
- •Поняття, предмет, метод та система цивільного права.
- •Поняття правоздатності, дієздатності. Диференціація дієздатності.
- •Поняття, ознаки та види юридичних осіб.
- •Порядок створення та припинення юридичних осіб.
- •Об'єкти цивільного права.
- •Поняття позовної давності. Види позовної давності. Призупинення та перерва позовної давності.
- •Характеристика права власності. Способи набуття та припинення права власності.
- •Загальна характеристика інтелектуальної власності.
- •Поняття зобов'язань. Виникнення, зміна та припинення зобов'язань.
- •5) В зависимости от способа заключения:
- •7) В зависимости от целей заключения договоров:
- •Поняття та зміст договору купівлі-продажу.
- •Поняття та зміст договору підряду.
- •Поняття та зміст договору страхування.
- •Загальна характеристика зобов'язань із заподіяння шкоди.
- •Поняття спадкоємства. Відкриття спадщини. Прийняття спадщини. Оформлення права на спадкоємство.
- •24. Спадкування за заповітом.
- •25. Спадкування за законом.
- •Поняття шлюбу. Умови та порядок укладення шлюбу. Недійсність шлюбу. Підстави та порядок припинення шлюбу.
- •27. Майнові та особисті немайнові права та обов'язки подружжя. Права та обов'язки подружжя по взаємному утриманню. Шлюбний договір.
- •28.Майнові та особисті немайнові права та обов'язки батьків та дітей. Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав.
- •29. Всиновлення.
- •30. Договір найму житлового приміщення.
- •31. Загальна характеристика договору зберігання
- •Загальна характеристика договору дарування.
- •Загальна власність
- •Захист права власності
- •Характеристика договору довічного утримання.
- •2. Отчуждатель имущества обязан:
Об'єкти цивільного права.
Об‘єкти цивільних прав поділяються на наступні види: 1) речі; 2) дії; 3) продукти творчої діяльності; 4) особисті немайнові блага. Речі є основним видом об‘єктів цивільних прав. В залежності від особливості їх правового режиму речі поділяються на наступні види: 1) засоби виробництва і предмети споживання; 2) речі, дозволені для цивільного обігу, обмежені в обігу та заборонені для цивільного обігу (напр.: зброя – заборонена для обігу, наркотичні засоби – деякі заборонені, деякі обмежені – ліки за рецептом; разова, мисливська зброя – обмежена в цивільного обігу); 3) рухомі і нерухомі речі (земля, споруди, насадження на корінні – нерухомість, врожай – це вже рухомість); 4) родові речі та індивідуально визначені речі (Родові речі – це речі, яки визначаються кількістю, мірою, вагою. Родові речі є завжди замінними речами. 5) споживні і неспоживчі речі (Споживні речі – які споживаються, тобто припиняють своє існування в процесі одного виробничого циклу, напр. сировина, матеріали; неспоживчі – припиняють своє існування після кількох використань, тобто фонди); 6) подільні і неподільні речі (подільні – такі, що в результаті їх поділу не втрачають функціональних властивостей; неподільні – втрачають функціональні та споживчі властивості після їх поділу, напр: 2 кімнатну квартиру можна поділити між двома власниками, автомобіль – не можна); 7) головні і приналежні речі (напр: автомобіль – головна річ, гараж – приналежна); 8) плоди і доходи (Плоди – приплід худоби і урожай. Доходи – матеріальні цінності, які набуває власник плодів, або виробленої продукції в наслідок їх реалізації); 9) гроші і цінні папери.
Дії як об‘єкти цивільних прав поділяються на роботи і послуги. Роботи – це дії, результатом яких є створення матеріального об‘єкту. Договір підряду на різні види робіт: будівництво та ін. Послуги – це дії, метою яких є не створення кінцевого матеріального об‘єкту, а надання певної інформації, здійснення певних дій, які задовольняють потреби кредитора (наприклад, надання медицинских послуг).
Продуктами творчої діяльності є твори науки, мистецтва, літератури, відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, промислові зразки. Ці продукти стають об‘єктами цивільних прав з моменту визнання їх такими і цивільного оформлення (реєстрації в Держпатенті).
До особистих немайнових прав належать здоров‘я, особиста недоторканість, честь і гідність громадянина, авторські права, не пов‘язані з майновими правами, ділова репутація.
Поняття, види, форми правочинів. Визнання правочину недійсним.
Сделками являются действия лица, направленные на установление, изменение или прекращение гражданских прав и обязанностей.
Виды сделок:
- в зависимости от числа сторон:
1) односторонние – необходимо и достаточно выражение воли одной стороны (завещание, отказ от права собственности на имущество, доверенность и т.п.).
