Текст лекції
з дисципліни: «Організація та управління службою захисту інформації»
Тема «Механізми забезпечення інформаційної безпеки»
Лекція «Механізми забезпечення інформаційної безпеки»
План проведення заняття
Навчальні питання
Вступ |
1. Визначення та мета інформаційної безпеки (найменування першого питання) |
|
|
|
|
2. Механізми інформаційної безпеки (найменування другого питання) |
3. Інструментарій інформаційної безпеки (найменування третього питання) |
4. Основні напрямки інформаційної безпеки (найменування четвертого питання) |
Контрольні запитання. |
Визначення та мета інформаційної безпеки
Інформаційна безпека – це комплекс заходів, який забезпечує для інформації, яку він охоплює наступні фактори:
Конфіденційність – можливість ознайомлення з інформацією мають право лише особи, які володіють відповідними повноваженнями;
Цілісність – можливість внести зміни в інформацію повинні мати тільки уповноважені особи;
Доступність - можливість отримання авторизованого доступу до інформації з боку вповноважених осіб у відповідний санкціонований для роботи період часу.
Іноді можна зустріти визначення перелічених факторів у варіанті від противного, наприклад розголошення або розкриття, модифікація (зміна або викривлення) та знищення або блокування. Головне щоб при цьому не було змінено зміст, закладений у вказаних визначеннях.
Це не повний перелік факторів, тут виділені саме ці три поняття, оскільки вони зазвичай зустрічаються практично у всіх визначеннях інформаційної безпеки і не викликають суперечок. Разом з тим, необхідно включити додаткові фактори та зрозуміти різницю між ними, а саме:
облік, тобто всі значимі дії особи, які виконуються нею в межах, контролюємих системою безпеки ( навіть якщо вони не виходять за межі визначених для цієї особи правил), повинні бути зафіксовані та проаналізовані;
невідмовність або апелювання (характерно для установ, в яких функціонує обмін електронними документами з юридичною, фінансовою або іншою значимістю), тобто особа, яка направила інформацію іншій особі не може відмовитись від факту направлення інформації, а особа, яка отримала інформацію, не може відмовитись від факту її отримання.
Відміна між цими двома факторами, яку видно можливо не зразу, полягає в наступному. Облік зазвичай ведеться засобами електронних реєстраційних журналів, які використовуються в більшій мірі тільки уповноваженими службами, і його основна відміна – в регулярності аналізу цих журналів. Апелювання забезпечується засобами криптографії (електронно-цифровим підписом), і його характерна риса - можливість використання його як матеріал доказу в зовнішніх інстанціях, наприклад у суді, за наявністю відповідного законодавства.