із бразильської араукарії і невеликого деревця у другому ярусі, що має назву парагвайський чай. Ці ліси називають пінерайя. Грунти – червоноземи.

5. Помірний пояс

В помірному поясі панує західний перенос повітряних мас і внаслідок наявності на їх шляху Анд сформувалось три природні зони: 1) мішаних лісів; 2) степів; 3) напівпустель.

5.1. Зона мішаних лісів

Зона мішаних лісів займає західні і східні схили Патагонських Анд на південь від 45⁰ пд. ш. Для неї характерні ліси із південних буків і хвойних порід на гірсько-лісових бурих грунтах.

5.2. Зона степів

Зона сухих степів з каштановими грунтами розташована в південній частині Патагонського плато.

5.3. Зона напівпустель

Зона напівпустель займає центральну і північну частини Патагонського плато і сформувалась в дощовій тіні Патагонських Анд. Тут випадає менше 200 мм опадів на рік і характерною рослинною формацією є розріджені подушкоподібні вічнозелені чагарники на бурих щебенистих грунтах.

6. Висотна поясність Анд

Висотна поясність Анд представлена чотирма висотними поясами. Нижній пояс до висоти 1000-1500 м називається тьєрра кальєнте (жарка земля). Середні місячні температури повітря в ньому складають + 25⁰С і вище. В ньому панують рівнинні гілеї з пануванням пальм. На плантаціях культивують какао. В другому поясі до висоти 2000-2800 м, який називається тьєрра темплада (помірна земля) середні місячні температури знижуються до + 18⁰С. Це батьківщина хинного дерева. В цьому поясі переважають папороті і бамбуки. На плантаціях вирощують кавове дерево. В третьому поясі до висоти 3000-3500 м, який називають тьєрра фриа (холодна земля), середні місячні температури знижуються до + 12⁰С, постійні тумани, дощі, що мрячать, і холодні вітри, що падають з гірських вершин. Рослинність представлена лісами із низькорослих дерев і чагарників з великою кількістю папоротей, плаунів і мохів. В грунтовому покриві типові червоноземи. Для четвертого поясу, який називають тьєрра елада (морозна земля), характерний високогірний тип клімату і середньомісячні температури близько 6⁰С, сильні вітри і нестійка погода. В цих умовах замість альпійських луків сформувався особливий високогірно екваторіальний тип ксероморфної лучної рослинності – парамос з гірсько-лучними грунтами, а також рослинні формації пуна і тола. Пуна – це високогірна напівпустельна рослинна формація, що займає західну частину внутрішніх плоскогір’їв Центральних Анд і складається із стелюхових і подушкоподібних трав і чагарників. Тола – це високогірна пустельна рослинна формація, яка займаю південну частину внутрішніх плоскогір’їв Центральних Анд і складається із корявих вічнозелених чагарників т о л а. Вище 4500 м починається останній, п’ятий пояс вічного снігу і льоду с постійно мінусовою температурою.