
- •Мова й література в системі культурних цінностей укр. Суспільства.
- •Мова – суспільне явище. Функції мови.
- •Українська літературна мова й мова професійного спрямування.
- •Специфіка мови професійного спрямування.
- •Комунікативні якості професійної мови.
- •Мовне законодавство України.
- •Статус української мови як державної.
- •9. Основні характеристики сучасної української літературної мови. Види мовних норм.
- •10. Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови.
- •11. Поняття культури мови. Комунікативні засоби культури мови.
- •12. Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції
- •13. Давня література і початки формування літературної мови
- •14.Усна й писемна форми української літературної мови
- •15.Функціональні різновиди української літературної мови. Їхні основні ознаки
- •16.Стильові різновиди сучасної літературної мови й фахова мова
- •17.Науковий, офіційно-діловий,розмовний стилі як основа мови фаху.
- •18. Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу економіста
- •19. Класична укр. Літ-ра як етап формування й утвердження норм літ. Мови.
- •20.Котляревський – зачинатель нової української літератури.
- •21. Г. Квітка-Основ`яненко – фундатор нової укр. Прози й нової мови прзового твору.
- •22. Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах укр. Літ.
- •23. Новаторство мовно-поетичної творчості т. Шевченка.
- •24.Орфографічні норми як компонент формування мовної компетенції
- •25. Принципи укр правопису.
- •26. Науковий стиль сучасної укр. Літ. Мови.
- •27. Писемні форми репрезентації результатів студентських досліджень (конспект, тези, реферат).
- •28. Офіційно-діловий стиль сучасної укр. Літ. Мови..
- •29. Підстилі й жанри офіційно-ділового стилю. Їхня х-ка.
- •30. Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.
- •31. Поняття «термін», «термінологія», «терміносистема». Проблеми кодифікації та стандартизації сучасної економічної терміносистеми.
- •32. Пряме й переносне значення слів. Вияви полісемії в різностильових текстах.
- •33. Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у різностильових текстах.
- •35. Мовна надмірність і мовна недостатність у різностильових текстах.
- •36. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізмів, діалектизмів у різних комунікативних сферах.
- •37. Неологізми, архаїзми, історизми в укр. Літ. Мові.
- •38. Виразність та образність мови, її чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова в лексиці та лексиконі окремої особистості.
- •39. Поняття про фразеологію. Типи фразеологізмів.
- •40. Поняття «граматична норма». Стилістичні можливості граматичних форм у різностильових текстах.
- •41. Синтаксичні конструкції в різноманітних текстах.
- •42. Синтаксична норма. Складні випадки керування.
- •43.Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях.
- •44. Синтаксична норма. Однорідні члени речення, дієприкметникові та дієприслівникові звороти.
- •45. Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й посилання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису.
- •46. Усна форма літ. Мови. Орфоепічні норми як компонент формув. Мовної компетенції фахівця.
- •47. Основні правила наголошування в укр. Мові. Основні правила милозвучності.
- •48.Публічний виступ як різновид усної мови. Підготовка публічного виступу.
- •49. Публічний виступ і функціональні типи мовлення
- •50. Специфіка публічної монологічної мови.
49. Публічний виступ і функціональні типи мовлення
Публічний виступ - це усне монологічне висловлення з метою досягненнявпливу на аудиторію.
Об'єктом мовлення для людини стає світ, що нас оточує: людина, тварина, предмети і почуття, життєві ситуації тощо. Залежно від цього тексти поділяються на три смислових типи. Це опис, розповідь і роздум.
Розповідь — змістовий тип текстів, де опису підлягають події, розташовані у визначеній послідовності.
Розповідь може бути побудована у формі розмовного і художнього стилів.
Художній розповідний текст моделюється відповідно до композиційної схеми: експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка.
Опис — змістовий тип тексту, при якому дається характеристикаознакампредметів, людини, оточуючому світу, явищамприроди.
Опис можна здійснювати в будь-якому мовному стилі. Описування починається або із загальної ознаки до конкретних деталей, або від малих деталей, до більш узагальненого предмету.
Роздум — змістовий тип тексту, при якому стверджується або заперечується певний факт, ідея, поняття, явище. Цей змістовий тип характеризується логічною більш-менш стрункою побудовою, аргументованістю та фактичністю.
Роздум моделюється за таким планом: тезис, аргументи, доводи, висновки.
Текст-роздум використовує науковий, публіцистичний стиль, їх різновиди.
50. Специфіка публічної монологічної мови.
Публічний виступ будується у формі монологу, тобто мовлення особи, зверненого до багатьох слухачів, до суспільства і розрахованого на безпосередню реакцію слухача. Ораторську мову використовують у різних сферах громадського, мистецького життя, в політиці, науці, освіті.
За формою реалізації публічне монологічне мовлення є писемно- усним. На папері фіксується підготовча робота промови (задум, концепції; породження тексту; тези, положення, докази, факти, мовне вираження).
Під час виголошення промови підготовлений текст має бути відчужений від паперу. Мовна імпровізація буде природною, коли промовець триматиме в голові вже відшліфований писаний текст. У професійній публічній промові роль писемної і усної форми мови майже врівноважується.
Завдання оратора – збалансувати книжність і розмовність у своєму виступі, зробити його природним, адже суха книжна мова має слабку силу впливу, а розмовна форма може звести промову до побутового рівня.
Жанри:академічне красномовство (наукова доповідь, лекція, повідомлення); соціально-політичне красномовство (доповідь, виступ, промова, огляд); дипломатичне красномовство (промова на міждержавних та міжнародних рівнях); судове красномовство (промови у суді); соціально – побутове (ювілейна промова, похоронна, застільне слово); церковно-богословське красномовство (проповідь, лекції, промова).