
- •Мова й література в системі культурних цінностей укр. Суспільства.
- •Мова – суспільне явище. Функції мови.
- •Українська літературна мова й мова професійного спрямування.
- •Специфіка мови професійного спрямування.
- •Комунікативні якості професійної мови.
- •Мовне законодавство України.
- •Статус української мови як державної.
- •9. Основні характеристики сучасної української літературної мови. Види мовних норм.
- •10. Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови.
- •11. Поняття культури мови. Комунікативні засоби культури мови.
- •12. Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції
- •13. Давня література і початки формування літературної мови
- •14.Усна й писемна форми української літературної мови
- •15.Функціональні різновиди української літературної мови. Їхні основні ознаки
- •16.Стильові різновиди сучасної літературної мови й фахова мова
- •17.Науковий, офіційно-діловий,розмовний стилі як основа мови фаху.
- •18. Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу економіста
- •19. Класична укр. Літ-ра як етап формування й утвердження норм літ. Мови.
- •20.Котляревський – зачинатель нової української літератури.
- •21. Г. Квітка-Основ`яненко – фундатор нової укр. Прози й нової мови прзового твору.
- •22. Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах укр. Літ.
- •23. Новаторство мовно-поетичної творчості т. Шевченка.
- •24.Орфографічні норми як компонент формування мовної компетенції
- •25. Принципи укр правопису.
- •26. Науковий стиль сучасної укр. Літ. Мови.
- •27. Писемні форми репрезентації результатів студентських досліджень (конспект, тези, реферат).
- •28. Офіційно-діловий стиль сучасної укр. Літ. Мови..
- •29. Підстилі й жанри офіційно-ділового стилю. Їхня х-ка.
- •30. Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.
- •31. Поняття «термін», «термінологія», «терміносистема». Проблеми кодифікації та стандартизації сучасної економічної терміносистеми.
- •32. Пряме й переносне значення слів. Вияви полісемії в різностильових текстах.
- •33. Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у різностильових текстах.
- •35. Мовна надмірність і мовна недостатність у різностильових текстах.
- •36. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізмів, діалектизмів у різних комунікативних сферах.
- •37. Неологізми, архаїзми, історизми в укр. Літ. Мові.
- •38. Виразність та образність мови, її чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова в лексиці та лексиконі окремої особистості.
- •39. Поняття про фразеологію. Типи фразеологізмів.
- •40. Поняття «граматична норма». Стилістичні можливості граматичних форм у різностильових текстах.
- •41. Синтаксичні конструкції в різноманітних текстах.
- •42. Синтаксична норма. Складні випадки керування.
- •43.Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях.
- •44. Синтаксична норма. Однорідні члени речення, дієприкметникові та дієприслівникові звороти.
- •45. Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й посилання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису.
- •46. Усна форма літ. Мови. Орфоепічні норми як компонент формув. Мовної компетенції фахівця.
- •47. Основні правила наголошування в укр. Мові. Основні правила милозвучності.
- •48.Публічний виступ як різновид усної мови. Підготовка публічного виступу.
- •49. Публічний виступ і функціональні типи мовлення
- •50. Специфіка публічної монологічної мови.
32. Пряме й переносне значення слів. Вияви полісемії в різностильових текстах.
