19.4. Сушіння лакофарбових покриттів

Нанесені на поверхню лакофарбові матеріали сушать при нормальній або підвищеній температурі. Режим сушіння (температура, тривалість) має великий вплив на якість покриттів, особливо на ті види (алкідні, епоксидні, поліуретанові та ін.), що утворюються в результаті видалення розчинників і складних хімічних процесів. З підвищенням температури ці процеси (поліконденсація, полімеризація, окислення) відбуваються значно швидше і повніше, що сприяє збільшенню адгезії, твердості, міцності, зменшенню водовбирання і поліпшенню інших властивостей покриттів. Деякі види покриттів, наприклад меламіно- і сечовиноактивні, тільки після сушіння при підвищеній температурі тверднуть і набувають потрібних властивостей. Це пояснюється тим, що при нормальній температурі хімічні процеси, які ведуть до утворення покриттів на основі названих шгівкотвірних речовин не відбуваються зовсім або відбуваються лише частково.

Види сушіння.

Природне сушіння застосовують в основному для швидковисихаючих покриттів. Його застосовують також і для деяких необоротних покриттів (алкідних, епоксидних, поліуретанових), особливо в тих випадках, коли покриття наносять на великі вироби, які не вміщуються в сушильні камери тощо, а також на вироби, в яких є мастила і неметалеві деталі (гумові, пластмасові) і які не можна сушити при підвищених температурах.

Процес сушіння значно прискорюється при безперервній циркуляції повітря, яке виносить з поверхні фарбованого виробу пару розчинника. При відсутності циркуляції повітря насичується парою розчинників і процес сушіння уповільнюється.

Залежно від способу передачі теплоти пофарбованій поверхні розрізняють такі способи штучного сушіння: гарячим повітрям (конвективне сушіння), інфрачервоним опроміненням (терморадіаційне сушіння), індукційними струмами високої і промислової частоти, ультрафіолетовим опроміненням та ін. У промисловості найширше використовують сушильні камери конвективного, терморадіаційного і термо-радіаційно-конвективного типів.

Залежно від способу завантажування сушильні камери поділяють на тупикові та конвеєрні. Тупикові сушильні камери застосовують на підприємствах одиночного або малосерійного виробництва. Завантажувані в тупикові камери вироби періодично укладають у багатоярусні візки-етажерки, багатовантажні висувні сітчасті полиці, підвісні чи напільні візки-платформи. У процесі сушіння вироби не пересувають. У конвеєрні сушильні камери вироби завантажують безперервно. У процесі сушіння вони перебувають у постійному чи періодичному русі.

Під час терморадіаційного сушіння інфрачервоне проміння від потужних ламп розжарювання проникає крізь шар покриття і нагріває металеву поверхню, забезпечуючи висихання фарби зсередини. У зв'язку з тим, що верхні шари висихають під дією природних процесів, покриття твердне рівномірно по всій глибині, міцніє і набуває щільності. Конвекційне сушіння позбавлене цієї переваги, і покриття в цьому разі пористе і не таке міцне. Індукційне сушіння грунтується на перетворенні електричної енергії в теплову за допомогою електромагнітних пристроїв - індукторів.

Під час проходження змінного струму по витках індуктора створюється потужне пульсуюче магнітне поле. Якщо в це поле вмістити залізний предмет, то за рахунок індукованих у ньому вихрових струмів він швидко нагріватиметься до високої або взагалі потрібної температури. Природно, що коли предмет буде пофарбований, то так само швидко нагріється покриття внаслідок передачі теплоти від нагрітого предмета до шару фарби, що створює, як і у випадку терморадіаційного сушіння, сприятливі умови для його висихання. Сушіння покриття відбувається дуже швидко.

Індукційні сушильні пристрої бувають високочастотні (0,5... 300 кГц) і промислової частоти (50 Гц) з напругою 220...380 В.

Після сушіння лакофарбові покриття шліфують шкуркою № 320... 360, обдувають стиснутим повітрям, промивають водою, протирають розчинником № 648, сушать і полірують пастою № 289.

Працюючи з лакофарбовими покриттями, слід додержувати вимог безпеки праці та протипожежних заходів.