- •1. Місто, як продукт розвитку сус-ва.
- •2,3 Виникнення районного планування.Основи районного планування
- •11.Міське господарство.Народногосподарський комплекс міста
- •12.Соціально-економічна база розвитку міста.
- •13,14.Суть архітектури і її завдання . Основні етапи розвитку архітектури
- •15,16,17 Загальні відомості про будівлі та споруди
- •18,19 Роль та місце зелених насаджень в структурі міста.Система зелених насаджень та її структура
- •20,21,22 Принципи та елементи садопаркової композиції.Природні компоненти садопаркової композиції.Проектування та реалізація садопаркової композиції
- •23,24,25,26,27,28,29,30,31 Все шо є про транспорт
- •1)Ширина елементів міських вулиць і доріг. Проїздна частина
- •2)Пропускна спроможність елементів вулиць і доріг
- •32.Захист будівель від грунтових вод
- •33.Типи фундаментів та їх конструкція
- •34.Визначення глибини залягання фундаментів
- •35.Конструктивні вимоги до будівництва кам*яних стін в сейсмічних умовах
- •36.Каркачні будівлі.Елементи каркасу
- •37. Будівельні матеріали та їх осн. Властив.
- •38. Неорг. В’яжучі реч. Бетони.
- •39.Суть з/б , його позитивні якості та недоліки.
- •40.Міцносні та деформативні характеристики бетону, арматура для з/б конструкцій.
- •41,42. Методи розрах. Буд. К-цій. Розрах. За гран. Станами.
- •1.За допустимими напругами
- •2.За руйнівними навант.(зусиллям)
- •3. За граничним станом.
- •43.Плоскі з/б перекриття
- •45.Дерево і пластмаса
- •46,47. Осн. Положення розрах. Дк. Зєднання елем. Деревяних і пластмас. К-цій.
- •48,49.Плоскі конструкції суцільного перерізу.Наскрізні конструкції
- •50. Просторові конструкції в покриттях
- •51.Будівельні сталі та алюмінієві сплави
- •66.Фізико-механічні характеристики ґрунтів:
- •67.Граничні стани основ. Нормативні та розрахункові величини. Збір навантаження на основу фундаменту.
- •69.Розподіл напружень в масиві основи, метод кутових точок.
- •70.Види деформацій основи. Розрахунок основи за деформаціями. Метод пошарового підсумування.
- •71.Основи розрахунку і проектування пальових фундаментів. Визначення несучої здатності палі, допустимого розрахункового навантаження, кількості паль та розташування їх в плані.
- •72.Основи розрахунку підпірних стінок.
- •73. Геофізичні основи землетрусів. Причини сейсмічної активності Карпатського регіону
- •74.Сейсмічне районування території
- •75.Динамічний підхід у визначенні сейсмічних навантажень. Розрахункові схеми будівель та відповідні рішення динаміки
- •76.Особливості планувальних і конструктивних рішень сейсмостійких будівель
- •77. Вертикальне планування міськ. Тер. Кількісна та якісна оцінка рельєфу. Схема верт. Планування на стадії ген плану.
- •78. Вертикальне планування елементів вуличної мережі.Повздовжні та поперечні профілі.Побудова проектних горизонталей.Розмостка вулиць та тротуарів.
- •79. Вертикальне планування міжвуличних територій.Принципи висотної організації території. Висотна привязка будівель на схилах різної крутизни.
- •80.Організація поверхневого стоку
34.Визначення глибини залягання фундаментів
Визначення раціональної глибини закладення фундаменту
На вибір глибини закладення фундаменту впливають такі фактори:
ü інженерно - геологічні та гідрогеологічні умови будмайданчика;
ü кліматичні умови району будівництва;
ü конструктивні особливості проектованої будівлі.
У кожному з цих випадків глибина закладення визначається за своїми правилами, які будуть розглянуті нижче. Головне, щоб глибина закладення була мінімальною (тобто зводиться до мінімального обсягу земляних робіт, спрощується водовідлив, знижується небезпека расструктуріванія грунтів нижче дна котловану і.т.д.).
