- •Суть сентименталізму як напрямку в літературі. Представники сентименталізму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Суть романтизму як напрямку в літературі. Представники романтизму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Суть символізму як напрямку в літературі і публіцистиці. Представники символізму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Літературна алегорія – визначення, публіцистичні ознаки, приклади.
- •Спільне та відмінне між літературою і публіцистикою (ілюстрація відповіді прикладами).
- •Тематика публіцистичних дискурсів слов’янського світу.
- •Ціннісні та вартісні завдання курсу «Слов’янський світ: література і публіцистика».
- •Літературні утопія та антиутопія – визначення, ознаки та зразки.
- •Позиція Єжи Єнджеєвича щодо слов’янського братерства у науковій повісті «Українські ночі або родовід генія».
- •Європейські революції і постать Тараса Шевченка у науковій есеїстиці Єжи Єнджеєвича. Див. Пит.1.
- •Особливості релігійно-містичної творчості Адама Міцкевича.
- •Месіанізм польської нації у літературно-публіцистичній творчості польських мислителів («Дзяди», «Ангеллі»).
- •Літературно-публіцистичні ознаки країн слов’янського середовища.
- •Польські Нобелівські лауреати та їх вартісні заслуги перед батьківщиною.
- •Журналістська та видавнича діяльність Єжи Гедройца.
- •Фундатори польського літературного романтизму.
- •Періодизація польської літературно-публіцистичної думки: взаємозв’язок та принципи розмежування.
- •1816Р. – Варшавський у-т
- •«Золоті» літературно-публіцистичні періоди в історії слов’янських держав: причини утвердження та особливості функціонування.
- •Особливості функціонування російського та південнослов’янського літературного символізму.
- •Тема України в прозово-поетичній спадщині польських мислителів.
- •Тема України на сторінках журналу «Культура» (Париж).
- •Світоглядна інтерпретація «трьох найдивніших слів» за Віславою Шимборською.
- •Есеїстка Віслави Шимборської.
- •Критика «глорифікації зради» Адамом Міцкевичем в праці Івана Франка «Поет зради».
- •Ґенеза чесько-українських культурних взаємозв’язків.
- •Публіцистика богемського культурного періоду в історії Чехії.
- •Фундатори панславізму у Чехії та їх головні праці.
- •Тарас Шевченко про Шафарика та Гуса.
- •Системоутворюючі чинники національної ідентичності за Іваном Франком («з гостювання у Празі»).
- •Ян Амос Коменський про три складові розвитку людського пізнання та шкільну систему.
- •«Лабіринт світу та рай серця»: характеристика жанру.
- •Педагогічні ідеї Яна Амоса Коменського та їх девальвація у постмодерному суспільстві.
- •Слов’янська взаємність у розумінні Яна Коллара.
- •Слов’янська взаємність у розумінні Івана Франка.
- •«Пупковість» націй: обґрунтування теорії Ернеста Гелнера.
- •Томаш Гарріг Масарик і Україна.
- •Кирило і Мефодій – основоположники слов’янських писемності та словесності (ретроспективний аспект).
- •Давні зразки апокрифічної болгарської літератури та її концептуальні завдання.
- •Ісіхазм як літературний та світоглядний напрямки.
- •Революційна журналістика в Болгарії: аналіз постатей.
- •Роман-епопея «Під ігом»: обґрунтування жанру.
- •Емігрантські мотиви творчості Христо Ботєва.
- •Особливості становлення літературознавчої болгаристики в Україні.
- •Болгарська публіцистика як форма протидії трьом Болгарським царствам.
- •Мотиви написання статті Христо Ботєва «Смішний плач» та її суспільні наслідки.
- •Болгарія та єврейське питання: феномен століття.
- •Болгарська етноцентризм: ненадійна толерантність.
- •Тематичне різноманіття публіцистики Світлани Алексієвич.
- •Знакові постаті білоруської літератури і публіцистики.
- •Особливості інтернаціональної дружби в публіцистиці білоруських авторів.
- •Тематика публіцистичних дискурсів російських літератури та публіцистики.
- •Представники, літературні надбання та вартісні ідеї центрів ранньої християнської публіцистики.
- •Мотиви творчості російських декабристів.
- •Російські Нобелівські лауреати та їх вартісні заслуги перед батьківщиною.
- •Поняття свободи у творчості Федора Достоєвського.
- •Формування напрямків в російській літературі: причини відсутності чітких меж.
- •Суть «матеріалістичної духовності» у розумінні Льва Толстого.
- •Публіцистичність творчості Дмитра Мережковського: прогностичний аспект.
- •«Грядущий Хам» у розумінні Дмитра Мережковського і тепер: порівняльний аспект.
- •Натуральна школа Гоголя-Белінського: літературні здобутки та причини розколу.
- •Християнські ідеї Федора Достоєвського та Льва Толстого: порівняльний аспект.
- •«П’яте Євангеліє» від Льва Толстого: ціннісний та вартісний мотиви.
- •Осягнення змісту російського історії о.Пушкіним та к.Рилєєвим.
- •Еволюція світогляду Віссаріона Белінського (аналіз літературних та критичних праць).
