
- •Використана література.....................................................................................................34 Вступ.
- •1. Складання плану розкрою сировини.
- •1.1. Розрахунок витрат лісоматеріалів і складання специфікації на пилопродукцію і пиловник.
- •Специфікація пиломатеріалів Порода – ялина
- •Специфікація пиловника. Порода – ялина
- •1.2. Вибір та обгрунтування схем розкрою колод і пиломатеріалів.
- •1.3. Складання і розрахунок поставів.
- •Коефіцієнти виходу пиломатеріалів по поставах
- •1.4. Оптимізація затрат пиловника.
- •Оптимізація затрат пиловочника (на еом)
- •Складання плану розкрою сировини.
- •План розкрою колод на пиломатеріали
- •1.5. Розрахунок і обгрунтування балансу розкрою пиловника.
- •2. Розробка технологічного процесу виробництва пилопродукції.
- •2.1. Розробка структурної схеми технологічного процесу.
- •2.2. Вибір та розрахунок технологічного і транспортного обладнання.
- •2.2.1. Вибір та розрахунок обладнання для підготовки сировини до розпилювання.
- •2.2.4. Вибір і розрахунок обладнання для обкорювання колод і розкрою дощок
- •2.3.Розрахунок рубальних машин
- •Вибір допоміжного і транспортного обладнання
- •2.4. Розроблення плану розміщення обладнання і робочих місць
- •2.5.Опис технологічного процесу.
- •2.6. Заходи з техніки безпеки та охорони навколишнього середовища
- •2.7. Техніко-економічні показники
2. Розробка технологічного процесу виробництва пилопродукції.
2.1. Розробка структурної схеми технологічного процесу.
Під структурною схемою технологічного процесу розуміють схему розміщення технологічного обладнання з показом транспортних шляхів (зв'язків) переміщення колод, пиломатеріалів, заготовок і відходів.
При розробленні структурної схеми технологічного процесу враховується характеристика сировини і пилопродукції, та основного обладнання .
Ділянка підготовки сировини до розпилювання - одна з основних в лісопиляльно-деревообробному виробництві. Вона забезпечує ритмічну роботу лісогасляльно-розкрійното цеху згідно плану розкрою колод. При розробленні структурної схеми необхідно передбачити створення всіх умов для повного збереження якості сировини на період знаходження на складі, її сортування,своєчасну подачу в розпилювання, а також визначення розмірів, і якості кожної колоди з метою її раціональної о розкрою.
При виборі способів зберігання сировини на складі і сортувальних пристроїв необхідно враховувані потужність цеху, способи доставки сировини і її характеристику. Так. для розвантаження транспорту і укладання пиловочника в штабеля використовують консольно-козлові, баштові, мостові крани, а також лісонавантажувачі з щелепними захоплювачами. Для сортування колод використовуються спеціальні сортувальні пристрої типу УПС-2-3, АСЛ, ЛТ-86, БС-60 або РБ-2-12 і ін. Вибір цих пристроїв, ведеться в залежності від потужності лісопильного цеху. Для обміру колод використовують лічильники різних типів (ТС-72), (REMA). Подача колод в лісопильний цех здійснюється ланцюговими поздовжніми конвеєрами БА-40, БА-60, БА-100.
Па лісопиляльних потоках на базі лісопильних рам можна розпилювати пиловочник майже всіх розмірів (d<=70см) і якості на необрізні та обрізні пиломатеріали.
На фрезерно-пилкових лініях (ЛФП. ЛАПБ-2М) розпилюються колоди від 14 до 30 см на обрізні пиломатеріали і технологічну тріску. Ці лінії високопродуктивні, але вихід пиломатеріалів отримують на 3...5 % нижчий, чим на лісопильних рамах.
На однопилкових стрічкопилкових верстатах доцільно розпилювати хвойні породи діаметром більше 30см, низькоякісну сировину і пиловочник твердолистяних порід деревини розвальним, брусовим, а також круговим чи сегментним способами. Спарені стрічкопилкові верстати доцільно застосовувати для розкрою колод діаметром 30...40 см з брусовкою або врозвал, як хвойних так і листяних порід.
Використання стрічкопилкових верстатів більш ефективне в потоках з комбінованим обладнанням на першому проході для випилювання брусів, сегментів або товстих горбилів.
Багатопильні круглопилкові верстати використовуються для розпилювання брусів в складі лісопиляльних потоків, де для випилювання брусів на першому проході використовуються стрічкопилкові, фрезерно-пилкові верстати, або лісопильні рами.
Для обрізування необрізних дощок в лісопиляльних потоках використовуються, як двопилкові (Ц2Д-7, Ц2Д-5А і ін), так і багатопилкові (ЦЗД-7, Ц4Д-4 і ін.), а також фрезерно-обрізні верстати (Ц2Д-Ф і ін.), які дозволяють одночасно з обрізуванням необрізних дощок переробляти рейки на технологічну тріску, та автоматизовані лінії типу ЛОД-1 і ін.
Для торцювання бічних (підгорбильних) дощок в сучасних лісопиляльних цехах використовують торцювальні установки прохідного типу (ЦТЗ-2М, ЛТ-1), як найбільш продуктивні, які вмонтовані в лінії сортування дощок (типу ЛТ-2). В останній час промисловість випускає прохідні торцювальні установки, вмонтовані в сортувальні лінії (типу ЛТС-І6, ЛССА, ЛСП-21 і ін.).
В лісопиляльно-деревообробних виробництвах, де виробляються заготовки, для поперечного розкрою пиломатеріалів (торцювання) використовуються торцювальні верстати ЦКБ-40. ЦКК-63 (для попереднього торцювання), а для точного розкрою по довжині врозмір - верстати типу ЦПА-40 або ЦМЕ.
Поздовжній розкрій пиломатеріалів здійснюється, як на однопилкових (ЦДК-4, ЦА-2А і ін.). так і на багатопилкових (ЦДК, ЦМР і ін.) верстатах.
Для розкрою пиломатеріалів на заготовки для спеціальних виробництв промисловість випускає спеціалізовані верстати і лінії. Так, для виробництва столярних виробів випускаються лінії ОК-201, ОК-207, ЛТД-1 і ін.; для виробництва чорнових меблевих заготовок - лінія МРП-1 з програмним управлінням і інші.
Великі кускові відходи (горбилі,рейки) цінних порід деревини доцільно переробляти на заготовки різного призначення на стрічкових ділильних верстатах. Ці верстати дають значмо меншу, в порівнянні з круглопилковими, втрати деревини в тирсу.
Дрібні кускові відходи доцільно переробляти на рубочних машинах (МРН.МРГ) на технологічну тріску для целюлозно-паперової промисловості, деревно-стружкових чи деревно-волокнистих плит, або для гідролізного виробництва, а також використовувати як паливо на теплову енергію.