
- •30 «Система показників, їх класифікація»
- •38 «Зміст раціональної організації аналітичної роботи»
- •40 «Зміст і складові частини аналітичної записки»
- •41 «Система економічної інформації»
- •42 «Роль економічного аналізу в управлінні виробництвом і підвищення його ефективності»
- •45 «Зв'язок економічного аналізу з економікою і організацією»
- •46 « Зв'язок економічного аналізу з технологічними науками»
- •47 «Зв'язок економ. Аналізу зі статистикою та соціологією»
- •48 «Зв'язок економ. Аналізу з економ. Теорією»
- •49 «Зв'язок економічного аналізу з плануванням і управлінням»
- •50 «Зв'язок економ. Аналізу з бух.Обл., фінансуванням та кредитуванням.»
- •51 «Внесок Туган-Барановського у розвиток світової економічної думки»
- •52 «Є.Є. Слуцький та його роль у розвитку економ. Аналізу»
- •53 «К. Воблий та його роль у розвитку економ. Аналізу»
- •54 «Роль і. Франка у розвитку економ. Думки в Україні»
48 «Зв'язок економ. Аналізу з економ. Теорією»
Економічна теорія – це основа усіх наук, у тому числі й економічного аналізу, бо вона, спираючись на статистику, аналіз та інші науки, формулює закони розвитку суспільства. Розкриваючи їх, економічна теорія допомагає правильно зрозуміти процеси і явища, що відбуваються у сферах суспільного виробництва, на окремих підприємствах. Усі господарські процеси підкоряються економічним законам, типовим, стійким причинно-наслідковим зв'язкам і залежностям, які вивчає економічна теорія. Серед основних із них можна назвати, наприклад, закони попиту і пропозиції, товарного виробництва, ринкової рівноваги та закон вартості.
Економічна теорія створила теоретичне підґрунтя економічного аналізу. Великою заслугою цієї науки є введення у практику сукупності економічних понять і показників: концентрація, інвестиції, капітал, ціна, вартість, витрати виробництва, собівартість, прибуток, продуктивність праці, оплата праці та ін.
Економічний аналіз ґрунтуючись на економічній теорії досліджує дію економічних законів, які виражають напрям розвиту певної господарської одиниці та проявляються в закономірностях і тенденціях її діяльності.
49 «Зв'язок економічного аналізу з плануванням і управлінням»
Економічний аналіз, завершуючи економічну роботу підприємства, забезпечує підпорядкованість окремих її складових частин виконанню прогнозів, договорів, планів. Планові показники визначають той рівень, якого повинні досягнути підприємство або галузь згідно з прогнозом соціально-економічного розвитку на перспективу.
Планування є економічною наукою зі своїм специфічним предметом і методом. Складання науково обґрунтованих планів чи розроблення прогнозів на всіх рівнях неможливі без економічного аналізу. Вплив і дія аналізу виявляються не тільки в удосконаленні методів розробки планів, а й в організації їх виконання.
В удосконаленні планування роль економічного аналізу є двоякою. По-перше, лише за даними аналітичних розрахунків можна встановити тенденції зміни тих показників, за якими розробляється прогноз. По-друге, за допомогою аналізу простежуються темпи змін у середньому за рік.
На стадії виконання плану економічний аналіз забезпечує виявлення рівня цього виконання в кожний конкретний момент, виявлення недоліків і причин їх виникнення. Особливо важливо з’ясувати причини, що гальмують досягнення передбачених показників. Для остаточного формування плану доцільно проаналізувати різні його варіанти і вибрати найвдаліший.
Однією з пріоритетних наук в умовах ринкової економіки виступає маркетинг, сутність якого полягає у виявленні та максимальному забезпеченні умов для задоволення споживчого попиту на товари і послуги. Він органічно пов'язаний з економічним аналізом, оскільки широко використовує його методи, способи, і, у свою чергу, забезпечує аналіз необхідною інформацією для проведення досліджень кон'юнктури ринку товарів, послуг тощо. Новим перспективним напрямом аналізу, який все ширше використовується в маркетингу, вважається мотиваційний аналіз. Мета його полягає у вивченні мотиваційного механізму, тобто у встановленні причин, умов (насамперед соціально-психологічних), інформації, які впливають на формування поведінки споживача на ринку при виборі того чи іншого товару, послуги.