58. Охарактеризуйте прийоми активної уяви.

Уява буває активна і пасивна. Активна уява – це уява, що представляє собою створення образів у зв’язку з поставленою ціллю або задачею, тобто дозволяє перед початком роботи представити собі кінцевий результат. Активна уява розвивається у процесі праці, особливо коли праця потребує самостійних зусиль, коли відсутня необхідна інформація, коли потрібна ініціатив.

Є 2 типи активної уяви – відтворююча і творча. Відтворююча уява забезпечує перекодування інформації з однієї системи сприймання в іншу, наприклад із зорової в слухову. Або наприклад уява літ героїв при читанні книги.Відтворююча уява другорядна, не оригінальна. Творча уява вимальовує нові, оригінальні образи та ідеї. Саме вона становить основу людської творчості. Синтез в уяві здійснюється у різних формах, які називаються прийомами уяви.

Творча уява припускає створення, конструювання нових образів, оригінальних ідей, здійснених у продуктах технічної, наукової, художньої або іншій свідомій діяльності людини. Є такі прийоми:

Гіперболізація – збільшення/зменшення предметів, або окремих частин. (змій Горинич – 3 голови; Зефірна людина; Гуллівер ).

Схематизація – окремі уявлення зливаються. Відмінності стираються, а риси схожості виступають чітко.

Типізація – виділення суттєвого, яке повторюється в однорідних образах. (автор у своєму герої об’єднує риси багатьох реальних людей.

Аглютинація – склеювання 2 або більше частин різних предметів. (Кентавр – низ бика, верх людини, русалка – хвіст риби, верх людини) У житті це різна побутові предмети типу ручка-годинник, музичний центр, шампунь-кондеціонер

Аналогія – будування образу, чимось схожого на реальний. (Локатор – аналог органу орієнтації кажана; літак - птиця)

Загострення – підкреслювання окремих ознак. (Шаржі, карикатури).

66. Поясніть психофізіологічну основу ідеомоторних актів.

Якщо людина щойно представила собі дію якоїсь частини свого тіла (руки, ноги, голови), але насправді не робить при цьому ніяких рухів, у мязах, що відповідають за потрібний рух, формуються нервові імпульси, що реєструються і при реальному виконанні рухів. Це явище отримало спеціальну назву – «ідеомоторний акт».

74. Дайте визначення поняттю «характер».

Характер - це сталі риси особистості, що формуються і проявляються в її діяльності і спілкуванні та зумовлюють типові для неї способи поведінки. Характер є сукупністю певних рис особистості. Кожна риса характеру є рисою особистості, але далеко не кожна риса особистості є рисою характеру. (від грецьк. charakter - відбиток; риса, ознака, особливість) - індивідуальне поєднання стійких психічних особливостей людини, що обумовлюють типовий для даного суб'єкта спосіб поведінки в певних життєвих умовах і обставинах. Характер тісно пов'язаний з іншими сторонами особи людини, зокрема з темпераментом, який визначає зовнішню форму вираження характеру, накладаючи своєрідний відбиток на ті або інші його прояви.

Характер людини як соціальної істоти детермінований його суспільним буттям. Він є єдністю індивідуальною і типовою. З одного боку, індивідуальна своєрідність життєвої дороги, умов життя і діяльності кожної окремої людини формує різноманітність індивідуальних рис і проявів характеру. З іншої сторони, загальні, типові обставини життя людей, що живуть в однакових суспільних умовах, формують загальні сторони і риси характеру.