
- •Сутність задачі лінійного програмування (злп).Сформулюйте і складіть моделі задач "раціонального використання ресурсів" і "раціону" в загальному вигляді.
- •Означення стандартної форми злп і характеристика умов означення на можливість їх виконання.
- •Форми запису злп (розгорнута, скорочена, матрична, векторна) і основні означення (плану, оптимального плану, опорного плану, невиродженого опорного плану).
- •Поняття методу послідовного покращення плану або симплексного методу (см). Основні етапи. Побудова початкового опорного плану.
- •Оцінка оптимальності опорного плану в см (теореми оптимальності і не оптимальності опорного плану). Ознака необмеженості цільової функції.
- •Сутність процесу переходу від одного опорного плану до іншого опорного плану, його економічна інтерпретація в термінах задачі раціонального використання ресурсів. Зміст оцінок оптимального плану.
- •Характеристика симплексної таблиці. Чому в першій симплексній таблиці в стовпцях Aj залишуються компоненти відповідних векторів.
- •Метод штучного базису (м-метод). Теорема про зв'язок оптимальних планів початкової задачі с м-задачі.
- •Сутність двоїстості в лінійному програмуванні. Зв'язок між математичними моделями двоїстих задач. Задача раціонального використання ресурсів і двоїста задача для неї, їх економічна інтерпретація.
- •Симетричні і несиметричні пари двоїстих задач. Можливі види математичних моделей двоїстих пар задач.
- •Економічна постановка і математична модель закритої транспортної задачі (тз). Властивості планів тз.
- •Економічна постановка і математичні моделі відкритих тз. Зведення їх до закритої тз. Інтерпретація додаткових змінних.
- •Характеристика методу розв'язання тз і його порівняння із см. Методи складання початкового опорного плану. Умова, при якій план перевезень буде опорним.
- •Метод потенціалів. Ознака оптимальності опорного плану. Алгоритм знаходження системи потенціалів для виродженого і невиродженого опорних планів.
- •Оцінка оптимальності опорного плану. Побудова циклу перерозподілу поставок. Перехід до другого опорного плану. Ознака неєдності розв'язку тз.
- •Сутність балансового методу і його математичного вираження в макроекономіці. Загальна схема міжгалузевого балансу виробництва розподілу продукції (мгб). Моделі мгб.
- •Характеристика основних розділів мгб. Підсумки іі-го і ііі-го розділів. Вертикальний і горизонтальний розрізи.
- •Раздел II показывает структуру потребляемого конечного продукта(возмещение изношенности, капитальный ремонт основных фондов, фонд накопления, потребления)
- •Раздел III- стоимостную структуру созданного конечного продукта.
- •Характеристика основних параметрів мгб (коефіцієнти прямих, опосереднених та повних витрат матеріальних ресурсів). Методи їх обчислення та економічний зміст.
- •Сутність та значення економічного прогнозування. Часові ряди та їх показники динаміки. Структурні елементи динамічного ряду.
- •Означення виробничої функції та її властивості.
- •Функція Кобба-Дугласа. Обґрунтування значень параметрів а, , , при яких функція Кобба-Дугласа буде виробничою.
Сутність процесу переходу від одного опорного плану до іншого опорного плану, його економічна інтерпретація в термінах задачі раціонального використання ресурсів. Зміст оцінок оптимального плану.
Выполнив все
указанные преобразования для вектора
и
,
удовлетворящего , получим план
,
который может содержать m+1
положительных компонентов, и, следовательно,
в этом случае не будет опорным. Для того,
чтобы
был опорным, необходимо, но не достаточно,
обратить в ноль хотя бы одну из его
компонент. Выберем
из условия
Очевидно, что это можно сделать только
в том случае, когда
т.е.
среди коэффициентов разложения
по базису хотя бы один положительный.
Предположим, что
минимум в
достигается при i=k.
Это означает, что
и
.
При подстановке
в
k-я
компонента его обратится в ноль, т.е.
.
Таким образом,
получим план
,
содержащий не более m
положительных
компонент. Он будет опорным, если векторы
линейно независимы.
Итак, векторы
образуют новый базис, который получен
из прежнего введением
и выведением
.
Каждому базису соответствует опорный
план, т.е. задачу перебора опорных планов
можно решать, перебирая базисы.
Условие, позволяющее
ввести в базис вектор
,
состоит в том, чтобы хотя бы один из его
коэффициентов разложения по базису был
положительным:
В противном случае план
всегда будет содержать m+1
положительных компонент и не будет
опорным. Выбирая различные
,
можно построить различные планы.
По оценкам векторов
проверяется оптимальность плана. Если
все оценки
,
то, как следует из теоремы о достаточном
признаке оптимальности опорных
невырожденных планов, план
оптимальный. Если среди оценок есть
положительные, то, как следует из теоремы
о признаке неоптимальности невырожденных
опорных планов, план
неоптимальный. При этом необходимо
перейти к новому опорному плану, т.е. к
новому базису, причем в большинстве
случаев наиболее целесообразно вводить
в базис вектор с наибольшей положительной
оценкой.
Характеристика симплексної таблиці. Чому в першій симплексній таблиці в стовпцях Aj залишуються компоненти відповідних векторів.
Симплексным методом удобно решать ЗЛП с помощью так называемых симплексных таблиц.
В столбцах
записываются: Б – векторы, составляющие
ортонормированный базис; - коэффициенты
целевой функции при базисных переменных;
– коэффициенты целевой функции;
– коэффициенты разложения вектора
по векторам базиса.
Так как базис
ортонормированный, то в первой симплексной
таблице в столбце
записываются свободные члены, а в
- коэффициенты при переменных
в основной системе ограничений.
Строка
называется индексной. В ней записываются:
на пересечении со столбцом
-
значение
целевой функции плана
,
которое равно сумме произведений
элементов столбца на соответствующие
им элементы столбца
,
т.е.:
;
на пересечении со столбцами
- оценки векторов
,
которые равны сумме
произведений
элементов
столбца на
соответствующие им элементы столбца
без коэффициента целевой функции
,
т.е.: