33.Типи фундаментів та їх конструкція
Типи фундаментів
Фундаменти бувають стрічкові, стовпчасті, плитні й пальові.
Стрічкові фундаменти монтують тільки лише під несучі стіни будинку. Такі фундаменти застосовують при будівництві будинків різного типу, у тому числі з важкими стінами. Як матеріал використають бетон, бутобетон або залізобетон. Залізобетонні стрічкові фундаменти, з іншого боку, підрозділяються на монолітні й збірні. Основним матеріалом для збірних фундаментів застосовують бетонні або залізобетонні фундаментні блоки, що укладають на цементний розчин. Для збільшення міцності такого фундаменту, між рядами блоків укладається кладочна сітка. Недоліком блокових фундаментів можна відзначити те, що вони пропускають воду в місцях з'єднання блоків, у свою чергу, це легко усунути за допомогою гідроізоляції. Блокові фундаменти зводяться дуже швидко й мають, у два, а те й три рази меншу собівартість, ніж плитні фундаменти.
Плитні фундаменти, інакше кажучи, суцільні, плаваючі фундаменти заливають під всією площею будинку. Вони являють собою монолітну плиту, зроблену з армованого залізобетону, або із залізобетонних балок, покладених навхрест, з обов'язковою організацією моноліту стиків. Безсумнівна перевага такого фундаменту складається в здатності його монолітної конструкції зрівнювати вертикальні й горизонтальні переміщення ґрунтів, і виключати проникнення в підвальні приміщення ґрунтових вод, навіть якщо вони під великим тиском. Ці фундаменти, крім того, стійкі до навантажень, що виникають при заморожуванні, відтаванні й усадці ґрунту. Плитні фундаменти застосовують, звичайно, на проблемних ґрунтах, наприклад, на вологих, у тому числі, з високим рівнем підземних вод. Мінуси плитного типу фундаменту у витраті великої кількості матеріалів й, як наслідок, великої вартості, однак, їхнє використання може бути виправдане тоді, коли інші конструкції фундаментів не в силах забезпечити будові необхідну стійкість. У цей час плитні фундаменти досить часто застосовуються при будівлі багатоповерхових великопанельних споруджень у силу специфіки даної конструкції.
Стовпчасті фундаменти закладають під дерев'яні будови з легкими стінами - рубані, каркасні, щитові. Під стінами будинку по всьому периметрі й під внутрішніми поперечними стіновими балками перекриття із кроком орієнтовно півтора - два метри встановлюються цегельні, або бетонні опорні стовпи, складені з бетонних блоків розміром 20x20x40 см. Зверху встановлених опорних стовпчиків прокладається гідроізоляція настиланням гидроизола. Спорудження таких фундаментів неможливо для болотистих місць і ділянках, де близько підходять ґрунтові води. Внаслідок малої матеріалоємності, стовпчасті фундаменти мають порівняно невелику вартість, хоча, міцність цих фундаментів, звичайно, невелика.
Пальовий фундамент, це одна із самих надійних й, разом з тим, простих конструкцій. Принцип такого фундаменту полягає в локально-крапковому розміщенні бетонних паль, в економічному способі азбестоцементна труба діаметром 150-300 мм із заливанням усередину цементного розчину, по всьому периметрі будови й під кожну опорну лагу. Палі розташовуються через півтора - два метри залежно від типу будинку. Зверху паль прокладається гідроізоляція. Пальові фундаменти роблять при будівництві багатоповерхових будов на проблемних ґрунтах.