- •Суть сентименталізму як напрямку в літературі. Представники сентименталізму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Суть романтизму як напрямку в літературі. Представники романтизму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Суть символізму як напрямку в літературі і публіцистиці. Представники символізму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Літературна алегорія – визначення, публіцистичні ознаки, приклади.
- •Спільне та відмінне між літературою і публіцистикою (ілюстрація відповіді прикладами).
- •Тематика публіцистичних дискурсів слов’янського світу.
- •Ціннісні та вартісні завдання курсу «Слов’янський світ: література і публіцистика».
- •Літературні утопія та антиутопія – визначення, ознаки та зразки.
- •Позиція Єжи Єнджеєвича щодо слов’янського братерства у науковій повісті «Українські ночі або родовід генія».
- •Європейські революції і постать Тараса Шевченка у науковій есеїстиці Єжи Єнджеєвича. Див. Пит.1.
- •Особливості релігійно-містичної творчості Адама Міцкевича.
- •Месіанізм польської нації у літературно-публіцистичній творчості польських мислителів («Дзяди», «Ангеллі»).
- •Літературно-публіцистичні ознаки країн слов’янського середовища.
- •Польські Нобелівські лауреати та їх вартісні заслуги перед батьківщиною.
- •Журналістська та видавнича діяльність Єжи Гедройца.
- •Фундатори польського літературного романтизму.
- •Періодизація польської літературно-публіцистичної думки: взаємозв’язок та принципи розмежування.
- •1816Р. – Варшавський у-т
- •«Золоті» літературно-публіцистичні періоди в історії слов’янських держав: причини утвердження та особливості функціонування.
- •Особливості функціонування російського та південнослов’янського літературного символізму.
- •Тема України в прозово-поетичній спадщині польських мислителів.
- •Тема України на сторінках журналу «Культура» (Париж).
- •Світоглядна інтерпретація «трьох найдивніших слів» за Віславою Шимборською.
- •Есеїстка Віслави Шимборської.
- •Критика «глорифікації зради» Адамом Міцкевичем в праці Івана Франка «Поет зради».
- •Ґенеза чесько-українських культурних взаємозв’язків.
- •Публіцистика богемського культурного періоду в історії Чехії.
- •Фундатори панславізму у Чехії та їх головні праці.
- •Тарас Шевченко про Шафарика та Гуса.
- •Системоутворюючі чинники національної ідентичності за Іваном Франком («з гостювання у Празі»).
- •Ян Амос Коменський про три складові розвитку людського пізнання та шкільну систему.
- •«Лабіринт світу та рай серця»: характеристика жанру.
- •Педагогічні ідеї Яна Амоса Коменського та їх девальвація у постмодерному суспільстві.
- •Слов’янська взаємність у розумінні Яна Коллара.
- •Слов’янська взаємність у розумінні Івана Франка.
- •«Пупковість» націй: обґрунтування теорії Ернеста Гелнера.
- •Томаш Гарріг Масарик і Україна.
- •Кирило і Мефодій – основоположники слов’янських писемності та словесності (ретроспективний аспект).
- •Давні зразки апокрифічної болгарської літератури та її концептуальні завдання.
- •Ісіхазм як літературний та світоглядний напрямки.
- •Революційна журналістика в Болгарії: аналіз постатей.
- •Роман-епопея «Під ігом»: обґрунтування жанру.
- •Емігрантські мотиви творчості Христо Ботєва.
- •Особливості становлення літературознавчої болгаристики в Україні.
- •Болгарська публіцистика як форма протидії трьом Болгарським царствам.
- •Мотиви написання статті Христо Ботєва «Смішний плач» та її суспільні наслідки.
- •Болгарія та єврейське питання: феномен століття.
- •Болгарська етноцентризм: ненадійна толерантність.
- •Тематичне різноманіття публіцистики Світлани Алексієвич.
- •Знакові постаті білоруської літератури і публіцистики.
- •Особливості інтернаціональної дружби в публіцистиці білоруських авторів.
- •Тематика публіцистичних дискурсів російських літератури та публіцистики.
- •Представники, літературні надбання та вартісні ідеї центрів ранньої християнської публіцистики.
- •Мотиви творчості російських декабристів.
- •Російські Нобелівські лауреати та їх вартісні заслуги перед батьківщиною.
- •Поняття свободи у творчості Федора Достоєвського.
- •Формування напрямків в російській літературі: причини відсутності чітких меж.
- •Суть «матеріалістичної духовності» у розумінні Льва Толстого.
- •Публіцистичність творчості Дмитра Мережковського: прогностичний аспект.
- •«Грядущий Хам» у розумінні Дмитра Мережковського і тепер: порівняльний аспект.
- •Натуральна школа Гоголя-Белінського: літературні здобутки та причини розколу.
- •Християнські ідеї Федора Достоєвського та Льва Толстого: порівняльний аспект.
- •«П’яте Євангеліє» від Льва Толстого: ціннісний та вартісний мотиви.
- •Осягнення змісту російського історії о.Пушкіним та к.Рилєєвим.
- •Еволюція світогляду Віссаріона Белінського (аналіз літературних та критичних праць).
- •Концепт «зло – добро» у прозовій спадщині Федора Достоєвського.
- •Російська національна ідея та Україна.
- •Петровська епоха та її вплив на російське просвітництво.
- •Російський та європейський класицизм: головні ознаки та принципи розмежування.
- •Російські мотиви публіцистичної творчості Астольфа де Кюстіна.
- •Гаврило Державін та єврейське питання.