Кожне слово під час свого створення позначало якийсь один предмет, явище, особу, ознаку чи дію. Це первинне значення слова є його прямим значенням. Однак з плином часу і розвитком мислення, мовлення, образності люди помітили подібність між різними предметами, ознаками, явищами. Відбулося перенесення значення. Так, відносний прикметник «золотий», що позначав вироби зроблені із золота, став також позначати колір, наприклад, ми не замислюючись говоримо «золота осінь». Однак на цьому перенесення не закінчилося. Якщо у наведеному прикладі перенесення відбулося по зовнішній ознаці – подібності кольорів, то у словосполученні «золота людина» прикметник означає – хороша, добра. Переносне значення слова – це вторинне значення, що виникло внаслідок подібності предметів, явищ і ознак. Це явище лежить в основі таких тропів як метафора, метонімія та синекдоха. Переносне номінативне значення — це одне зі значень слова, яке виникло внаслідок перенесення найменувань одних явиш, предметів, дій, ознак на інші і закріпилося в ньому як додаткове. Переносне значення завжди похідне, вторинне. Наприклад, значення «початок чогось доброго, позитивного» у слові промінь — переносне (промінь надії, промінь щастя, промінь свободи). Вміння красиво говорити, образно висловлювати свої думки пов'язані із розумінням і правильним використанням тропів. Полісемі́я — багатозначність, наявність у мовній одиниці кількох значень. Наприклад, слово «драматургія» означає: драматичне мистецтво;сукупність драматичних творів письменника, літературного напряму, народу, епохи; теорія побудови драматичного твору.
33. Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у різностильових текстах.
Синоніми – це тотожні або близькі за значенням й різні за зіучанням і написанням слова. Синоніми зроблять мову яскравою, багатою, допоможуть уникнути одноманітності. Широко вживають у худ., розм., публ. стилі; небажані у оф-діл та наук. стилях, в документах.
1. Абсолютні синоніми– слова, що однаковісінькі за лексичним значенням, інколи мають незначні відмінності. («оплески» і «аплодисменти»)
2. Семантичні (ідеографічні, логічні) синоніми відрізняються одне від одного лише відтінками лексичного значення. Емоційно-експресивно вони приблизно однакові. («успіх» -досягнення, удача, здобуток, перемога, талан) Кожне з цих слів має своє значення, яке не повністю співпадає зі значенням інших слів синонімічного ряду.
3. Стилістичні синоніми мають виразно різне експресивне забарвлення і належать до конкретних стилів, обмежені тією чи іншою сферою вживання. («лице» має нейтральне забарвлення і вживається без обмежень, а застаріле «лик» характерне для поетичної мови)
4. Контекстуальні синоніми – цікаве явище в мові, адже зближення за значенням відбувається лише в певному мовленнєвому контексті. не є на перший погляд синонімами слова «високий» і «багатий», однак, коли говориться про урожай, то можна їх взаємно замінювати.
5. Мовознавчі інколи ще виділяють окремо фразеологічні синоніми, де будь-який фразеологізм співвідноситься з одним нейтральним словом або іншим фразеологізмом. Наприклад, байдики бити – лінуватися; комарика придавити – спати, давати хропака.
Синоніми утвор. синонімічний ряд.
34. Вияви антонімії, паронімії та омонімії в різностильових текстах.Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням, однак поєднані певним спільним фактором, наприклад: високий – низький (зріст), товстий – худий (статура). Антоніми поєднуються у пари. Структурно антоніми діляться на дві групи: Однокореневі антоніми,що творяться за допомогою додавання префіксів: доля – недоля, свіжий – несвіжий, Різнокореневі антоніми: день – ніч, назад – вперед, мокрий – сухий, працювати – ледарювати.
Пароніми — слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. (білити і біліти; сильний і силовий). Часто вони мають один корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням. Незначна відмінність у вимові призводить до помилок, тому варто приділяти увагу вживанню малознайомих слів, додатково перевіряючи їхнє тлумачення.(однокореневі(танк-танкер), різнокореневі — відрізняються одним-двома звуками: компанія— кампанія ). У худ. літ. використав. для створення каламбурів.
Омоніми – слова, що пишуться і звучать однаково, однак мають абсолютно різне значення. Найпоширеніший приклад омоніма – слово «коса». Воно має кілька не споріднених значень. Коса – заплетене волосся. Коса – інструмент для косовиці, заготівлі сіна. Коса – морська чи річкова мілина. Таких слів є достатньо багато. Щоб відрізнити омонім від багатозначного слова, слід добрати до нього подібні слова (синоніми). Якщо значення синонімів буде близьким, то слово – багатозначне, якщо ж ні – то це омонім.