15/ Класифікація страхування за спеціалізацією страховика. Загальні види страхування. Страхування життя. Перестрахування.

Залежно від прийнятих критеріїв страхування може бути класифіковане за різними ознаками. Окрім поділу страхування за об'єктами на особисте, майнове та страхування відповідальності застосовують також класифікацію страхування за спеціалізацією страховиків, формами, видами, організацією страхування, обсягом страхової відповідальності.

Страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованою особою до закінчення строку дії договору страхування або досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.

До загальних видів страхування належать всі інші види страхування, окрім страхування життя. їх називають також ризиковими видами на відміну від страхування життя, яке за своєю суттю є накопичувальним і має чітко виражений інвестиційний характер.Страхування може здійснюватися також у добровільній або в обов'язковій формах.

В Україні застосовується загальноєвропейська класифікація видів страхування, згідно з якою видами добровільного страхування можуть бути:

1) страхування життя;

2) страхування від нещасних випадків;

3) медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

4) страхування здоров'я на випадок хвороби;

5) страхування залізничного транспорту;

6) страхування наземного транспорту (крім залізничного);

7) страхування повітряного транспорту;

8) страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);

9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

10) страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

11) страхування майна (іншого, ніж транспортні засоби та вантажі);

12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

13) страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

14) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

15) страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж відповідальність власників транспортних засобів та перевізників);

16) страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

17) страхування інвестицій;

18) страхування фінансових ризиків;

19) страхування судових витрат;

20) страхування виданих гарантій (поручительств) та прийнятих гарантій;

21) страхування медичних витрат;

22) інші види добровільного страхування.

Перестрахування - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання усіх або частини своїх зобов'язань перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика).

16/ Поняття ризику. Основні характеристики ризику. Рівень ризику. Частота ризику та розмір шкоди.

Поняття ризику пов'язується з усвідомленням небезпеки, загрози,

ненадійності, невизначеності, непевності, випадковості, збитку. На думку дослідників, термін «ризик» походить від латинського слова «resecum» — скеля або небезпека зіткнення з нею. Протягом тривалого часу поняття ризику не лише асоціювалося з багатозначними негативними проявами

життєвих ситуацій, а й часто вживалося як їх синонім. Дати найточнішу кількісну оцінку невизначених величин можна, обчисливши

ймовірність їх появи. Ця ймовірність має ту характерну особливість, що вона одночасно як два необхідні компоненти загальної оцінки враховує такі взаємодоповняльні випадковості:

1) частоту настання події щодо місця та часу;

2) розмір збитку, тобто абсолютну величину від'ємного відхилення

фактичного результату від очікуваного.

Отже, показник ризику за своїм змістом — це не лише ймовірність появи непевної (випадкової) події, а й імовірність настання негативного

результату.Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок

страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування)

страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Частота страхових випадків - показник, що є елементом збитковості страхової суми. Частота страхових випадків визначається відношенням числа страхових випадків до кількості застрахованих об'єктів або договорів страхування в розрізі видів страхування. Відшкодування страхове - сума, що виплачується страховиком на компенсацію збитку, заподіяного страховим випадком на об'єктах страхування майна й відповідальності.

Страхові відшкодування та виплати, як правило, не повинні приносити

страхувальникові прибутку: з метою уникнути спроб використати

страхування у спекулятивних цілях страховики додержуються принципу,згідно з яким матеріальний і фінансовий стан страхувальника після відшкодування завданих збитків має бути таким самим, як і до страхового випадку. Відхилення, як правило, бувають у бік заниження рівня відшкодування. Страхові відшкодування з майнового та страхуванні відповідальності можуть здійснюватися в одній із чотирьох форм, а саме:1) перестрахуванням належних коштів на рахунок страхувальника (застрахованого) або вигодонабувача;2) оплатою витрат на ремонт пошкодженого страхового об’єкта;

3) відновленням об’єкта 4) заміною знищеного, пошкодженого або викраденого предмета на новий, відповідний йому. В Україні переважає найпростіша форма відшкодування – перерахування

коштів на рахунок страхувальника або видача йому чека на отримання

готівки. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з

договором страхування.