- •Суть сентименталізму як напрямку в літературі. Представники сентименталізму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Суть романтизму як напрямку в літературі. Представники романтизму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Суть символізму як напрямку в літературі і публіцистиці. Представники символізму в Європі та слов’янському світі зокрема.
- •Літературна алегорія – визначення, публіцистичні ознаки, приклади.
- •Спільне та відмінне між літературою і публіцистикою (ілюстрація відповіді прикладами).
- •Тематика публіцистичних дискурсів слов’янського світу.
- •Ціннісні та вартісні завдання курсу «Слов’янський світ: література і публіцистика».
- •Літературні утопія та антиутопія – визначення, ознаки та зразки.
- •Позиція Єжи Єнджеєвича щодо слов’янського братерства у науковій повісті «Українські ночі або родовід генія».
- •Європейські революції і постать Тараса Шевченка у науковій есеїстиці Єжи Єнджеєвича. Див. Пит.1.
- •Особливості релігійно-містичної творчості Адама Міцкевича.
- •Месіанізм польської нації у літературно-публіцистичній творчості польських мислителів («Дзяди», «Ангеллі»).
- •Літературно-публіцистичні ознаки країн слов’янського середовища.
- •Польські Нобелівські лауреати та їх вартісні заслуги перед батьківщиною.
- •Журналістська та видавнича діяльність Єжи Гедройца.
- •Фундатори польського літературного романтизму.
- •Періодизація польської літературно-публіцистичної думки: взаємозв’язок та принципи розмежування.
- •1816Р. – Варшавський у-т
- •«Золоті» літературно-публіцистичні періоди в історії слов’янських держав: причини утвердження та особливості функціонування.
- •Особливості функціонування російського та південнослов’янського літературного символізму.
- •Тема України в прозово-поетичній спадщині польських мислителів.
- •Тема України на сторінках журналу «Культура» (Париж).
- •Світоглядна інтерпретація «трьох найдивніших слів» за Віславою Шимборською.
- •Есеїстка Віслави Шимборської.
- •Критика «глорифікації зради» Адамом Міцкевичем в праці Івана Франка «Поет зради».
- •Ґенеза чесько-українських культурних взаємозв’язків.
- •Публіцистика богемського культурного періоду в історії Чехії.
- •Фундатори панславізму у Чехії та їх головні праці.
- •Тарас Шевченко про Шафарика та Гуса.
- •Системоутворюючі чинники національної ідентичності за Іваном Франком («з гостювання у Празі»).
- •Ян Амос Коменський про три складові розвитку людського пізнання та шкільну систему.
- •«Лабіринт світу та рай серця»: характеристика жанру.
- •Педагогічні ідеї Яна Амоса Коменського та їх девальвація у постмодерному суспільстві.
- •Слов’янська взаємність у розумінні Яна Коллара.
- •Слов’янська взаємність у розумінні Івана Франка.
- •«Пупковість» націй: обґрунтування теорії Ернеста Гелнера.
- •Томаш Гарріг Масарик і Україна.
- •Кирило і Мефодій – основоположники слов’янських писемності та словесності (ретроспективний аспект).
- •Давні зразки апокрифічної болгарської літератури та її концептуальні завдання.
- •Ісіхазм як літературний та світоглядний напрямки.
- •Революційна журналістика в Болгарії: аналіз постатей.
- •Роман-епопея «Під ігом»: обґрунтування жанру.
- •Емігрантські мотиви творчості Христо Ботєва.
- •Особливості становлення літературознавчої болгаристики в Україні.
- •Болгарська публіцистика як форма протидії трьом Болгарським царствам.
- •Мотиви написання статті Христо Ботєва «Смішний плач» та її суспільні наслідки.
- •Болгарія та єврейське питання: феномен століття.
- •Болгарська етноцентризм: ненадійна толерантність.
- •Тематичне різноманіття публіцистики Світлани Алексієвич.
- •Знакові постаті білоруської літератури і публіцистики.
- •Особливості інтернаціональної дружби в публіцистиці білоруських авторів.
- •Тематика публіцистичних дискурсів російських літератури та публіцистики.
- •Представники, літературні надбання та вартісні ідеї центрів ранньої християнської публіцистики.
- •Мотиви творчості російських декабристів.
- •Російські Нобелівські лауреати та їх вартісні заслуги перед батьківщиною.
- •Поняття свободи у творчості Федора Достоєвського.
- •Формування напрямків в російській літературі: причини відсутності чітких меж.
- •Суть «матеріалістичної духовності» у розумінні Льва Толстого.
- •Публіцистичність творчості Дмитра Мережковського: прогностичний аспект.
- •«Грядущий Хам» у розумінні Дмитра Мережковського і тепер: порівняльний аспект.
- •Натуральна школа Гоголя-Белінського: літературні здобутки та причини розколу.
- •Християнські ідеї Федора Достоєвського та Льва Толстого: порівняльний аспект.
- •«П’яте Євангеліє» від Льва Толстого: ціннісний та вартісний мотиви.
- •Осягнення змісту російського історії о.Пушкіним та к.Рилєєвим.
