
- •1.Узагальнена структурна схема восп, призначення елементів цієї схеми. Параметри восп.
- •2. Класифікація восп. Покоління восп та структурні схеми восп різних поколінь.
- •3. Пасивні елементи восп, їх призначення. Параметри пасивних елементів восп.
- •5. З’єднання волоконних світоловодів, вимоги до з’єднувачів. Втрати у з’єднувачах, заходи зменшення цих втрат.
- •6. Оптичні розгалужувачі, їх призначення, параметри, конструкції.
- •7. Селективні розподільники оптичної потужності, їх призначення, параметри, конструкції.
- •8. Оптичні ізолятори, циркулятори, атенюатори, перемикачі, компенсатори дисперсії. Їх призначення, параметри, приклади конструкцій.
- •9. Джерела оптичного випромінювання, їх призначення, вимоги до них, параметри та характеристики.
- •10,11. Джерела когерентного,некогерентного випромінювання, їх особливості, принцип дії, параметри та характеристики.
- •12. Одночастотні випромінювачі, їх особливості, принцип дії, параметри. Призначення цих випромінювачів.
- •13. Детектори оптичного випромінювання. Їх призначення, принцип дії, параметри та характеристики.
- •14. Модуляція оптичного випромінювання, методи модуляції, вимоги до модуляторів.
- •15. Оптичні передавальні пристрої, їх призначення, структурні схеми цих пристроїв.
- •16. Стабілізація оптичної потужності в оптичних передавальних пристроях. Температурна стабілізація оптичної потужності.
- •17. Світловодні коди, їх особливості та вимоги до них.
- •18. Побудова основних світловодних кодів та їх порівняння.
- •19. Цифрові оптичні передавальні пристрої, вибір робочої точки. Чинникі, які спотворюють форму оптичних імпульсів в цифрових оптичних передавальних пристроях.
- •20. Оптичні приймальні пристрої, їх призначення. Методи прийому оптичного випромінювання.
- •21. Шуми та чутливість оптичних приймальних пристроїв. Еквівалентна шумова схема вхідних каскадів оптичних приймальних пристроїв та її аналіз.
- •22. Джерела шумів та випадкових спотворень імпульсів, що призводять до появи помилки при прийманні оптичних сигналів.
- •23. Модель волоконно-оптичного каналу, розрахунок довжини регенераційної дільниці.
- •24. Система передачі ікм-120-4/5, її особливості. Параметри та призначення.
- •25. Структурна схема комплекту оптичного лінійного тракту клт-25, пояснити роботу цієї схеми.
- •26. Система передачі отг-35, її особливості, призначення, параметри, структурна схема.
- •27. Оптичні підсилювачі на домішковому волокні edfa, їх особливості, схеми накачування.
- •29. Методи підвищення пропускної здатності волоконно-оптичних ліній та їх особливості.
- •30. Оптичне мультиплексування, його різновиди, застосування.
- •31. Щільне та зверхщільне оптичне мультиплексування. Канальні частотні плани, порівняння та застосування цих видів мультиплексування.
- •32. Грубе та гібридне оптичне мультиплексування, їх канальні плани, застосування цих різновидів мультиплексування.
- •33. Повністю оптичні мережі, їх особливості, етапи розвитку, елементна база повністю оптичних мереж.
- •34. Структурні схеми різних етапів розвитку повністю оптичних мереж.
- •35. Модель взаємодії технологій в повністю оптичній мережі. Трирівнева модель повністю оптичної мережі.
- •36. Нелінійні ефекти у повністю оптичних мережах.
- •37. Пасивні оптичні мережі, їх застосування, стандарти, топології цих мереж.
- •38. Архітектура та принцип дії пасивних оптичних мереж.
- •41. Структурна схема та принцип дії оптичного рефлектометра.
- •42. Призначення оптичного рефлектометра. Визначення місця розташування та характеру неоднорідностей оптичного кабелю, вимірювання загасання оптичного кабелю.
