19. Класична укр. Літ-ра як етап формування й утвердження норм літ. Мови.

Котляревський (К) є одним із фундаторів нової укр. літ-ри, а його «Енеїда», яка вийшла у 1798,що стало початком періоду нової укр. літ. - найвидатнішим досягненням укр. поезії. Новаторство К виявилося перш за все у нац. забарвленні етнографічного матеріалу, можливості двопланового прочитання поеми. К вдалося не просто відтворити життя українців того часу, а й передати дух народу завдяки використанню живої розмовної мови, а саме київсько-полтавського діалекту. У творі вдало поєднуються багата народна фразеологія, лексика з давніми традиціями укр. віршування. У творі поєднується сюжет творю Вергілія із новим забарвлення укр. життя. Головні герої – козаки, вдягнені у вишиванки. «Енеїда» К є новим етапом розвитку укр. силабо-тонічного віршування. Отже «Енеїда» є новим, самобутнім літ. явищем, що було суголосним новій історичний добі, сприяло пробудженню нац. свідомості в освічених верствах укр. громадянства. Це перша друкована книга, написана живою мовою, перша високохудожня поема. К є зачинателем нової укр. літ-ри новою мовою – живою народною, що стала знаменною сторінкою в історії укр. літ-ри.

Тематика і проблематика поезії Ш наскрізь національна. Новаторською і оригінальною є історіософія Ш, що поєднувала особистісне і народне у поглядах на минуле Укр., яку поет обов’язково включав у загальноєвропейський історичний контекст. Своєрідною є форма шевченкового вірша, поет відмовляється від традицій наслідування рос. вірша, пов’язуючи авторську віршову ритміку з народним розміром; оригінальним є використання неповної, неточної рими, внутрішньої рими, що дає змогу уникнути одноманітності викладу. Романтизм виявився у використанні жанру байронічної поеми (поеми «вільної форми»), де до вірша приєднується проза і наявне формальне вираження авторських почувань і думок («Катерина», «Гайдамаки»).З творів Кобзаря світ довідується і зла, справедливості, сили слова. Ш – основоположник нової укр. літ. мови. Мова його творів багата на поетичні паралелізми, антитези та інші худ засоби; відзначена високою афористичністю, відсутністю вульгаризмів, «просторічної мови».про основні дух цінності нашого народу: мову, звичаї, побут, культуру. Ш синтезує мистецький досвід минулих поколінь одночасно творячи новий рівень культурного, філософського, духовного розвитку українців як нації, з геніальною простотою розв’язуючи «вічні» проблеми свободи, добра.

20.Котляревський – зачинатель нової української літератури.

Котляревський — автор «Енеїди» (1798, 3 частини; 1842 — повне посмертне видання) — першого твору нової української літератури, написаного народною мовою. Взявши за основу сюжетну канву однойменної поеми Вергілія, Котляревський в традиціях давнього українського бурлеску створив свій оригінальний художній твір. У поемі автор відтворив різні сторони життя українського суспільства у другій половині 18 століття. Національне забарвлення і співчуття до долі простого народу зумовили великий успіх «Енеїди» серед сучасників. За мотивами поеми були створені опери «Еней Садовського).

Літературний доробок І.П.Котляревського складається з поем “Енеїда”, п'єс “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник”. Поема “Енеїда” вперше побачила світ у Петербурзі 1798 р. без відома автора, з ініціативи і на кошти багатого конотопського поміщика М.Парпури, Вихід у світ “Енеїди” став епохальним явищем в історії української культури, визначною подією в духовному житті народу. З'явилася книга, що ставила ряд важливих суспільних та естетичних проблем. Велична Вергіліева епопея під пером українського поета перетворилась на веселу, бурлескну розповідь, вражаючу своєю дотепністю, витонченістю спостережень у зображенні українського побуту другої половини XVIII ст. твір написаний народною мовою.