7. Органічний світ Світового океану

В океані проживає біля 150 тис. видів тварин і понад 15 тис. видів рослин. Особливо багато одноклітинних організмів, зокрема одноклітинних водоростей. Ще нещодавно багатство органічного світу в океані в значній мірі переоцінювалось. По сучасним даним на долю океану припадає не більше 0,5 % всій біомаси нашої планети. За умовами існування всі морські організми поділяються на планктон, нектон і бентос.

Планктон включає в себе численні види одноклітинних водоростей, із тварин – різних рачків і молюсків.

Нектон об`єднує всіх морських тварин, які активно переміщуються в воді або по її поверхні. Це риби, морські ссавці (китоподібні, ластоногі), деякі представники молюсків (восьминоги, кальмари, каракатиці та ін.), рептилій (коралових змій, черепах та ін.).

До бентосу відносяться різні тварини і рослини, що живуть або на поверхні морського дна, або в донному грунти. Це різні водорості, молюски, ракоподібні, черви та ін. До бентосу відносяться також “обростателі” – молюски, губки, водорості, що оселяються на поверхні штучних підводних споруд.

Органічний світ в океані поширений нерівномірно. В океані виділяють дві області життя – пелагіаль (поверхневі води і водна товща) і бенталь (дно океану). В пелагіалі найбільше населена верхня 50-метрова товща води, проте і тут життя поширене неоднаково. Ближче до берегу вона значно багатша, ніж у відкритому океані. В бентосі також більша частина життя сконцентрована на малих прибережних глибинах.

Підвищеною насиченістю органічного світу характеризуються пригирлові райони океанів, а також зони дивергенції – підйому глибинних вод на поверхню. Області конвергенції – ділянки стійкого опускання вод – бідні життям. Мала кількість первинної продукції характерна для тропічних вод відкритого океану. Напроти, високою насиченістю життям характеризуються субполярні води в обох півкулях.

8. Фізико-географічне районування Світового океану

Фізико-географічне районування території земної кулі, а саме поділ на окремі природні або географічні пояси спочатку проводили лише на суходолі. Але по мірі збільшення знань про природні умови океанів було встановлено, що в океані, як і на суходолі, можна виділити систему поясів, які відрізняються між собою. Всі географічні пояси в океані мають своє власне обличчя і також неповторні, як і на суходолі. Вони не мають чітких зовнішніх відмінностей, але відрізняються температурою, солоністю і кольором вод, льодовими умовами, швидкістю течій і висотою хвиль, органічним світом.

В Світовому океані виділяють 13 географічних поясів, що розміщені симетрично по відношенню до екватору. Зміна географічних поясів на північ і на південь від екватору обумовлена різною кількістю сонячного тепла, що отримує океан, і характером циркуляції атмосфери. Встановлено, що середня річна температура вод Світового океану змінюється від +28⁰С в районі екватору до 0⁰С у полярних областях. З кількістю сонячного тепла зв’язана і солоність вод. Так, області максимальної солоності розміщуються в тропічних широтах, що обумовлено інтенсивністю випаровування. А між ними розміщується область опріснених екваторіальних вод, де під дією тропічних злив вміст солей знижується до 32 ‰. Інші зони зниженої солоності розміщуються в полярних областях внаслідок танення айсбергів.

Як і на суходолі, в океані простежується чергування поясів з підвищеною і зниженою біомасою, що обумовлено характером циркуляції атмосфери. Циклонічний режим в помірних і субполярних поясах океану в обох півкулях забезпечує інтенсивне перемішування вод в поверхневому шарі, що, в свою чергу, сприяє інтенсивному розвитку фіто- і зоопланктону – найважливішому споживному елементу. Саме тому в цих поясах знаходяться традиційні області вилову риби. Бідні на життя субтропічні і тропічні пустельні пояси суходолу в рівній мірі простежуються і в океані. Причина виникнення субтропічних і тропічних пустель суходолу і океанів одна і та же – антициклональний характер циркуляції атмосфери, який обумовлює опускання насичених планктоном вод в нижні шари і збіднення поверхневих шарів елементами харчування.

Географічні зони в океані не виділяються, оскільки для океану фактор зволоження не має того великого значення, як для суходолу. Океанічні пояси повністю і в рівній мірі забезпечені вологою. Тому поверхня океану, на відміну від поверхні суходолу, дуже однорідна.

6 лютого 2005 р. Лекція з навчального курсу “Фізична географія материків і океанів” доцента Міхелі С.В.