- •43. Оптичні тестери, їх призначення, комплектація, параметри.
- •44.Ідентифікація пошкоджень волоконно-оптичних ліній та методи їх усунення.
18. Побудова основних світловодних кодів та їх порівняння.
Найбільш простим є код, в якому одиниця передається імпульсом, а нуль паузою–код NRZ. Це код без повернення до нуля на тактовому інтервалі. Недоліками коду є наявність постійної складової, яка залежить від кількості нулів та одиниць в імпульсній послідовності, що передається, неможливість виявлення помилки, високий вміст низькочастотних компонентів.
Код RZ – код з поверненням до нуля на тактовому інтервалі. Одиниця передається комбінацією 10, а 0 – комбінацією 00. Повернення до нуля при передачі кожної одиниці покращує синхронізацію при наявності великої кількості одиниць, але при наявності довгих послідовностей нулів можливий зрив синхронізації.
Рис.3.44Світловодні коди
Досить простим кодом є двопозиційний код типу L (манчестерський код). В цьому коді символ 0 представляється послідовністю 01, а символ 1–послідовністю 10. В разі використання такого коду гарантується відсутність послідовних підряд більш, ніж двох однакових символів. Це призводить до наявності високого рівня сигналу синхронізації в спектрі повідомлення, що передається. Недоліком цього коду є збільшення тактової частоти у два рази, отже, й смуги пропускання.Недоліком коду є обмеження можливості виявлення помилки. Наприклад, послідовність одиниць може бути прийнята за послідовність нулів через "проковзування" сигналу синхронізації на 1 біт (1/2 початкового тактового інтервалу). Цього недоліку не мають коди з інверсією груп символів, але ці коди більш складні.
В коді АМІ вхідні символи 0 кодуються як 01, а вхідні символи 1 кодуються парами 00 та 11, що чергуються. В цьому разі підвищується зміст інформації про синхросигнал, збільшується ймовірність виявлення помилок, тому що приймач може слідкувати за порушеннями у групі 01, а група 10 є забороненою. Приймач також слідкує за порушеннями правил чергування 00-11. Недоліком коду АМІ є подвоєння кількості біт у вихідному сигналі, тобто він має велику надлишковість.
В кодах DMI та СМІ 1 передається за інтервал часу Т групами 00 та 11, що чергуються, а 0 – групами 01 та 10, вибір яких визначається значенням рівня попереднього посилання. В коді DMI передача 0 починається з рівня, протилежного рівню попереднього посилання, а в коді СМІ – з того ж рівня. Код DMI забезпечує зниження низькочастотних компонентів спектра сигналу, що передається, а при коді СМІ звужується увесь спектр повідомлення, що передається.
Вибір того чи іншого коду визначається швидкістю системи передачі, вимогами до завадостійкості. В локальних мережах поширеним є код «Манчестер», в високошвидкісних системах транспортної мережі найчастіше використовується код СМІ, завдяки його великій завадостійкості.
19. Цифрові оптичні передавальні пристрої, вибір робочої точки. Чинникі, які спотворюють форму оптичних імпульсів в цифрових оптичних передавальних пристроях.
Рис.3.43- Епюри, що характеризують роботу реальних цифрових ОПерП
На рис. 3.43наведені такі послідовності імпульсів:1--форма напруги бінарної послідовності, що подається на вхід ОПерП; 2--ідеальна форма послідовності оптичних імпульсів на виході ОПерП; -- варіації амплітуди та тривалості електричних імпульсів; 4 - збільшення фронту та зрізу оптичних імпульсів внаслідок недостатньої швидкодії джерела випромінювання; 5 - поява викиду та “дзвін” на вершині оптичного імпульсу при використанні лазерного діоду; 6 - підвищений рівень фонового випромінювання при передачі символу “0”; 7 - накладання на імпульсну послідовність шумів.
В реальних ОПерП передбачаються схеми захисту від кидків струму при включенні-виключенні живлення, та від нестаціонарних струмів, які виникають внаслідок припинення потоку даних.