25.Соціально-психологічні особливості готовності випускників вищої школи до практичної професійної діяльності.

Психологічна готовність — це виявлення суті властивостей і стану особистості. Готовність — це не тільки властивість чи ознака окремої особистості, це концентрований показник діяльності суті особи, міра її професійної здібності.

Психологічна готовність включає в себе з однієї сторони запас професійних знань, умінь і навичок; з іншої — риси особистості: переконання, педагогічні здібності, інтереси, професійна пам'ять, мислення, увага, педагогічна спрямованість думки, працездатність, емоційність, моральний потенціал особистості, що забезпечать успішне виконання професійних функцій.

Ядро готовності становлять психічні процеси і властивості. Вони є фундаментом якостей особистості. Суть психологічної готовності: моральні та психологічні якості і можливості особистості; відношення свідомості і поведінки, суб'єктивності і об'єктивності свідомості. Зміст психологічної готовності складають інтегральні характеристики особистості, що включають в себе інтелектуальні, емоційні і вольові властивості, професійно-моральні переконання, потреби, звички, знання, вміння і навички, педагогічні здібності.

Готовність випускника вузу до професійної діяльності складається з таких блоків, як: 1.професійна орієнтація (готовність до професійного навчання), 2.безпосередній процес опанування знаннями і вміннями у руслі відповідної професії (професійна готовність), 3.наявність адекватних змісту діяльності якостей особистості (особистісна готовність), 4.адаптація після завершення навчання до професії (професійна адаптація). Професійна адаптація безпосередньо залежить від якості і ефективності психологічної готовності. У зв'язку з цим особливу увагу викликають шляхи формування готовності студентів і критерії її оцінювання. Як довготривалий процес психологічна готовність формується за допомогою низки заходів: моделювання відповідної діяльності, складання професіограм, узагальнених експертних характеристик, дискусій, ігрових методів, лекційних і практичних занять тощо, а також формування готовності до роботи в складних умовах діяльності.

Готовність до діяльності складається з трьох блоків:

1. Сенсорна організація індивіда (показники, що відповідають біофізіологічним характеристикам суб'єкта діяльності).

2. Показники, що відповідають різноманітним умовам виконання трудової діяльності.

3. Набір психічних властивостей, станів і процесів (психологічний рівень).

Блок 2

1. Предмет і завдання педагогіки в\ш, категоріальний апарат, місце в системі педагогічних наук.

Педагогіка - наука про педагогічні закономірності, сутність, принципи, методи і форми навчання, виховання, розвитку і професійної підготовки конкретної людини, колективу в інтересах успішної діяльності.

Педагогіка вищої школи — галузь педагогічної науки, яка вивчає педагогічні закономірності й засоби організації та здійснення освітнього процесу (самоосвіти), навчання, виховання (самовиховання), розвитку (саморозвитку) і професійної підготовки студентів (слухачів) до певного виду діяльності й суспільного життя.

Тому предмет педагогіки вищої школи охоплює:■ ВНЗ як педагогічну систему;

■ функціонування та ефективність педагогічного процесу у ВНЗ;■ педагогічну діяльність науково-педагогічних працівників, ■ педагогічні закономірності формування й розвитку особистості студента;■ процес в/о і самоосвіти;■ навчання у ВНЗ;■ виховання і самовиховання студентів;■ моральну і психологічну підготовку;■ форми, методи і педагогічні технології у ВНЗ;■ педагогічні аспекти неперервної самостійної роботи студентів під час навчання у ВНЗ та після його закінчення;■ особистість, колектив науково-педагогічних працівників кафедр, факультетів, ВНЗ;■ студентські колективи (соціальні групи).

Основні завдання педагогіки вищої школи:■ обгрунтування методологічних і теоретичних засад педагогічного процесу у в/ш на сучасному етапі розвитку науки і людства;■ вивчення сутності, особливостей і закономірностей педагогічного процесу та його складових■ розроблення й конкретизація принципів навчання та виховання студентів (слухачів), їхньої професійної, морально-психічної і психологічної підготовки відповідно до змін, які відбуваються в житті суспільства■ виявлення та обґрунтування умов успішної реалізації вимог принципів навчання й виховання для діяльності в різних сферах;■ прогнозування розвитку педагогічного процесу залежно від перспектив науки і потреб суспільства;■ розроблення нових підходів, принципів, форм і методів професійної, морально-психічної й психологічної підготовки студентів та різних соціальних груп до діяльності в умовах конкуренції■ формування у студентів мотивації до діяльності, конкуренції, активного суспільного й громадського життя;■ перебудова навчально-виховного процесу у в/ш відповідно до вимог Болонського процесу.

Система педагогічних наук є сукупністю різних галузей педагогічних знань, між якими в процесі їх історичного розвитку склалися зв'язки і відношення. Систему педагогічних наук складають: 1. Загальна педагогіка вивчає головні теоретичні і практичні питання освіти, основні закономірності виховання і навчання. 2. Історія педагогіки висвітлює питання теорії і практики навчання і виховання в різні історичні епохи. 3.Порівняльна педагогіка досліджує особливості систем освіти в різних країнах, порівнює їх, знаходить подібності і відмінності між ними. 4. Спеціальна педагогіка вивчає питання виховання і навчання людей з фізичними або психічними вадами. 5. Соціальна педагогіка вивчає закономірності становлення і розвитку особистості в процесі здобуття освіти і виховання в різних соціальних інститутах. 6. Вікова педагогіка досліджує особливості виховання і навчання людини на різних вікових етапах. Залежно від вікової характеристики розрізняють дошкільну педагогіку, шкільну, середніх спеціальних навчальних закладів, вищої школи та педагогіку дорослих (андрагогіку). 7. Професійна, 8 Галузева педагогіка.

Основні категорії педагогіки вищої школи

Педагогічна теорія- система науково-педагогічних знань, яка описує і пояснює елементи реальної педагогічної діяльності у ВНЗ. На основі теорії будується методика на­вчально-виховної роботи у ВНЗ.

Педагогічна концепція - система критичних поглядів на реаль­ну вузівську дійсність і відповідного пошуку та пропозиції нових конструктивних ідей. Педагогічна концепція завжди повинна підкріплюватись дослідженнями та емпіричними даними.

Педагогічна ідея - це новий напрям думки, твердження або розгорнута модель, що відображає ті чи інші стосунки або зв'язки у вузівській дійсності

Педагогічна закономірність об'єктивно повторювана по­слідовність явищ. Це універсальна категорія усіх галузей педагог­іки.