- •Головні риси творчості Федора Достоєвського.
- •Роман-епопея: характеристика жанру.
- •«Площинний» і «глибинний» типи свідомості у журналістиці.
- •Поема «Реквієм» - пам’ятник жертвам сталінського терору.
- •Інтернаціональні мотиви творчості Михайла Лермонтова.
- •Класифікація російського літературного процесу хх сторіччя.
- •Ісус Христос як вчитель морального закону в інтерпретації Льва Толстого.
- •Причини стражденного становища християнських народів за Львов Толстим.
- •Микола Карамзін про значення та джерела московського деспотизму.
- •«Історія держави Російської» Миколи Карамзіна: ціннісний та вартісний аспекти.
- •Російський імперський менталітет: ґенеза та сучасний стан.
- •Російська дисидентська думка хх сторіччя: постаті, концепції, результат.
- •Трагедія поколінь у творчості Олександра Блока.
- •Трансформація світоглядних орієнтацій Олександра Солженіцина.
- •Особливості символізму у поетичній спадщині Олександра Блока.
Тематика публіцистичних дискурсів слов’янського світу.
Війна і мир; більшовизм як суспільне зло; вегетаріанство як крок до християнізації; заборона смертної кари; визволення з-під колоніального гніту; реформа церкви; реформа освіти;
Трагедії Чорнобиля, Афганістану; неминучий розпад імперії, зокрема СРСР; занепад європейської цивілізації; демографічна криза;расова дискримінація.
Ціннісні та вартісні завдання курсу «Слов’янський світ: література і публіцистика».
Ціннісна орієнтація – ставлення людини до фактів, явищ навколишньої дійсності з огляду на їх важливість, значимість; ставлення людини до матеріальних та духовних цінностей, система її установок, переконань, переваг, що виражаються в її поведінці. Публіцистика – площина-зазначення людських вартостей, всеохопний засіб формування особистості, вияв динамізмі людського духу, система світоглядних орієнтацій людства, глибинний пласт його духовної культури.
Літературні утопія та антиутопія – визначення, ознаки та зразки.
Фантазія, вимисел, мрія, що не збувається. Термін «утопія» вперше з'явився у творі Томаса Мора (так в його творі називався острів, на якому було створено ідеальне суспільство). На даний момент «утопія» виступає в якості літературного жанра, наближеного до наукової фантастики. Зазвичай автор має непохитну віру в бездоганність проголошеної ним ідеї.
Як реакція на популярність утопій, в літературі з'явився і новий жанр з протилежним спрямуванням - антиутопія ( « 451 за Фаренгейтом » ,1953, Рей Бредбері та інші.)
«Утопія» ( Томас Мор , 1516 ),«Місто Сонця» ( Томмазо Кампанелла, 1602 ),«Христіанополь» (« Фортеця Христа або опис республіки Христіанополь», Йоган Валентин Андрее, 1619 )
Зазвичай характеризується пригноблюючим суспільним контролем, здійснюваним авторитарним або тоталітарним урядом. Вперше термін «антиутопія» (англ. dystopia, anti-utopia) вжив англійський філософ і економіст Джон Стюарт Мілл в 1868 році. Франсуа Рабле, «Гаргантюа й Пантагрюель», Джонатан Свіфт, «Подорожі Гулівера», Жуль Верн, «П'ятсот Мільйонів Бегуми»
ПОЛЬЩА
Позиція Єжи Єнджеєвича щодо слов’янського братерства у науковій повісті «Українські ночі або родовід генія».
Адвокат України у Європі. Преші роки життя – Катеринослав. «Українські ночі або родовід генія» - найкраща белетрестична біографія (Шевченка). Перекладач творів Ліни Костенко, Коцюбинського, Шевченка на польську мову. Є.Єнджеєвич показав геніального поета національним пророком і вождем, полум`яним борцем за державну самостійність. У творі відображено перебування поета 1846 на Волині. о влітку 1843 року Т.Шевченко разом із Пантелеймоном Кулішем приїздив у містечко Олександрівка, де мешкав автор кількох історичних повістей, критик і фольклорист, представник «української школи» в польській літературі Міхал Грабовський. «Вони поїхали до Олександрівки. Автор «Коліївщини і степів» прийняв їх гостинно. Був приємно здивований тим, що Шевченко так добре говорить польською. Обіцяв йому допомогти…» (щодо розповсюдження альбому «Мальовнича Україна». — В.П. ). Єнджеєвич оповідає про зустріч із Міхалом Грабовским із подробицями, які начебто мають означати, що користувався він надійним джерелом. Проте жодного іншого джерела, яке б підтверджувало факт поїздки Шевченка до Олександрівки, не зафіксовано. Сам П.Куліш у спогадах «Майже півстоліття тому» детально описав свою подорож 1843 року до олександрівського «Абботсфорду», проте в них жодним словом не згадується, що його супутником був Шевченко.
Природа панславізмів у науковій есеїстиці Єжи Єнджеєвича. культурна і політична течія серед слов'янських народів, в основі якої лежать уявлення про етнічну і мовну спорідненість слов'ян, необхідність їх політичного об'єднання.
Панславістська концепція за умови скасування імперських претензій Москви;
Шевченко – революціонер (Мадзіні в Італії, Ортега-і-Гассет в Іспанії);
Балканська федерація
Концепція УБЛ: незалежність України, Білорусі, Литви з відмовою польських претензій на Львів і Вільнюс – як основа майбутніх дружніх відносин Польщі і Росії.