- •Еволюція світогляду Віссаріона Белінського (аналіз літературних та критичних праць).
- •Концепт «зло – добро» у прозовій спадщині Федора Достоєвського.
- •Російська національна ідея та Україна.
- •Петровська епоха та її вплив на російське просвітництво.
- •Російський та європейський класицизм: головні ознаки та принципи розмежування.
- •Російські мотиви публіцистичної творчості Астольфа де Кюстіна.
- •Гаврило Державін та єврейське питання.
- •Головні риси творчості Федора Достоєвського.
- •Роман-епопея: характеристика жанру.
- •«Площинний» і «глибинний» типи свідомості у журналістиці.
- •Поема «Реквієм» - пам’ятник жертвам сталінського терору.
- •Інтернаціональні мотиви творчості Михайла Лермонтова.
- •Класифікація російського літературного процесу хх сторіччя.
- •Ісус Христос як вчитель морального закону в інтерпретації Льва Толстого.
- •Причини стражденного становища християнських народів за Львов Толстим.
- •Микола Карамзін про значення та джерела московського деспотизму.
- •«Історія держави Російської» Миколи Карамзіна: ціннісний та вартісний аспекти.
- •Російський імперський менталітет: ґенеза та сучасний стан.
- •Російська дисидентська думка хх сторіччя: постаті, концепції, результат.
- •Трагедія поколінь у творчості Олександра Блока.
- •Трансформація світоглядних орієнтацій Олександра Солженіцина.
- •Особливості символізму у поетичній спадщині Олександра Блока.
Формування напрямків в російській літературі: причини відсутності чітких меж.
Романтизм (ранній, високий, пізній: Жукосвький, Пушкін)
Реалізм: школа рос.романтизму ( Толстой, Достоєвський), натуральна школа ( Гоголь , білінський), школа малих прозових форм (Чехов, Бунін, Крилов)
Символізм- багатоманітне значення слів ( Мережковський)
Модернізм
Срібний вік (Мерижковський, Блок)
18 ст. романтизм – народність, захоплення фольклором і нар.тв. повна свобода дій художника і самодостатн. л-ри.
Суть «матеріалістичної духовності» у розумінні Льва Толстого.
1. церква і віра не мають нічого спільного із істиним християнством 2. церква вмістилище сатани 3. Ісус- звичайна людина із великою силою духу, 4. не було воскресіння, вознесіння, чуд 5. будеш благочестивим, то й автоматично виконуєш засовіді ( Первая ступень)
Публіцистичність творчості Дмитра Мережковського: прогностичний аспект.
Мережковський – представник глибинного і прогресивного типу мислення, фундатор «нової релігійної свідомості». Твори містять елементи позачасової актуальності, системного авторського світогляду, публіцистичного гіпертексту. Будував свої світоглядні ідеї на християнстві. намагався філософськи осмислити та оновити агонізуюче православне християнство, прагнув зрозуміти причини неприйняття ідей публіцистів російським народом, закликав до вільного, релігійно насиченого суспільного та індивідуального життя. (більшовицькій) основі, Мережковський, відчуваючи можливість розколу усередині нової релігійної свідомості, ще у 1906 році застеріг від можливого запанування в Росії (а, можливо, і Європі) Грядущого Хама — істоти, що понад
усе на світі ненавидить справжню культуру, сп’янілого від нахабства, крові та вседозволеності. ПРОГНОСТИЧНІСТЬ: раб, який запанував (замість обіцяної свободи та суспільства світлого майбутнього), виявив себе в історичній практиці тоталітарного ХХ сторіччя дуже наочно, зримо й конкретно. В еміграції писав: Я люблю свободу більше, ніж батьківщину: адже раби не мають батьківщини; і якщо бути росіянином — значить бути рабом, то я не хочу бути росіянином… Нині соромлюся й жахаюся я не так банальних речей, які можуть виявитися великими, як великих, які можуть виявитися банальними. Побоювання великого мислителя справдилися.
«Грядущий Хам» у розумінні Дмитра Мережковського і тепер: порівняльний аспект.
В образі вид. 3 компоненти: грядущий міщанин, гр. китаєць і гр. босяк. Перемога гр. міщанина(європ.) – неминуча, він в Росії переможе так само впевнено, як і в Європі. мовному середовищі зразок специфічного публіцистичного макросу, де головний сюжет — не більше, аніж початок шляху. Всередині ідеї настільки розгалужуються, несуть в собі таку кількість додаткової інформації (або ж спонукують до її самостійного пізнання), що мимоволі напрошується логічний умовивід — Мережковський дивиться ≪в корінь≫ поставленої проблеми та робить її розуміння цілком прийнятним для тих, хто на з’ясувальному шляху зробить кілька контекстуальних відступів й ознайомиться із тематично спорідненими працями Леонтьєва, Соловйова, Меншикова, Кармазіна, Гете та ін.Осягнути гіпертекст могла справді освічена людина.
Поглиблення кризи культури, занепад традиційного гуманізму, втрата вартісних орієнтирів в середовищі інтелігенції – актуальні проблеми і сьогодні.