2. Філософське тлумачення техніки.

Філ. техніки формується у 60-80-ті рр. XVIII ст. У 1677 р. Капп видав "Основні риси філ. техніки" - перехід від аналізу динаміки структурного знання де проблем методології і поєднанні комплексно-сист. і міждисципл. аналізу.

Техніка - система засобів і механізмів діяльності, що забезп. надійне отримання планованого результату. Техніка постає у людському бутті як:

штучні формоутворення, здатні зміцнювати прир. форми і продовжувати нові; вміння і прийоми ефективного здійснення будь-якої людської активності.

Історичними ознаками є раціоналізація людськ. діяльності і функціональність. Технокартизм (влада техніки) - світоглядна позиція, що виходить з ідеї необх. домінування техніки над ін. сферами соц. буття, а також техн. фахівців, з притаманними їм цінностями і психічними цінностями та якостями. Технократизм з'явл. в 60-70 рр. (Гелбрей).

34. Як співвідносяться поняття "теїзм" і "пантеїзм".

Теїзм - це визнання Бога як першооснови всього існуючого. Пантеїзм - це філософсько-релігійне вчення за яким Бог є безособовим началом, тотожний з природою або її субстанціями.

В пантеїзм і природа оголошується не просто творінням Бога, а й місцем перебування Бога, злиття його з природою, від чого сама природа обожнюється. Сам же Бог ніби "приземлюється", перестає бути надприродним як є у теїзмі. Пантеїзм виражав компроміс між Богом (творцем світу) і людиною. Пантеїзм змінив не тільки світогляди, а й змінив світові засади людини.

21. Основні риси філософії к. Маркса.

1. Раціоналізм як спосіб пояснення і осягнення дійсності.

2. Зосереджує увагу на тому, що є спільним для природної і соціальної дійсності, людського мислення, процесу пізнання, що об'єднує ці сфери, досліджує найзагальніші закономірності їхнього розвитку.

3. Крім найзагальніших закономірностей розвитку природи, суспільства і пізнання К. Маркс включає до предмета філософії також людину практику, відношення "людина-світ".

4. Поєднання діалектики і матеріалізму.

5. Думка: в основі суспільного розвитку лежить спосіб виробництва матеріальних благ.

6. Проблема відчуження. Причиною відчуження є експлуатація людини людиною, в основі якої лежить приватна власність на засоби виробництва.

7. Спрямованість на захист потреб та інтересів пролетаріату.

8. Практика трактуєтеся як матеріальна предметно-чуттєва, цілеспрямована діяльність людини, завдяки якій змінюється природний і суспільний світ.

9. Атеїзм.

31. Які поняття характеризують філософію Гегеля.

Основними творами Гегеля стали "Феноменологія духу”, “Наука логіки”, "Енциклопедія філософських наук”, "Філософія права". Він створив теорію діалектики - певне розуміння дійсності і філософський метод пізнання. Діалектика в розумінні Гегеля полягає у безперервному розвитку сущого джерелом якого є діалектична суперечність. В основі філософської системи Гегеля лежить поняття “Абсолютної ідеї”, або "Абсолютного духу". Людина з її мисленням, культурою, історією є стрижнем божественного откровення. На його думку, індивід не народжується з готовим знанням і розвиненим розумом. Людина повинна пройти прискореним темпом весь шлях, що пройшло людство в духовному розвитку. Гегель здійснює принципово новий підхід у гносеології. Гегелівська діалектична система включає в себе біля 40 категорій (буття, кількість і якість, міра, явище і сутність, форма і зміст, матерія, закон, випадковість і необхідність, можливість і дійсність, ціле і частинка, причина і наслідок, свобода і необхідність, протилежність, суперечність). Свобода виступає у Гегеля сенсом історії. Гегелівська філософія історії не залишила місця для історичної творчості особистості. Концепція Гегеля здійснила величезний вплив на філософську думку ХХ ст. і викликала численні напади з різних філософських позицій.