
- •Тема 18. Комплектування, складання і випробування машин
- •18.1. Комплектування машин
- •18.2. Особливості складання типових спряжень
- •18.3. Складання агрегатів
- •18.4. Припрацювання і випробування агрегатів
- •18.5. Загальне складання, обкатка і випробування машини
- •18.6. Шляхи підвищення ефективності складальних процесів
- •Тема 19. Фарбування машин
- •18.1. Лакофарбові матеріали
- •19.2. Підготовка поверхні до пофарбування
- •19.3. Нанесення лакофарбових матеріалів
- •19.4. Сушіння лакофарбових покриттів
Тема 19. Фарбування машин
Машини фарбують з декоративною метою і заради надійного антикорозійного захисту. Процес пофарбування складається з очищення поверхонь, покриття їх ґрунтувальним розчином, шпаклювання, шліфування, нанесення фарби і сушіння.
18.1. Лакофарбові матеріали
Лаки - розчини плівкотвірних речовин у летких органічних розчинниках з добавкою компонентів, які поліпшують адгезію, світлостійкість та інші властивості, і призначені для нанесення покриття з метою подовження строку служби і надання блиску.
Ґрунтовки - пігментовані розчини плівкотвірних речовин в органічних розчинниках. Застосовуються як перший шар, що гарантує міцне зчеплення з поверхнею фарбованого металу і подальшими шарами лакофарбових покриттів. Для грунтування використовують різні типи ґрунтовок (ізолюючі, пасивуючі, фосфотуючі, протекторні тощо).
Шпаклівки - густі пасти, що складаються з плівкотвірної речовини, наповнювачів та пігментів. Призначені для усунення нерівностей і виправлення різних дефектів: вм'ятин, раковин, подряпин тощо.
Емалі - пігментовані лаки, які наносять в основному по ґрунтовці для захисту виробів від корозії і надання їм декоративного вигляду.
Фарби являють собою пасти, які складаються з пігментів або суміші пігментів та наповнювачів, замішаних на оліфі чи спеціально підготовлених оліях.
Оліфи - спеціально оброблені олії.
Усі лакофарбові матеріали складаються з кількох компонентів, узятих у .певних відношеннях, передбачених рецептурою на даний матеріал. У лакофарбовому матеріалі розрізняють летку частину - розчинник, що випаровується в процесі плівкоутворення, і нелетку частину - сухий залишок, який утворює покриття.
Таблиця 47.5
Алкідно-акрилові |
|
Перхлорвінілові та полівінілхлоридні |
|
Алкідно-уретанові |
|
Полі акрилові |
|
Ацетилцелюлози |
|
Поліамідні |
|
Ацетобутилатцелюлозні |
|
Полівінілацетальні |
|
Бітумні |
|
Полівінілацетатні |
|
Гліфталеві |
|
Поліефірні насичені |
|
Дивінілацетиленові |
|
Поліефірні ненасичені |
|
Епоксидні |
|
Поліуретанові |
|
Епоксиефірні |
|
Сечовинні |
|
Етилцелюлозні |
|
Сополімерно-вінілацетатні |
|
Каніфольні |
|
Сополімерно-вінілхлорндні |
|
Каучукові |
|
Фенолалкідні |
|
Копалові |
|
Фенольні |
|
Кремнійорганічні |
|
Фторопластові |
|
Меламінні |
|
Хлоровані поліетиленові |
|
Нітроцелюлозні |
|
Циклогексанові |
|
Олійно- та алкідно-стирольні |
|
Шелачні |
|
Олійні |
|
Янтарні |
|
До складу лакофарбових матеріалів входять плівкотвірні речовини, пігменти, розчинники, розріджувачі та сикативи. Для підвищення еластичності та стійкості до складу лаків вводять пластифікатори - ефіри фосфорної кислоти, рицинову олію тощо. Спиртові лаки виробляють розчиненням смол у спирті (сирці).
Пігменти (барвники) надають лакам і фарбам необхідного забарвлення і поліпшують їх адгезійні властивості. Як пігменти використовують цинкові білила, вохру, сурик, ультрамарин, сажу та ін.
Розчинники і розріджувачі використовують для надання матеріалу необхідної консистенції, поліпшення адгезії і здатності швидко висихати. Розріджувачі складаються з різних органічних розчинників - сольвенту, уайт-спіриту, ксилолу, ацетону, ефіру та ін. Сикативи - речовини, що утворилися в результаті взаємодії важких металів та органічних кислот. Застосовуються для прискорення процесу висихання олій і лакофарбових матеріалів, які містять олії.
Усі лакофарбові матеріали поділяються на групи залежно від основних плівкотвірних компонентів, що входять до їх складу (табл. 47.5). Всередині груп лакофарбові матеріали класифікують за ознакою1переважного призначення1(табл.147.6).
Лакофарбові матеріали випускають під певними назвами (емаль, лак, ґрунтовка тощо), після яких проставляють відповідні літери та цифри, а словами зазначають колір. Наприклад, ґрунтовка ГФ-031 жовта означає: ГФ - гліфталева, 0 - група переважного призначення (ґрунтовки), 31 - реєстраційний номер; емаль ХВ-16 голуба: ХВ - перхлорвінілова, 1 - група переважного призначення (атмосферостійка), 6 - реєстраційний номер; лак АС-16: АС - сополімерно-акриловий, 1 - атмосферостійкий, 6 - реєстраційний номер; шпаклівка ЗП-0010: ЗП - епоксидна, 00 - група переважного призначення (шпаклівки), 110 - реєстраційний номер.
Таблиця 19.6
Група лакофарбових матеріалів |
Позначення |
Атмосферостійкі |
1 |
Для роботи всередині приміщень |
2 |
Водостійкі |
4 |
Спеціальні (покриття із специфічними властивостями) |
5 |
Маслобензостійкі |
6 |
Хімічно стійкі |
7 |
Термічні |
8 |
Електроізоляційні |
9 |
Ґрунтовки |
0 |
Шпаклівки |
00 |
Для лакофарбових матеріалів, які не містять у своєму складі органічних розчинників (водорозріджувані, порошкові, водоемульсійні), після назви лакофарбового матеріалу ставлять літерний індекс: П - фарба порошкова; В - фарба водорозріджувана; 3 - фарба водоемульсійна; Б - лак, який не містить активного розчинника. Наприклад, фарба Э-ВА-524: Э - емульсійна, ВА - полівінілацетатна, 5 - група переважного призначення (спеціальна), 24 - реєстраційний номер.
Для захисту і декоративного фарбування виробів та конструкцій у машинобудуванні застосовують широкий асортимент лакофарбових матеріалів на основі поліконденсаційних. та полімерозахисних смол.