
- •1.Узагальнена структурна схема восп, призначення елементів цієї схеми. Параметри восп.
- •2. Класифікація восп. Покоління восп та структурні схеми восп різних поколінь.
- •3. Пасивні елементи восп, їх призначення. Параметри пасивних елементів восп.
- •5. З’єднання волоконних світоловодів, вимоги до з’єднувачів. Втрати у з’єднувачах, заходи зменшення цих втрат.
- •6. Оптичні розгалужувачі, їх призначення, параметри, конструкції.
- •7. Селективні розподільники оптичної потужності, їх призначення, параметри, конструкції.
- •8. Оптичні ізолятори, циркулятори, атенюатори, перемикачі, компенсатори дисперсії. Їх призначення, параметри, приклади конструкцій.
- •9. Джерела оптичного випромінювання, їх призначення, вимоги до них, параметри та характеристики.
- •10,11. Джерела когерентного,некогерентного випромінювання, їх особливості, принцип дії, параметри та характеристики.
- •12. Одночастотні випромінювачі, їх особливості, принцип дії, параметри. Призначення цих випромінювачів.
- •13. Детектори оптичного випромінювання. Їх призначення, принцип дії, параметри та характеристики.
- •14. Модуляція оптичного випромінювання, методи модуляції, вимоги до модуляторів.
- •15. Оптичні передавальні пристрої, їх призначення, структурні схеми цих пристроїв.
- •16. Стабілізація оптичної потужності в оптичних передавальних пристроях. Температурна стабілізація оптичної потужності.
- •17. Світловодні коди, їх особливості та вимоги до них.
- •18. Побудова основних світловодних кодів та їх порівняння.
- •19. Цифрові оптичні передавальні пристрої, вибір робочої точки. Чинникі, які спотворюють форму оптичних імпульсів в цифрових оптичних передавальних пристроях.
- •20. Оптичні приймальні пристрої, їх призначення. Методи прийому оптичного випромінювання.
- •21. Шуми та чутливість оптичних приймальних пристроїв. Еквівалентна шумова схема вхідних каскадів оптичних приймальних пристроїв та її аналіз.
- •22. Джерела шумів та випадкових спотворень імпульсів, що призводять до появи помилки при прийманні оптичних сигналів.
- •23. Модель волоконно-оптичного каналу, розрахунок довжини регенераційної дільниці.
- •24. Система передачі ікм-120-4/5, її особливості. Параметри та призначення.
- •25. Структурна схема комплекту оптичного лінійного тракту клт-25, пояснити роботу цієї схеми.
- •26. Система передачі отг-35, її особливості, призначення, параметри, структурна схема.
- •27. Оптичні підсилювачі на домішковому волокні edfa, їх особливості, схеми накачування.
- •29. Методи підвищення пропускної здатності волоконно-оптичних ліній та їх особливості.
- •30. Оптичне мультиплексування, його різновиди, застосування.
- •31. Щільне та зверхщільне оптичне мультиплексування. Канальні частотні плани, порівняння та застосування цих видів мультиплексування.
- •32. Грубе та гібридне оптичне мультиплексування, їх канальні плани, застосування цих різновидів мультиплексування.
- •33. Повністю оптичні мережі, їх особливості, етапи розвитку, елементна база повністю оптичних мереж.
- •34. Структурні схеми різних етапів розвитку повністю оптичних мереж.
- •35. Модель взаємодії технологій в повністю оптичній мережі. Трирівнева модель повністю оптичної мережі.
- •36. Нелінійні ефекти у повністю оптичних мережах.
- •37. Пасивні оптичні мережі, їх застосування, стандарти, топології цих мереж.
- •38. Архітектура та принцип дії пасивних оптичних мереж.
- •41. Структурна схема та принцип дії оптичного рефлектометра.
- •42. Призначення оптичного рефлектометра. Визначення місця розташування та характеру неоднорідностей оптичного кабелю, вимірювання загасання оптичного кабелю.