- •Концепт «зло – добро» у прозовій спадщині Федора Достоєвського.
- •Російська національна ідея та Україна.
- •Петровська епоха та її вплив на російське просвітництво.
- •Російський та європейський класицизм: головні ознаки та принципи розмежування.
- •Російські мотиви публіцистичної творчості Астольфа де Кюстіна.
- •Гаврило Державін та єврейське питання.
- •Головні риси творчості Федора Достоєвського.
- •Роман-епопея: характеристика жанру.
- •«Площинний» і «глибинний» типи свідомості у журналістиці.
- •Поема «Реквієм» - пам’ятник жертвам сталінського терору.
- •Інтернаціональні мотиви творчості Михайла Лермонтова.
- •Класифікація російського літературного процесу хх сторіччя.
- •Ісус Христос як вчитель морального закону в інтерпретації Льва Толстого.
- •Причини стражденного становища християнських народів за Львов Толстим.
- •Микола Карамзін про значення та джерела московського деспотизму.
- •«Історія держави Російської» Миколи Карамзіна: ціннісний та вартісний аспекти.
- •Російський імперський менталітет: ґенеза та сучасний стан.
- •Російська дисидентська думка хх сторіччя: постаті, концепції, результат.
- •Трагедія поколінь у творчості Олександра Блока.
- •Трансформація світоглядних орієнтацій Олександра Солженіцина.
- •Особливості символізму у поетичній спадщині Олександра Блока.
Періодизація польської літературно-публіцистичної думки: взаємозв’язок та принципи розмежування.
І. Х ст. Християнізація Польщі; Вінсентій Кадлубек «Польська хроніка»; Мартін Поляк «Про 4 монархії»: Вивилонську, Римську, Македонську, Карфагенську; Башко енциклопедія польська «Великопольська хроніка». 1364р. – заснування Краківського університету.
Агіографія: «Житіє св. Войтеха», «Житіє св. Станіслава» На той час Польща була роздробленою.
Вперше польська мова була використана у Книзі Хенрікова, літописі цистерціанського монастиря у Хенрікові, Сілезія, написаному між 1269 та 1273 роками.
ІІ. 1576р. – відкриття у-ту у Вільно
1816Р. – Варшавський у-т
16 ст. У цей період, такими письменниками, як Рей Миколай та Ян Кохановский створюється фундамент польської літературної мови та сучасної польської граматики. Микола Рей «Коротка розмова між 3-ма особами», «Купець, тобто образ і подоба Суду Божого», 6000 віршів про людей минулого «Звіринець». Ян Кохановський. Перший літератор європейського зразка. «Шахи», «Муза». Петро Скарга . Засновник ордену єзуїтів. Кльонович – апологет українських етнічних земель. «Роксоланія». Закерзоння: Холмщина, Лемківщина, Підляшшя, Надсяння + інші польські землі.
ІІІ. Польський класицизм. Зародження жанрового поняття «роман», навернення до античної риторики у поезії. 3 поділи Польщі, створ. 1765 р. І у словсвіті театру у Варшаві, створ. І у Європі едукаційної комісії. Ігнацій Красіцький, автор першого польського роману «Пригоди Миколая Давядчинського, Юліан Нємцович – «Ян з Тренчена».
IV. Польський романтизм. Міцкевич і Словацький
V. Нова польська література і публіцистика (орієнтовно 1880-ті роки). Генрік Сенкевич.
Найвідоміший польський романіст. «Вогнем і мечем» - Польща і Україна, «Потоп» - Польща і Швеція, «Пан Володийовський» - Польща і Османська імперія, «Куди йдеш», «Хрестоносці» - Річ посполита і Тевтонський Орден.
VІ. Сучасна польська література (певно)
«Золоті» літературно-публіцистичні періоди в історії слов’янських держав: причини утвердження та особливості функціонування.
У російській літературі – реалізм. Достоєвський, Толстой.
У болгарській літературі – це 9 ст. За часів царювання Симеона. Християнізація болгарії. Кирило і Мефодій. Стародавня болгарська література. Опісля – завоювання Османською імперією, тому розвиток літератури був практично неможливим. У 9 ст. Папа Римський дав дозвіл на друк книг слов»янською мовою, у кінці 9 ст. Папа забороняє слов»янську писемність.
У білоруській літературі – можливо, 18 ст., коли білоруси почали перейматись проблемами власної ідентичності. Янка Купала, Франциск Богулевич.
У чеській літературі – Середній період розвитку – Петр Хельчицький «Невід віри», маніфест християнського пацифізму та анархії.А також представники Богемського періоду (Богемія, територія, вільна для Божого вчення).Ян Амос Коменський. Працював з словником чеської мови.
У польській літературі – Ренесанс називають «золотим віком» польської історії і культури, належить творчість поета Яна Кохановського (1530—1584 pp.), який підніс на новий рівень розвиток національної мови. Серед його ліричних творів — «Елегії», «Пісні», «Фрашки», «Трени». Кохановський — автор кількох поем, драматичних творів. + Петро Скарга, Себастіан Кльонович.