25. Кам'яна архітектура Київської Русі. Софійський та Успенський собори, церква Параскеви п'ятниці.

Софія Київська. Ніхто достеменно не знає, коли й як було засновано Софійський собор, за літописними свідченнями, Софійський собор збудував або в 1012, або у 1017 році Ярослав Мудрий на честь перемоги над печенігами на тому місці, де відбулася битва. Тут князь Ярослав заснував першу на Русі бібліотеку, школу, тут велося літописання, переписування і перекладання книг, відбувались церемонії коронації князів, прийоми іноземних послів. Софійський собор був також князівською усипальницею, де поховані князь Ярослав, син Всеволод, князь Володимир Мономах та інші. Фасади Софії оздоблені декоративними нішами, орнаментом, мозаїкою, живописом. Крім фресок і мозаїк, собор прикрашали численні різьблені деталі з мармуру та шиферу. Навколо Софійського собору — центральної споруди Ярославового міста — стояли кам'яні храми, боярські палаци, житла городян, а подвір'я митрополії було огороджено муром. До наших днів з XI століття збереглися лише Софійський собор і руїни Золотих воріт — парадного в'їзду в древній Київ. Древні стіни Софії ще й досі зберігають чимало таємниць, тому тут ведеться пошуково-дослідницька діяльність. Так, досі не вивчені складні підвали Софії та не знайдена славетна бібліотека Ярослава Мудрого, яка, за легендою, знаходилася саме у Софійському соборі.Нещодавно Софію Київську було занесено у перелік світових багатств "ЮНЕСКО".

Успенський собор. Побудований був за наказом Володимир-Волинського, а пізніше Київського князя Мстислава Ізяславовича у 1156-1160 роках. Тут, у цьому соборі, був похований і сам князь. При взятті Володимира татаро-монголами у 1240 році, церква була "заповнена трупами", проте вочевидь сама сильно не постраждала. Це єдина церква, яка збереглася на Волині з домонгольського періоду. Храм служив усипальницею Волинських князів та єпископів.Собор вироблений типом шестистовпного хрестовокупольного одноверхого храму, що свідчить, що його будували київські будівничі. Стіни храму гармонійно розчленовані арками на півколонках; мав фрескові розписи був перебудований у 18 ст. В 1156 р. правнук Володимира Мономаха, Мстислав Ізяславич, збудував новий храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Освячення храму було після розпису в 1160 р., після освячення храм став кафедральним.

Церква Святої Параскеви П’ятниці. Це архітектурна пам’ятка давнього Львова, у якій поєднуються стилі українського, молдавського та західноєвропейської архітектури. Вона – одна з найстаріших у Львові і була збудована ще за княжих часів. Церква до сьогодні зберегла свій первісний вигляд храму-твердині. Збудована у нижній частині з ламаного каменю, розміщення церкви далеко поза мурами міста зумовило її оборонний характер. У стильових особливостях храму перегукуються готика і бароко. Церква була найбагатшою серед храмів львівського передмістя: при ній знаходилися шпиталь братства, цвинтар, школа і резиденція священика. Церква Параскеви має добре збережений інтер’єр. Найвизначніша пам’ятка давньоукраїнського мистецтва – іконостас, створений талановитими львівськими майстрами початку XVII століття.