2) двусторонние – необходимо выражение согласованной воли двух сторон. Называются договорами.
3) Многосторонние - необходимо выражение согласованной воли всех сторон сделки. Называются договорами.
- в зависимости от момента заключения:
1) консенсуальные - считаются заключенными с момента достижения соглашения сторонами (купля-продажа жилого дома).
2)реальные - считаются заключенной с момента передачи вещи (заем, дарение, банковский вклад, перевозка), для которых недостаточно только соглашения сторон, нужна фактическая передача вещи.
- в зависимости от правового основания (цели):
1) каузальные – сделки, из содержания которых видна цель сторон. Действительность ставится в зависимость от цели, которая должна быть законной и достижимой.
2)абстрактные – действительность сделки не зависит от ее цели (основания)
- в зависимости от наличия встречной обязанности другой стороны:
1) возмездные – стороны обязываются к предоставлению друг другу встречного удовлетворения (купля-продажа, страхование, имущественный найм, перевозка и т.п.)
2) безвозмездные – имущественному предоставлению одной стороны не отвечает обязанность другой предоставить встречную ценность (дарение, хранение и др.).
- в зависимости от наличия обстоятельства, с которым связано возникновение правоотношения:
1)обычные (без условий)
2)условные - обязательство, относительно которого неизвестно, наступит ли оно или нет (вероятность), и с которым стороны (сделки) связывают установление, изменение или прекращение своих прав и обязанностей.
3)срочные – сделки, заключаемые на определенный срок или на неопределенный срок (известно, что условие (обстоятельство) наступает через определенный срок).
- в зависимости от формы сделки:
1)формальные – сделка совершается в форме, установленной законом.
2) неформальные – сделки, совершение которых допускается в любой форме.
Форма сделки может быть:
~ Устная
~ Письменная
Формы сделки. Сделка может совершаться устно или в письменной форме. Стороны имеют право избирать форму сделки, если другое не установлено законом.
Устно могут совершаться сделки, которые полностью выполняются сторонами в момент их совершения, за исключением сделок, которые подлежат нотариальному удостоверению и (или) государственной регистрации, а также сделок, для которых несоблюдение письменной формы влечет за собой их недействительность.
В письменной форме должны совершаться: сделки между юридическими лицами; сделки между физическим и юридическим лицом, кроме сделок, которые выполняются в момнт совершения; сделки физических лиц между собою на сумму, которая превышает в двадцать и больше раз размер не облагаемого налогами минимума доходов граждан.
Сделка, совершенная в письменной форме, подлежит нотариальному удостоверению только в случаях, установленных законом или договоренностью сторон.
Сделки признаются недействительными, если они совершены:
с пороком формы;
с пороком содержания;
с пороком воли;
с пороком субъективного состава.
Представництво та довіреність. Види довіреності. Порядок складання довіреності. Припинення довіреності.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Види представництва:
Законне (наприклад, батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей);
Договірне –виникає на підставі договору (представництво інтересів підсудного на підставі договору з адвокатом);
Коммерційне є різновидом договірного. Коммерційним представником є особа, яка постійно і самостійно виступає предстваником підприємця при укладанніі договорів в сфері підприємнимцької діяльності. самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними.
Адміністративне представництво осоноване на адміністративному акті.
Довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видає одна особа іншій особі для представництва перед третіми особами.
Розрізняють три види довіреностей: генеральні (загальні), спеціальні та разові.
Генеральна довіреність видається на вчинення широкого кола угод та юридичних дій (наприклад, генеральною є довіреність, яка видається керівникові філії юридичної особи).
Спеціальна довіреність видається представникові на здійснення багатьох однорідних юридичних дій. До спеціальних можна віднести довіреність на представництво у суді, довіреність, яка видається експедиторові на отримання вантажів від залізниці.
Разова довіреність видається для вчинення однієї конкретної угоди або іншої юридичної дії (наприклад, довіреність на отримання зарплати, на підписання певного договору).
Довіреність має бути складена у письмовій формі. Довіреність на укладення угод, що потребують нотаріальної форми (наприклад, довіреність на купівлю-продаж будинку), а також довіренність видвна в порядку передовіри потребує нотаріального посвідчення. В довіренності вказується строк її дії. Якщо не вказана дата видачі довіренності, то вона є недійсно.
Чинність довіреності припиняється внаслідок: 1) закінчення її строку; 2) скасування довіреності особою, яка її видала; 3) відмови особи, якій видано довіреність; 4) припинення юридичної особи, від імені якої видано довіреність; 5) припинення юридичної особи, на ім'я якої видано довіреність; 6) смерті громадянина, який видав довіреність, визнання громадянина недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім; 7) смерті громадянина, якому видано довіреність, визнання громадянина недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім..