
- •Сутність задачі лінійного програмування (злп).Сформулюйте і складіть моделі задач "раціонального використання ресурсів" і "раціону" в загальному вигляді.
- •Означення стандартної форми злп і характеристика умов означення на можливість їх виконання.
- •Форми запису злп (розгорнута, скорочена, матрична, векторна) і основні означення (плану, оптимального плану, опорного плану, невиродженого опорного плану).
- •Поняття методу послідовного покращення плану або симплексного методу (см). Основні етапи. Побудова початкового опорного плану.
- •Оцінка оптимальності опорного плану в см (теореми оптимальності і не оптимальності опорного плану). Ознака необмеженості цільової функції.
- •Сутність процесу переходу від одного опорного плану до іншого опорного плану, його економічна інтерпретація в термінах задачі раціонального використання ресурсів. Зміст оцінок оптимального плану.
- •Характеристика симплексної таблиці. Чому в першій симплексній таблиці в стовпцях Aj залишуються компоненти відповідних векторів.
- •Метод штучного базису (м-метод). Теорема про зв'язок оптимальних планів початкової задачі с м-задачі.
- •Сутність двоїстості в лінійному програмуванні. Зв'язок між математичними моделями двоїстих задач. Задача раціонального використання ресурсів і двоїста задача для неї, їх економічна інтерпретація.
- •Симетричні і несиметричні пари двоїстих задач. Можливі види математичних моделей двоїстих пар задач.
- •Економічна постановка і математична модель закритої транспортної задачі (тз). Властивості планів тз.
- •Економічна постановка і математичні моделі відкритих тз. Зведення їх до закритої тз. Інтерпретація додаткових змінних.
- •Характеристика методу розв'язання тз і його порівняння із см. Методи складання початкового опорного плану. Умова, при якій план перевезень буде опорним.
- •Метод потенціалів. Ознака оптимальності опорного плану. Алгоритм знаходження системи потенціалів для виродженого і невиродженого опорних планів.
- •Оцінка оптимальності опорного плану. Побудова циклу перерозподілу поставок. Перехід до другого опорного плану. Ознака неєдності розв'язку тз.
- •Сутність балансового методу і його математичного вираження в макроекономіці. Загальна схема міжгалузевого балансу виробництва розподілу продукції (мгб). Моделі мгб.
- •Характеристика основних розділів мгб. Підсумки іі-го і ііі-го розділів. Вертикальний і горизонтальний розрізи.
- •Раздел II показывает структуру потребляемого конечного продукта(возмещение изношенности, капитальный ремонт основных фондов, фонд накопления, потребления)
- •Раздел III- стоимостную структуру созданного конечного продукта.
- •Характеристика основних параметрів мгб (коефіцієнти прямих, опосереднених та повних витрат матеріальних ресурсів). Методи їх обчислення та економічний зміст.
- •Сутність та значення економічного прогнозування. Часові ряди та їх показники динаміки. Структурні елементи динамічного ряду.
- •Означення виробничої функції та її властивості.
- •Функція Кобба-Дугласа. Обґрунтування значень параметрів а, , , при яких функція Кобба-Дугласа буде виробничою.
Поняття методу послідовного покращення плану або симплексного методу (см). Основні етапи. Побудова початкового опорного плану.
Рассматривалось рациональное использование идеи о переборе угловых точек: если известны какая-нибудь угловая точка (опорный план) и значение целевой функции в ней, то все угловые точки, в которых целевая функция принимает худшие, т.е. большие значения (рассматриваем ЗЛП на минимум целевой функции), заведомо не нужны. Поэтому естественно найти способ перехода от одной угловой точки (опорного плана) к лучшей, от не – к еще лучшей и т.д. В этом и заключается суть симплексного метода (СМ). Таким образом, можно ввести следующее его понятие. СМ – это вычислительная схема, позволяющая при наличии начального опорного плана направленно перебирать опорные планы до тех пор, пока не будет найден оптимальный план или установлено, что ЗЛП не имеет решения.
Существует 4 этапа процедуры СМ: 1) построение начального опорного плана; 2) оценка оптимальности плана; 3) оценка разрешимости ЗЛП; 4) переход от одного опорного плана к лучшему.
Построение начального опорного плана. СМ применим для решения ЗЛП, заданных в каноническом виде. При этом будем рассматривать реализацию алгоритма СМ на ∂ВМ, когда среди соответствующих векторов имеются ортонормированный базис или он построен искусственным образом (М-метод). Итак, рассмотрим ЗЛП, у которой среди соответствующих векторов имеется ортонормированный базис.
Опишем построение
начального опорного плана. Пусть
ортонормированный базис образует первые
m
векторов. Тогда ЗЛП имеет вид:
Выпишем соответствующие
векторы:
;
;
…;
;
;
…;
.
Переменные,
соответствующие векторам, образующим
ортонормированный базис, называются
базисными. Переменные, соответствующие
векторам, не вошедшим в базис, наз.
свободными. Если векторы
образуют базис, то переменные
– базисные, а переменные
– свободные. По определению невырожденного
опорного плана, базисные переменные
должны быть положительными, а свободные
– нулевыми. Приравняем в основной
системе ограничений переменные
к нулю, тогда базисные переменные примут
значения
Таким образом, получен начальный опорный
план:
Оцінка оптимальності опорного плану в см (теореми оптимальності і не оптимальності опорного плану). Ознака необмеженості цільової функції.
Числа
называются оценками векторов
или оценками плана.
Нетрудно показать,
что оценки базисных векторов равны
нулю. Действительно, пусть
входит в базис, т.е.
Тогда
для него разложение
приобретает вид:
.
И соответственно:
Теорема (признак
неоптимальности невырожденных опорных
планов): если для некоторого опорного
невырожденного плана
существует вектор
с положительной оценкой
,
то
не является оптимальным планом, т.е.
можно построить план
,
e
– я компонента которого больше нуля и
для которого
Теорема (достаточный
признак оптимальности опорных
невырожденных планов): если для некоторого
опорного плана
оценки всех векторов неположительны
(
),
то
- оптимальный план.
Данная теорема справедлива и для вырожденных планов. Если же - невырожденный опорный план, то достаточный признак оптимальности является и необходимым.
Признак неограниченности целевой функции: если для некоторого опорного плана существует вектор , оценка которого положительна и все коэффициенты его разложения по базису неположительны, то целевая функция неограниченна снизу, ЗЛП решения не имеет.