3.1.1 Кліматичні фактори
1) Нормативна глибина сезонного промерзання грунту - (2, п. 2.27, формула 2). З СНиП 23-01-99 «Будівельна кліматологія», таблиця 3 визначаємо , Як суму абсолютних значень середньомісячних негативних температур за зиму в даному районі.
- Для Нижнього Новгорода (колишній Горький);
- Для пісків (2, п. 2.27).
2) Розрахункова глибина сезонного промерзання - (2, п. 2.28, формула 3)
- Табличний коефіцієнт, що враховує вплив теплового режиму споруди, що приймається для зовнішніх і внутрішніх фундаментів неопалюваних споруд k h = 1,1, крім районів з негативною середньорічною температурою; для опалювальних від 0,4-1, в залежності від t в приміщенні, наявності підвалу і конструкції підлоги.
3.1.2 Інженерно-геологічні чинники
Нижче межі промерзання глина не може служити природним підставою, тому що далі йде непридатний грунт - мул з вмістом рослинних залишків. Пісок середньої крупності може служити надійним природним підставою. Тому фундамент, прорізаючи непридатні шари буде заглиблюватися в придатний шар (пісок середньої крупності) на 10 см.
0,3 м - висота грунтового шару,
3,1 м - висота шару глини,
3,0 м - висота шару мулу з вмістом рослинних залишків,
0,1 м - величина заглиблення в несучий шар.
3.1.3 Конструктивні особливості
Глибина закладення фундаменту призначається з урахуванням його висоти, яка повинна бути достатньою з умови міцності. За наявності підвалу мінімальна глибина закладання підошви фундаменту від рівня планування визначається по 1, п. 4.1.3, формула 7:
де - Глибина підвалу ;
- Висота плитної частини фундаменту ;
- Товщина конструкції підлоги підвалу .
, Тому глибина закладення фундаменту буде = 6,5 м.
Звідси випливає, що кількість ФБС по 0,6 м дорівнюватиме 10 штук, тому що , По 0,3 м - 1шт і 0,3 м - товщина 1 ФБС (подушки). Блоки виступати над землею не будуть.
Креслимо конструктивну схему фундаментів мілкого закладення.
3.2.1 Визначення необхідної площі підошви фундаменту
Площа фундаменту спочатку визначається за наближеною формулою (з урахуванням дії лише вертикальних сил на обріз фундаменту) з 1, п. 4. 2. 1, формула 12:
де - Розрахункове навантаження на фундамент в рівні його обріза (при розрахунку за деформаціями) ;
- Умовне розрахунковий опір грунту під підошвою фундаменту (під підошвою фундаменту знаходиться пісок середньої крупності, для якого (Див. табл. 1));
- Глибина закладення фундаменту = 6,5 м;
- Середня питома вага матеріалу фундаменту і грунту, розташованого на його обрізів ( .
Перевірка виконання умов
Для стрічкового фундаменту: , Тобто приймаємо ФО 32,12 - 3200х1180х500 мм (у відповідність з 1, прил.2, табл. 1). Для стрічкового фундаменту розрахунок ведеться на 1 м довжини. Після підбору необхідних розмірів підошви (bЧl) проводиться підбір стандартних блоків. Вибираємо ФБС з b = 600 мм і h = 600 мм, l = 1 м. Матеріали фундаментів вибираються відповідно з матеріалами основних конструкцій споруди. Матеріал фундаментів, марки розчинів і бетону можна вибрати залежно від класу споруди, грунтів основи та розрахункової температури зимового повітря.
У КП застосовується стрічковий збірний фундамент під стіни. Такі фундаменти можуть бути монолітними (бут, бутобетон, бетон) у вигляді жорсткої конструкції східчастої форми, що складаються з залізо-бетонних плит та стінових бетонних блоків або панелей. Збірні - фундаментні залізобетонні плити виготовляють суцільними (табл. 1, дод. 2 [1] ) або ребристими (при великих навантаженнях). Для зниження матеріаломісткості фундаменту і поліпшення роботи в контакті з грунтом застосовують залізобетонні плити з вирізами в кутах (коли ширина плит збігається з розрахунковою шириною, отриманої в пункті 4. 1), або встановлюють переривчасті стрічкові фундаменти (на хороших грунтах), коли ширина типової плити більше розрахункової.
