
- •Мова й література в системі культурних цінностей укр. Суспільства.
- •Мова – суспільне явище. Функції мови.
- •Українська літературна мова й мова професійного спрямування.
- •Специфіка мови професійного спрямування.
- •Комунікативні якості професійної мови.
- •Мовне законодавство України.
- •Статус української мови як державної.
- •9. Основні характеристики сучасної української літературної мови. Види мовних норм.
- •10. Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови.
- •11. Поняття культури мови. Комунікативні засоби культури мови.
- •12. Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції
- •13. Давня література і початки формування літературної мови
- •14.Усна й писемна форми української літературної мови
- •15.Функціональні різновиди української літературної мови. Їхні основні ознаки
- •16.Стильові різновиди сучасної літературної мови й фахова мова
- •17.Науковий, офіційно-діловий,розмовний стилі як основа мови фаху.
- •18. Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу економіста
- •19. Класична укр. Літ-ра як етап формування й утвердження норм літ. Мови.
- •20.Котляревський – зачинатель нової української літератури.
- •21. Г. Квітка-Основ`яненко – фундатор нової укр. Прози й нової мови прзового твору.
- •22. Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах укр. Літ.
- •23. Новаторство мовно-поетичної творчості т. Шевченка.
- •24.Орфографічні норми як компонент формування мовної компетенції
- •25. Принципи укр правопису.
- •26. Науковий стиль сучасної укр. Літ. Мови.
- •27. Писемні форми репрезентації результатів студентських досліджень (конспект, тези, реферат).
- •28. Офіційно-діловий стиль сучасної укр. Літ. Мови..
- •29. Підстилі й жанри офіційно-ділового стилю. Їхня х-ка.
- •30. Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.
- •31. Поняття «термін», «термінологія», «терміносистема». Проблеми кодифікації та стандартизації сучасної економічної терміносистеми.
- •32. Пряме й переносне значення слів. Вияви полісемії в різностильових текстах.
- •33. Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у різностильових текстах.
- •35. Мовна надмірність і мовна недостатність у різностильових текстах.
- •36. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізмів, діалектизмів у різних комунікативних сферах.
- •37. Неологізми, архаїзми, історизми в укр. Літ. Мові.
- •38. Виразність та образність мови, її чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова в лексиці та лексиконі окремої особистості.
- •39. Поняття про фразеологію. Типи фразеологізмів.
- •40. Поняття «граматична норма». Стилістичні можливості граматичних форм у різностильових текстах.
- •41. Синтаксичні конструкції в різноманітних текстах.
- •42. Синтаксична норма. Складні випадки керування.
- •43.Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях.
- •44. Синтаксична норма. Однорідні члени речення, дієприкметникові та дієприслівникові звороти.
- •45. Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й посилання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису.
- •46. Усна форма літ. Мови. Орфоепічні норми як компонент формув. Мовної компетенції фахівця.
- •47. Основні правила наголошування в укр. Мові. Основні правила милозвучності.
- •48.Публічний виступ як різновид усної мови. Підготовка публічного виступу.
- •49. Публічний виступ і функціональні типи мовлення
- •50. Специфіка публічної монологічної мови.
24.Орфографічні норми як компонент формування мовної компетенції
фахівця.
Орфографія – це система загальноприйнятих правил про способи передачі
мови на письмі. Орфографія, як і орфоепія, має велике значення у
спілкуванні людей. Вона визначає письмові норми укр. літ мови, єдині і
обов’язкові для всіх, хто цією мовою користується. Єдина орфографія
полегшує спілкування, сприяє піднесенню мовленнєвої культури мовців.
Орфографія – невідємна складова частина культури укр. мови, однією з
основних вимог якої є те, що написання слів має відбуватися відповідно
до загальноприйнятих і узвичаєних у цій мові норм написання слів. Отже,
норми правильного написання слів обов’язкові для всіх, хто користується
укр. літ мовою в її письмовій формі.
Орфографія має практичне значення для всіх, оскільки вивчення правил
написання слів є одним з основних компонентів формування мовної
компетенції фахівця, а також сприяє подоланню помилок в написанні слів.
25. Принципи укр правопису.
Укр. правопис дотримується таких принципів:
не змінювати традиційної укр. графіки;
не ускладнювати принципи написання слів новими правилами і винятками;
по можливості спростити правопис складних слів;
критично ставитися до тих правописних моментів, які не випливають із
мовної структури;
враховувати, що укр. мова постійно розвивається, але правопис повинен
відповідати живій народній мові.
В 1993р. в правопис було внесено такі зміни: м’який знак було поставлено
3-ою з кінця буквою в алфавіті; було відновлено букву “ґ”; спрощено
правила написання запозичених і складних слів, зменшено кількість
винятків за рахунок уніфікації однотипних явищ, введено зміни щодо
написання географічних назв та найменувань людей.
26. Науковий стиль сучасної укр. Літ. Мови.
Сфера використання – наукова діяльність, науково тухнічний прогрес, освіта.Основне приз-начення – викладення наслідків досліджень про людину, сус-пільство, явища природи, обгру-нтування гіпотез, доведення істинності теорій, класифікація і систематизація знань, роз’яс-нення явищ,збудження інте-лекту читача для іх осмислення.
Основні ознаки:
Ясність і предметність тлумачень.Логічна послідовність і доказовість викладу.Узагальненість понять і явищ.Об”єктивний аналіз.Точ-ність і лаконічність вислов-лювань.Аргументація та переконливість тверджень.
Однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень.Докладні висновки.
Основні мовні засоби спря-мовані на інформування, піз-нання, вплив і характери-зуються:Великою кількістю наукової термінології.
Наявність схем, таблиць, графіків, діаграм, карт, систем математичних, фізичних, хімічних та ін. значків.
Оперування абстрактними, переважно іншомовними, словами.Використанням суто наукової фразеології, стійких термонологічних слово-сполучень.Залученням цитат і посилань на першоджерела.Як правило, відсутністю авторської індивідуальної манери та емоційно-експресивної лексики.
Наявності чіткої композиційної структури тексту.Окрім переважного вживання іменників та відносних прекметників наявні дієслівні форми, частіше безособові, узагальнені чи неозначені, як правило, теперішнього часу, що констатують певні явища і факти; значну роль відіграють дієприслівникові та дієприкметникові звороти, які додатково характеризують дії, предмети та явища . Монологічним характером текстів. Переважанням різнотипних складних речень, стандартних виразів.
До наукових текстів належать статті, дипломні роботи, підручники, посібники, енциклопедії.
Особливості лексики наукових текстів:
1.В наукових текстах використовується загальнозрозуміла нейтральна нормована міжстильова лексика та відповідна термінологія.
2.Вживаються слова з абстрактним значенням
3.Використовуються вмотивовані слова
4.Специфічно вживається категорія роду
5.Вживаються відповідні займенники