- •43. Оптичні тестери, їх призначення, комплектація, параметри.
- •44.Ідентифікація пошкоджень волоконно-оптичних ліній та методи їх усунення.
12. Одночастотні випромінювачі, їх особливості, принцип дії, параметри. Призначення цих випромінювачів.
Для цих систем розроблені
одночастотні лазери: лазери з розподіленим
зворотнім зв’язком (РЗЗ, або DFB-лазери),
з розподіленим брегівським відбиттям
(РБВ або DBR-лазери) та лазери з зовнішнім
резонатором(LC-лазери),
схеми яких наведені на рис. 3.29. Ширина
спектру випромінювання цих лазерів не
перевищує 0,2 нм, що дозволяє збільшити
швидкість передачі та довжину лінії. В
цих лазерах відсутній ефект перерозподілу
потужності між модами та динамічне
розширення ширини спектру випромінювання.
Резонатори DBR та DFB-лазерів являють собою
модифікацію резонатора Фабрі-Перо, у
якій додана періодична просторова
модуляційна структура. В DFB лазерах
періодична структура сполучена з
активною областю (рис. 3.29а), а в DBR лазерах
періодична структура винесена за межі
активної області (рис.3.29б). Періодична
структура впливає на умови поширення
й характеристики випромінювання. Так,
перевагами DFB і DBR лазерів у порівнянні
з FР лазером є: зменшення залежності
довжини хвилі лазера від струму
накачування й температури, висока
стабільність одномодовости та практично
100-процентна глибина модуляції.
Температурний коефіцієнт
/
для FР лазера має порядок 0, 5-1 нм/°С, у
той час як для DFB лазера він складає
07-0,09 нм/°С. Основним недоліком DFB і DBR
лазерів є складна технологія виготовлення
та, як наслідок, більш висока ціна.
13. Детектори оптичного випромінювання. Їх призначення, принцип дії, параметри та характеристики.
Детектори оптичного випромінювання (або фотоприймачі) вирішують протилежне у порівнянні з випромінювачами завдання–вони перетворюють оптичні сигнали в ідентичні їм електричні. Фотоелектричне перетворення дозволяє здійснювати подальшу обробку інформації будь-якими засобами на основі електронних схем. Фотодетектор має оптичний вхід (управляюче коло) та електричний вихід (сигнальне коло). Параметри фотодетекторів повинні бути узгоджені з параметрами випромінювача та оптичного кабелю, а також з параметрами електричних кіл оптичного приймального пристрою.
До фотодетекторів ставляться такі вимоги:
-максимальна спектральна чутливість фотодетектора повинна співпадати з одним з вікон прозорості ВС;
-висока швидкодія;
-низький рівень власних шумів;
-забезпечення максимальної потужності електричного сигналу на навантаженні фотодетектора
-висока надійність.
Детектор світла є не що інше, як лічильник фотонів, що перетворює енергію падаючого світла в електричну енергію.
У ВОСП застосовуються напівпровідникові фотодетектори, основою яких є фотодіодна структура. Принцип дії напівпровідникового фотодетектора полягає в тому, що при падінні світла на p-n перехід в останньому генерується фотострум (рис.3.31). Напівпровідникова структура на основі p-n переходу зветься фотодіодною а сам прилад – фотодіодом (ФД). Основними типи фотодіодів:--РIN-діоди та лавинні фотодіоди (ЛФД).
Перетворення оптичного сигналу в електричний характеризується струмовою чутливістю ( чутливістю відгуку) ФД
(4.22)
де η–квантова ефективність матеріалу ФД–це відношення кількості фотонів що надійшли до світлочутливої площини ФД до кількості згенерованих електронів, q–заряд електрона, h – постійна Планка, ν – частота оптичної носійної. Чутливість відгуку визначається в А/Вт, іноді називається просто чутливістю.
Струмова чутливість ФД залежить від його матеріалу, довжини хвилі та визначає у подальшому якість приймання оптичних сигналів, фактично вона визначає ефективність перетворення оптичної потужності на струм.